З часу отримання НБУ нових повноважень триває трансформація цього сектору, чимось подібна до реформування банківської системи під час кризи 2014−2017 років. Темпами, якими це було можливо, через спочатку ковід, а потім — повномасштабне вторгнення.

За три роки кількість гравців ринку скоротилася вдвічі. Проте, якісний склад покращився, і бізнес-активність в окремих сегментах, попри повномасштабну війну, зростає.

Небанківський фінансовий ринок має хороші перспективи для розвитку. Наразі його частка складає лише 11% в активах фінансових установ, нагляд за якими здійснює Нацбанк.

Ця частка може бути в рази більшою, адже глобальний ринок «небанків», за даними Financial Stability Board, швидко зростає і сягає близько 50% фінансової системи.

Найважливіші кроки з реформування українських «небанків» попереду — з січня 2024 року запроваджуються нові закони про фінансові послуги, про страхування та про кредитні спілки.

Одночасно наберуть чинності нормативно-правові акти Нацбанку, розроблені, відповідно з новими законами. Більшість з проєктів вже оприлюднено, і триває їх обговорення з ринком.

Після набрання чинності нових законів учасники ринку отримають піврічний перехідний період для реалізації нових вимог. Ключові новації — це, по суті, чотири кроки, які мають зробити Національний банк та ринок, аби імплементувати цивілізовані європейські правила. Які це кроки?

Крок перший. Регулювання та нагляд

Регулювання та нагляд за учасниками ринку здійснюватиметься за принципом «на випередження». Замість застосування заходів впливу, тільки за виявленні порушення регулятор матиме інструментарій застосовувати заходи раннього втручання до страховиків і кредитних спілок, та коригувальні заходи до всіх учасників ринку.

Перелік об'єктів нагляду буде розширено за рахунок власників істотної участі, афілійованих та споріднених осіб фінансових компаній, з якими регулятор зможе комунікувати безпосередньо, та компаній і осіб, яким ліцензовані фінустанови віддають свої функції на аутсорсинг.

З іншого боку, нагляд стане прицільнішим, завдяки ризик-орієнтованому підходу. Увага регулятора залежатиме від розміру компанії, її значимості, складності бізнес-моделі та індивідуального рівня ризику.

Окремі вимоги будуть встановлені для учасників різних сегментів, адже, наприклад, страховикам і кредитним спілкам притаманні різні ризики.

Крок другий. Захист споживачів

Окрім пруденційного нагляду, з’явиться нагляд за ринковою поведінкою. Він сприятиме цивілізованим відносинам учасників ринку та запобігатиме недобросовісній конкуренції та маніпуляціям під час продажів фінансових послуг. А головне — посилюватиме захист прав споживачів.

Також на споживачів орієнтовані норми про:

  • розширення спектру інформації до оприлюднення про надавача фінансових послуг та самі послуги з чіткими вимогами про інформування у зрозумілій формі без маніпуляцій, у тому числі в рекламі;

  • заборону нав’язувати додаткові послуги та змінювати в односторонньому порядку істотні умови договору, зокрема, відсоткову ставку та термін кредитування;

  • розкриття інформації до укладення договору, наприклад, щодо розміру страхової премії та страхових ризиків і виключень з них, за аналогією з розкриттям інформації про кредити на банківському ринку.

Існуючі стимули Нацбанку для гравців фінансового ринку щодо створення якісних фінансових послуг із запровадженням нових законів лише посилюватимуться.

Крок третій. Нові вимоги

Чіткі вимоги до управління (зокрема, до організації систем корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками), обліку та звітності мають будуть запроваджені впродовж 2024 року.

Обов’язковими для дотримання фінансовими установами будуть пруденційні нормативи — кількісні показники, перелік та значення яких визначитимуться Національним банком із урахуванням плану поступової імплементації директив Європейського союзу.

Для страховиків буде встановлено обов’язкові нормативи прийнятного регулятивного капіталу, капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, і вимоги щодо прийнятних активів, формування технічних резервів та подання нових файлів звітності. Для кредитних спілок — нові вимоги до структури капіталу.

Читайте також: NovaPay почне відкривати рахунки населенню та бізнесу, але держава не гарантує вкладення клієнтів фінкомпаній

Поступове запровадження нових правил допоможе гравцям ринку визначити стратегію розвитку та бізнес-модель, сформувати капітал для підтримки платоспроможності, забезпечити необхідний рівень ліквідності та якості активів. Це сприятиме фінансовій стійкості небанківського сектора.

Крок четвертий. Нові можливості

«Вхід» на ринок стане суттєво простішим. Замість «букету» ліцензій на фінансові послуги можна буде отримати одну ліцензію фінансової установи, й одночасно надавати послуги з кредитування, лізингу, факторингу, надання гарантій та навіть базові платіжні послуги (повний спектр потребуватиме ліцензії платіжної установи).

Десятки ліцензій на окремі види страхування замінить одна на певний клас, в якому згруповані подібні види страхування. А кредитні спілки зможуть отримати стандартну ліцензію з можливістю залучати кошти на вклади та по суті створити мінібанк, або спрощену ліцензію, щоб надавати кредити за рахунок капіталу.

Реєстрація та ліцензування компанії здійснюватиметься одночасно, на підставі одного пакета документів. Для існуючих гравців нову ліцензію можна буде отримати шляхом переоформлення ліцензії, а не нового ліцензування.

Читайте також: Чому малі банки знову почали різати дохідність валютних депозитів

Буде можливість поєднувати фінансові послуги. Наприклад, для лізингодавців стане доступною опція надання нефінансових послуг із обслуговування авто.

Передбачені й нові механізми для цивілізованого припинення діяльності, наприклад, вихід страховика з ринку з передачею страхового портфеля.