Військові ризики, складна економічна ситуація та інфляційні ризики спонукають українців активніше купувати валюту. Впродовж вересня, за даними НБУ, фізичні особи купили валюти на $2,67 млрд, а продали за той самий час на $1,75 млрд. Таким чином чистий приріст купівлі доларів та євро становить $921 млн. У серпні цифри були дещо нижчі, але загалом тенденція та сама — валюти куплено на $562,3 млн більше, ніж продано. В той же час перелік інструментів, якими можуть скористатися наші співвітчизники для того, щоб інвестувати ці гроші вкрай обмежений.
Що пропонують банки
Найпростіший спосіб інвестувати валюту — це розмістити її на депозиті. Тим паче, минулого місяця українці її купили на $600 млн в безготівковому вигляді. Тобто вона вже опинилася на рахунках, а в більшості банків переказати ці кошти на депозит можна у кілька кліків.
Водночас ставки фінустанов навряд чи порадують. Наразі середня ставка за річними депозитами в доларах становить 1,22%. Кілька найщедріших банків пропонують близько 2,5%.
За вкладами в євро ситуація ще більш сумна. Тут середня ставка за депозитами на 12 місяців становить 0,64%, а максимум на що можна розраховувати — 2,12%.
До того ж варто враховувати, що з доходу за депозитами стягуються податки — 18% ПДФО та 5% військовий збір. Разом це знижує прибутковість вкладів майже на чверть.
Для порівняння, інфляція у США становить 3,7%. Тобто депозити не захищають від знецінення долара, а лише можуть знизити щомісячні втрати. У США банки дещо щедріші за вітчизняні, але не набагато. В середньому депозити приносять 2,1−2,6% річних. Хоча у провідних онлайн банках можна знайти й пропозиції на 4−4,5%.
ОВДП
Кілька останніх років валютні державні облігації сприймалися як більш дохідна альтернатива депозитам. Так, два роки тому, восени 2024 року придбати такі доларові папери можна було з дохідністю приблизно 4,6% річних. Рік тому дохідність була вже нижча — орієнтовно 4−4,1% за доларовими паперами.
Зараз же ситуація для приватних інвесторів стала ще більш сумнішою. По-перше суттєво знизилася пропозиція. Востаннє Міністерство фінансів розміщувало на аукціоні доларові цінні папери у травні. А в євро — у липні.
«У Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2027−2029 роки від Мінфіну зазначається курс на скорочення чистих залучень у валюті на внутрішньому ринку та збільшення частки гривневих запозичень. Це вже поступово приводить до відмови від нових валютних випусків», — пояснює керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.
Логіка урядовців тут зрозуміла. Вони мають постійний притік валюти завдяки міжнародній допомозі. Позичати ж у тій валюті, яку фактично сам і друкуєш значно менш ризиковано, а тому акцент тепер робиться на гривневих паперах.
Для приватного інвестора тут ключове не стільки зниження попиту, скільки різке падіння дохідності. Востаннє, коли Мінфін розміщував доларові облігації, то ставка була 3,24%, а у євро — 3,08%.
Оскільки ж більшість роздрібних інвесторів купують ОВДП на вторинному ринку, то для них важливіші ставки там. Оскільки ж попит знижується, ставки стрімко йдуть донизу. Наприклад, на момент написання статті, в monobank можна було придбати доларові облігації з дохідністю 2,2% чи 2,4% залежно від випуску. А за паперами в євро пропонували 2,8% річних.
Подібна ситуація і в Приватбанку. Тут залежно від строку погашення пропонується 1,5%, 2% і 2,8% річних. Останній варіант виглядає найкращим, але слід враховувати, що погашення за тими паперами відбудеться аж в березні 2028 року. Приват готовий не лише продавати, але й викуповувати доларові папери, але спред тут відчутний — собі він погодиться взяти облігації за умов дохідності 3,5−4% річних. Тому якщо ви вже купили такі папери, то краще тримати їх до погашення, інакше продавати доведеться зі збитком.
Корпоративні облігації
Корпоративні облігації в Україні купуються за гривню, але тут є нюанс. Нічого не заважає емітентам прив'язати дохідність паперів до долара. Наприклад, інвестор купує облігацію за 1000 грн., коли курс 44 грн/$, тобто фактично витрачає $22,73. Через рік настає час погашення, курс вже становить 45, тому компанія спершу перераховує ціну паперу (22,73*45=1022,85 грн.), а вже зверху виплачує обіцяні відсотки. Тому, щоб купити такі папери, інвестор може продавати свої долари, а потім повернутись у них без курсових ризиків.
«Альтернативою інвестицій можуть бути валютні випуски корпоративних емітентів, які мають регулярні валютні надходження. Але вкладення валюти у такі випуски можливе лише на період розміщення паперів; вся подальша торгівля відбувається у прив’язці до курсу гривні, що також є валютним хеджем для інвестора. Наразі вже декілька емітентів розглядають таку можливість, і сподіваюся, досить скоро ми зможемо запропонувати інвесторам інструмент, який буде хеджувати валютний ризик», — розповіла «Мінфіну» заступниця директора ICU Євгенія Грищенко.
Наразі редакції вдалося знайти лише одні корпоративні облігації з прив'язкою до долара. Це папери від !FEST Coffee Mission, дохідність за якими становить 8,8% річних.
Водночас варто враховувати, що доходи від корпоративних облігацій оподатковуються за тією ж ставкою, що й депозити, тобто загалом 23%. Крім цього, держава не гарантує повернення коштів, вкладених у такі папери, інвестор діє на власний ризик, якщо вірить у надійність компанії.
Акції іноземних компаній
Як нещодавно розповідав «Мінфін», НБУ дозволив через вітчизняні банки інвестувати в акції іноземних компаній, які зареєстровані для торгівлі в Україні (фактично це весь список S&P 500).
Наразі механізм таких інвестицій досить складний і витратний через численні комісії та низьку ліквідність таких паперів. Однак якщо банки налагодять швидкий спосіб заведення акцій в Україну, то це стане цілком актуальним інструметом.
Звісно, торгівля такими паперами відбуватиметься в гривні. Але оскільки «справжня» ціна американських акцій у доларах — це безпосереньо відображатиметься і на ціні в Україні. Тобто якщо долар дорожчає до гривні, скажімо, на 1%, то й ціна акції для українського інвестора зростає так само.
Однак наскільки цей механізм інвестицій буде справді зручним, можна буде побачити лише тоді, коли банки виведуть його в масовий сегмент.
Криптовалютні депозити
Ще один спосіб заробітку на валюті — придбання замість традиційних доларів їх криптовалютних аналогів USDT чи USDC. Курс таких стейблкоїнів зазвичай майже не відрізняється від ціни фіатної валюти.
Самі по собі стейблкоїни не дозволяють заробляти, але практично всі популярні біржі дозволяють розміщувати їх на депозитах. Часто такі депозити називають стейкінгом, але формально це неправильно, адже стейкінг забезпечує зростання коштів завдяки блокчейну. Розміщення ж USDT чи USDC ближче до класичних вкладів — біржі використовують їх, щоб кредитувати трейдерів і виплачують власникам монет за це відсотки.
Зазвичай розміщення стейблкоїнів приносить 3−7% річних. Водночас тут виникають ризики щодо надійності як самих монет, так і бірж, де інвестори їх тримають.
Загалом складається враження, що всі способи інвестування валюти або низькодохідні, або складні та ризиковані. І за таких умов не дивно, що чимало українців обирають тримати кошти «під матрацом».