Як змінювалась дохідність
Ставки за депозитами в гривні скорочувалися слідом за зниженням облікової ставки Нацбанком (останнє підвищення ключової ставки у грудні ще не встигло позначитися на депозитній політиці банків). Середнє значення індексу депозитів фізичних осіб (UIRD) у грудні 2023 року становило 14,16% для річних депозитів у гривні, а окремі банки пропонували максимальні ставки за депозитами до 17%.
За рік значення UIRD знизилося до 12,46%, а в деяких банках можна розмістити депозит зі ставкою до 16,5%. Це свідчить, що невелика кількість банків борються за клієнта вищою ставкою, в той час як переважна більшість знизила ставки слідом за Нацбанком.
Якщо взяти середню дохідність 12-місячих депозитів рік тому в розмірі 14,16% і відняти від цього ПДФО та військовий збір, то отримана дохідність буде лише дещо вищою за інфляцію, яка досягла 11,2% в річному вимірі. А після підвищення розміру військового збору до 5% фактична дохідність знизиться. Внаслідок цього ще більше зростає нерівність між доходами за депозитами, де після підвищення податків фізичні особи не дорахуються 23%, і ОВДП, які й надалі не оподатковуються.
Більшість тримає гроші «під рукою»
Мінфін продовжує проводити дуже м’яку фіскальну політику у відповідь на виклики війни. Це означає, що його витрати, які з Казначейства надходять до банківської системи, суттєво перевищують обсяг податків та інших платежів, які йдуть в зворотній бік. Тобто у банківській системі з часом накопичується значний обсяг гривні.
Так, за минулі 12 місяців обсяг коштів фізичних осіб, включно з ФОП, у банківській системі в гривні зріс на 16% рік до року (далі — р/р), або на 118 млрд грн. Певною проблемою є те, що велика частка цих коштів є на вимогу, тобто може бути витраченою в будь-який час. Якщо роки тому співвідношення між коштами фізосіб на вимогу та строковими коштами становило 58% на 42%, то зараз це співвідношення становить 65% на 35%.
Запровадження тримісячних депозитних сертифікатів все ж сприяло тому, що банки включилися в боротьбу за строковість депозитів. Адже на початку 2023 року понад 70% гривневих коштів фізосіб були на вимогу. Хоча й варто зазначити, що вартість такого стимулу для Нацбанку була чималою.
В кого накопичуються гривневі кошти
Якщо говорити про фізичних осіб, то це насамперед рахунки із залишками понад 600 тис. грн. За ними за минулі дванадцять місяців спостерігався найбільший приріст як в абсолютному значенні (+73 млрд грн), так і у відносному (+31% р/р).
У масовішому сегменті рахунків від 10 грн до 200 тис. грн приріст був куди скромнішим — всього +7%, або +22 млрд грн. Щонайменше частину цих коштів становлять бойові виплати захисникам України, а також виплати сім'ям загиблих. Наразі в уряді чи Нацбанку не вийшли з пропозиціями щодо збереження цього капіталу від інфляції, його примноження в майбутньому — свого роду плата суспільства за його порятунок. Сподіваюся, такі ідеї з’являться найближчим часом.
У 2025 році ми очікуємо продовження зниження облікової ставки Нацбанком. Але вже в другій його половині. До цього часу інфляція перебуватиме на досить високому, двознаковому рівні, та ставки за депозитами в гривні не повинні робити різких рухів, залишаючись приблизно на поточних рівнях.
Валютні депозити втрачають залишки минулої слави
Через існуючі обмеження попит на валютні депозити впав як із боку банків, так і з боку вкладників. А в період війни цей сегмент банківського бізнесу багато в чому визначався, власне, дозволами на придбання безготівкової валюти, значна частина якої залишалася у банківській системі в формі депозиту або коштів на поточному рахунку.
За минулі дванадцять місяців банківська система зафіксувала скромний приріст валютних коштів населення в банках у розмірі 2%, або +$250 млн. Це якщо в доларовому еквіваленті рахувати. Ми можемо подивитися детальніше й побачити, що, власне, доларові рахунки за цей час скоротилися на $91. А от в євро спостерігався приріст на +271 млн євро.
Читайте також: Інфляція та податки вганяють депозити в «мінус»: де шукати привабливі ставки
Поки ще рано говорити про переорієнтацію на користь європейської валюти. Але її частка у валютних коштах зросла із 16% п’ять років тому до поточних 23%. Все ще далеко до домінуючих позицій, але, ймовірно, частка євро зростатиме. І Нацбанк України у майбутньому може взяти приклад із колег із Молдови, і теж перейти на визначення курсу євро, як основного.
ФОПи втрачають валюту
Ще один цікавий момент — це скорочення залишків на валютних рахунках фізичних осіб — підприємців. До 2022 року можна було спостерігати плавне постійне збільшення коштів на рахунках ФОП у валюті. Значна їх частина припадала на працівників ІТ-індустрії, які працювали з іноземними замовниками.
Пояснення було простим — після регуляторних послаблень вони вже не боялися тримати кошти в банках, але все ще не мали широкого вибору для інвестування цих грошей. Зараз можна побачити скорочення залишків на 11% р/р, в той час як за рештою фізичних осіб приріст в розмірі 5% р/р. Я схильний пояснювати цей тренд поступовим переходом таких працівників із ФОП на інші форми роботи, а також, власне, воєнними чинниками — зменшенням кількості працівників.
Читайте також: Депозити для бізнесу: хто з банків платить найбільше
Попри свою деяку ізольованість від решти світу валютними обмеженнями, сегмент валютних депозитів реагує на глобальні тенденції. Найближчі рік-два очікується падіння ставок як у доларі, так і у євро, хоча й дещо повільніше, ніж гадалося. Українські банки поступово реагуватимуть на ці зміни зниженням ставок за валютними депозитами всередині країни. Тож про строковість валютних вкладів говорити не доведеться.