У конференції взяли участь представники страхового ринку з більш ніж 10 провідних країн світу. Учасники поділилися досвідом побудови відкритих екосистем та розвитку діджитал технологій у страхуванні. «У цьому році ми провели конференцію Insurance NEXT'UA 2019 втретє і дуже приємно, що число партнерів і однодумців за ці три роки істотно зросла. Зростає і саме иншуртех-ком'юніті. Програма конференції була побудована таким чином, щоб у першій частині показати перспективи діджиталізації на рівні держави. У другій секції ми говорили про побудову відкритих екосистем і важливості крос-індустріальної інтеграції. У третій мова йшла про зміну каналів продажу та зміну споживчих пріоритетів. — зазначила Кейт Щеглова, один з ідеологів конференції, видавець Future magazine (Україна) та EU Division Lead в Лондонському виданні The Fintech Times.

Нова якість страхування

Фінансовий сектор у світі дуже динамічно розвивається і впроваджує інновації. В Україні передовими в освоєнні інновацій у фінансовій сфері поки є банки. Страховики вважають, що зараз дуже правильний час для побудови страховими компаніями своїх діджитал-стратегій, правильних міжгалузевих партнерств та взаємодії зі стартапами.

Читайте також: Страховики продали 100 тисяч е-полісів ОСАЦВ 

Перехід до нової якості страхування повинен бути максимально простим і враховувати побажання клієнтів. «В Австрії з урахуванням високого рівня проникнення Інтернету, більшість клієнтів активно порівнюють в мережі умови різних страхових компаній, але укладати договори воліють особисто. І це незважаючи на те, що у нас останнім страхове банкрутство було в 1920 році і довіру до страховиків дуже висока», — поділився досвідом менеджер з ЄС і міжнародних відносин Австрійської страхової асоціації Міхаель Брандштеттер.

В Україні ж процес вибору страховика може стати набагато легшим з допомогою «Рейтингу страхових компаній» на «Мінфіні».

В Україні дуже низький рівень охоплення населення страхуванням. Особливо – страхуванням життя. «Люди не вміють планувати на тривалий термін і мало накопичують. Тільки 8% українців укладали договір страхування. В основному це люди від 25 до 45 років, чий рівень доходу перевищує 10 тис. грн. І навіть у цій категорії громадян лише 37% опитаних знають, що таке страхування життя. Тому головним завданням фінансового сектору є підвищення фінансової грамотності населення в цілому», — розповіла заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Витка.

Читайте також: Страховики обіцяють, але не гарантують

Фінансовий світ змінюється, проникнення фінансових послуг стає повсюдним. «Діджіталізація об'єднує будь-які платежі в єдиний ринок, тому що клієнт здійснює їх on-line на зручній йому платформі. Сьогодні в Україні рівень фининклюзии становить 70%, тобто третина населення не охоплені фінпослугою. І проблема не тільки в недоступності послуг, але і у недовірі до них. Тому головним завданням регулятора є захист прав споживачів», — розповів заступник керівника департаменту стратегії та реформування НБУ Михайло Видякін.

Питання довіри

Справді, в ході конференції часто обговорювалася проблема довіри клієнтів до страхування. Учасники дискусії прийшли до висновку, що необхідно вбудовувати страхові послуги в зовнішні екосистеми, щоб страхування було не самоціллю, а інструментом досягнення цілей клієнта. Прикладом такої інтеграції стала сфера кібер-безпеки. «Культурні зміни більш повільні, ніж технологічні. Питання не лише в ефективності бізнесу, застосування blockchain і управління потоками грошових коштів. Сьогодні одним з головних трендів у страхуванні є киберризики. Але мова йде не про страховий продукт, що передбачає виплату в разі зараження комп'ютерної системи вірусом. Мова йде про надання цілісного рішення: фахівців, які допоможуть клієнту вирішити проблему з IT системою, і превентивних заходах, таких як надання сервісу перевірки системи на вразливість і навчання працівників безпечному користуванню інформаційними системами», — розповів головний діджитал-архітектор Hannover Re Йорг Хайс.

Страхові процедури необхідно не тільки переводити в цифровий площину, але й спрощувати, робити їх зрозумілими для клієнтів. «Ми впровадили послугу електронного європротоколу, але вона не користується попитом у споживачів. З моменту запуску нею скористалися 2500 чоловік, це 1% від усіх укладених за цей час європротоколів. І проблема недовіри до страхування тут не при чому. Клієнт просто не знає, як це робити, не довіряє технологіями», — заявила начальник департаменту інформаційного забезпечення, аналізу і методологи страхування МТСБУ Олена Машаро.

Павло Малишев, директор компанії Solnateq в Україні зазначив, що в бізнесі страхових компаній використання клієнтами мобільних додатків наростає і може бути залучено до стратегі оцифровки бізнес-процесів: «Сучасні смартфони можуть виступати пристроєм для оцифровки будь-яких типів документів, однак потрібно розуміти, що цей процес з технічної точки зору має багато нюансів і при побудові таких рішень необхідно обирати ті, що працюють».

Шлях до клієнта

Пошук дороги до клієнта став лейтмотивом конференції. І в цьому зв'язку використання Big Data є найбільш перспективним. Але як визначити, що потрібно клієнтові, маючи величезний масив первинних даних? Одним з перших, хто зміг реалізувати це завдання на практиці в Україні став Приватбанк. «У нас є дані про 34 млн клієнтів по 1235 опцій. На ймовірність того, що людина укладе договір страхування впливає безліч різних чинників. Ми обробляємо ці дані і будуємо скорингову модель. Запорука довіри до прозорості. Договору страхування дуже складні, а повинні бути зрозумілі будь-якій людині без спеціальних знань», — розповів керівник напрямку небанківських продуктів Приватбанку Олексій Туривний.

Проблемі управління даними була присвячена і доповідь CEO і співзасновника WeGroup Арвіда де Костера: «Маючи дані про адресу клієнта, страховик може багато дізнатися про нього. Наприклад, він бачить із супутника, що поруч з будинком клієнта є сад і басейн. А через місяць у клієнта з'являються сонячні батареї, що дозволяє розширити страхове покриття і включити нову опцію».

На зміну конкуренції в страховому бізнесі сьогодні прийде конкуренція з пов'язаними ринками. «До 2030 року 30% фінансового доходу буде отримано в рамках екосистем. Необхідно змінювати формат взаємодії з клієнтами. Сьогодні страхування базується на стратегічному прогнозі ризиків, але клієнту цікаві превентивні заходи, як він може мінімізувати свої ризики. Наприклад, якщо страховик бачить, що клієнт здійснює поїздку в грозу, він може запропонувати йому безкоштовну парковку, номер у готелі, який потенційно мінімізує ризики для його авто і ризики його збитку для себе», — прогнозує лідер з Глобальних Бізнес Сервісів компанії ІВМ в Україні Олег Бичек.

Найважливішим досвідом клієнтського супроводу для страхового ринку може стати рітейл. «Клієнтові не цікаво, наскільки зручним ви зробили сервіс отримання від нього страхового платежу, він не отримав від цього ніякої доданої вартості. Давайте йому зручність, організацію процесу. Наприклад, при отриманні страхових виплат можна об'єднувати пов'язані компанії в екосистему для здешевлення ремонту і прискорення виплати. Створюйте ринок за прикладом Rozetka, яка отримує половину доходу, продаючи чужі продукти як marketplace», — радить засновник і CEO idnt Микола Чумак.

Цифрові канали продажів спрощують комунікацію з клієнтом, але запорукою успіху є відповідність страхового продукту реальним потребам споживача і його очікуванням. «За останні два роки ми усвідомили, що велика кількість клієнтів прийшло до нас, дізнавшись про нас і наших продуктах з соцмереж. Але головною рекламою завжди будуть залишатися наші виплати, адже задоволений клієнт повернеться завжди», — відзначила член правління MetLife Україна Інна Білянська. «Клієнтові всі говорять, що він повинен робити, що вибирати, але ніхто не слухає, чого хоче клієнт. І якщо ми прислухаємося до його бажань, то зможемо створити кращий продукт», — резюмував президент EULife Group Драшко Ачимович.