За даними Нацбанку, у серпні 2026 року українці купили готівкової валюти на $448,1 млн. більше, ніж продали. А з огляду ще й на операції за картками громадян, ця різниця склала близько $562 млн.
За даними регулятора, серед операцій у готівковій формі чистий попит на долар становив $317,5 млн, на євро — $132,1 млн в еквіваленті, а ось за іншими валютами навіть склалася чиста пропозиція на $1,5 млн в еквіваленті. Тобто в серпні українці віддавали очевидну перевагу купівлі долара: близько 71%, проти приблизно 29% у євро. Швейцарський франк, польський злотий, британський фунт та інші валюти наші громадяни навіть здавали в обмінники у більших обсягах, ніж купували.
При цьому цікаво, що станом на кінець серпня (за січень — липень 2026 року) українські банки сумарно ввезли в Україну готівкову інвалюту на $5,48 млрд в еквіваленті. Структура завезеної за цей час валюти мала такий вигляд:
- долари США — $3,16 млрд (57,7%),
- євро — близько $2,26 млрд в еквіваленті (41,4%),
- польський злотий — близько $10,4 млн в еквіваленті (0,2%),
- інші валютні цінності (близько 0,7%).
При цьому з 11 серпня 2026 року Нацбанк суттєво збільшив дозволені ліміти на купівлю населенням валюти на картки та валютні депозити, що посилило активність населення на валютному ринку.
Чому ж у серпні українці вважали за краще купувати долар, а не євро, хоча ще нещодавно активно затарювалися обома валютами? При цьому ввезення готівкової ВКВ, наприклад, у липні при загальному обсязі в межах еквівалента $599,9 млн мало таку структуру:
- долари США — $338,3 млн (близько 56%),
- євро — $259,7 млн в еквіваленті (близько 43% загального обсягу ввезених валютних цінностей), тобто умовно майже 50/50.
Звідки взялися такі валютні перекоси
По-перше, не вся валюта, що ввозиться, йде саме на валютообмінні операції, а також ще й, наприклад, на видачу громадянам валютних депозитів після закінчення строків їх залучення. З огляду на те, що у наших співгромадян є можливість купувати таку валюту на депозити через свої картки, виникає момент, коли валюту купили безготівково та поклали на депозит, а його строки ще не настали і банки поки що не мають потреби завозити готівкову валюту під ще не швидку видачу такого депозиту громадянам.
По-друге, громадяни активно нарощують нові та продовжують свої старі валютні депозити на нові строки. Таким чином, саме зараз банки поки що не мають необхідності завозити валютну готівку під подібні видачі. За даними Фонду гарантування вкладів, на 1 серпня 2026 року загальна сума вкладів фізосіб, включаючи фізичних осіб-підприємців, у банках України становила 1 750,6 млрд грн (на 1,3 млрд грн більше, ніж місяцем раніше).
Із загальної суми вкладів фізосіб:
- у гривні — 1 155,0 млрд грн (зменшення на 1,9 млрд грн за липень),
- у ВКВ — 595,6 млрд грн (зростання на 3,2 млрд грн за липень).
Тобто гривневі вклади скоротилися, тоді як валютні зросли і саме це забезпечило загальний приріст статистики вкладів у липні. Причому гривневі вклади становили близько 66%, а валютні — близько 34%.
Щоправда, варто врахувати, що на 1 серпня 2026 року 71,07% розміщених у банках коштів фізосіб припадають на вклади «до запитання», тобто це «гарячі» гроші. Таким чином, щомісячна цифра завезення готівкової валюти банками саме для видачі строкових валютних вкладів, що повертаються, громадянам (як у доларі, так і в євро) та закриття їх потреб із видачі валютної готівки з поточних рахунків валютних вкладів — у наших нинішніх військових реаліях безпосередньо залежить від валютної курсової стабільності в Україні.
Не почне курс сильно лихоманити, населення не почне зривати «гарячі» гроші з поточних гривневих і валютних рахунків, і продовжить їх тримати у банках, просто перевкладаючи валютні заощадження на нові строки, або продовжуючи їх тримати на поточних валютних рахунках, як це з певними застереженнями відбувається зараз.
Але якщо Нацбанк раптом допустить значну девальвацію гривні або фінмоніторинг сильно закрутить гайки при оцінці походження коштів у громадян, населення почне швидко забирати вклади (у тому числі валютні). Тоді статистика завезення валюти для гасіння всіх наслідків таких «пожеж» на ринку буде зовсім іншою. Про це варто пам'ятати як чиновникам, так і самим банкірам.
Що ж до саме серпня, то громадяни, на мою думку, у цей період купували більше доларів, ніж євро, лише з тієї причини, що євро був для них надто дорогим і малопередбачуваним за стрибками курсу. Долар же ситуативно виявився стабільнішим і «дешевшим» за рахунок активних інтервенцій Нацбанку зі стримування стрибків його курсу. Нагадаю, що поки що курс гривні офіційно прив'язаний лише до курсу долара. Якщо подивитися на графік та динаміку поведінки офіційного курсу долара та євро у період, наприклад, липня — серпня, це добре видно:
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
А за графіками поведінки готівкового курсу долара та євро це видно ще чіткіше. Для більшості громадян стрибки курсу євро з їхньою амплітудою, значно більшою, ніж амплітуди коливань готівкового долара, і стали головним чинником при вирішенні, що купувати — долар чи євро.
Курс готівкового долара за останні 3 місяці
Курс готівкового євро за останні 3 місяці
А в період ситуативного просідання котирувань євро в липні тільки «обізнані» громадяни, бачачи графіки пари євро/долар на зовнішніх ринках і роблячи ставку на швидке подорожчання євровалюти в Україні, мали рацію. Євро відіграв своє як на зовнішніх ринках (див. графік нижче), так і як реакція на українському готівковому ринку.
У цей період липня, купивши євро за ціною близько 51,25 гривень в Україні (при зовнішньому співвідношенні євро/долар близько 1,135) і здавши його вже в окремі дні серпня в межах рівня 52 гривень і навіть значно вище (при зовнішньому співвідношенні вже в межах близько 1,17), ці громадяни дуже непогано заробили за такий короткий період часу.
Пара євро/долар
Чому спекулянти роблять ставки на євро
Нацбанк через політику «гнучкого курсоутворення» і прив'язки гривні до долара максимально намагається згладжувати коливання курсу долара щодо гривні. Тому саме євро зараз залишається не лише головним спекулятивним інструментом, а й має всі шанси залишитися таким найближчим часом.
Адже при подальшій поступовій девальвації гривні щодо долара (що закладено як до бюджету 2026 року в межах 45,7 гривень, так і вочевидь в межах рівнів у 48−50 гривень за долар буде закладено до бюджету 2027 року) і при продовженні чинної політики Нацбанку саме курс євро щодо гривні і відображатиме всі перипетії поведінки міжнародного ринку в реаліях українського валютного ринку.
Тепер подивимося на ситуацію на міжнародному валютному ринку. Вже цього четверга, 10 вересня, Європейський центральний банк ухвалить своє рішення з грошово-кредитної політики щодо своїх відсоткових ставок. Нині вони перебувають на рівні 2,25−2,65% річних. У серпні 2026 року інфляція в єврозоні зросла до 3,3% у річному вимірі, тобто значно перевищує таргет ЄЦБ у 2% — переважно за рахунок значного зростання цін на пальне. Оскільки через нове загострення військового конфлікту США-Іран останніми днями нафта BRENT впевнено тестує рівні близько $100 за барель, інфляція в Європі навряд чи «заспокоїться» сама собою, а для її приборкання знадобиться втручання ЄЦБ.
Саме тому вже цього четверга ринок очікує від європейського регулятора підвищення ставок на 0,25% річних — до рівнів 2,5−2,9% річних. Цей сценарій ринок вже заклав до своїх прогнозів щодо пари євро/долар.
Але вже 16 вересня Федрезерв США також має сказати своє слово щодо своїх відсоткових ставок. Ситуація в Штатах зараз дуже непроста: інфляція поки що залишається на високому рівні — близько 3,4% у річному вимірі, держборг перевищив $40 трлн, є серйозні проблеми в торговельному балансі і величезна кількість протиріч і конфліктів практично з усіма розвиненими країнами світу, триває війна на Близькому Сході і посилюється протистояння з Китаєм, а також будуть очевидні втрати частини позицій республіканців та передача цих постів демократам вже після виборів у листопаді цього року.
У цій ситуації Президент США Дональд Трамп наполягає на зниженні відсоткових ставок до кінця цього року для активізації американської економіки та зниження вартості обслуговування зовнішнього боргу (вже зараз вартість його обслуговування перевищує $1 трлн). Федрезерв, попри свою незалежність, не може не враховувати всіх цих чинників у своїй політиці. Але геополітика робить його рішення дедалі імпульсивнішими, що шкодить долару та лякає інвесторів.
Тому, зараз я вважаю, що євро, попри всі реальні проблеми Євросоюзу, наразі залишається привабливою валютою як для зовнішніх інвесторів, які «грають» на парі євро/долар на світових ринках, так і для українських громадян, які «прив'язані» до українського валютного ринку. Це робить євровалюту необхідною для диверсифікації всіх курсових ризиків у наших громадян у їхньому валютному портфелі в межах не менше 40−50% від сум їхніх валютних заощаджень.