Ідея НБУ з конвертаційними депозитами сподобалася багатьом українцям. Вже у перші місяці після впровадження послуги — у серпні-вересні — населення купило безготівкової валюти у банків з подальшим розміщенням їх на валютні депозити на понад $300 млн. За жовтень обсяг вкладів у ВКВ в банках зріс ще на $211 млн.

За даними НБУ, щоденно фізособи купували у банків приблизно $6−10 млн безготівкової валюти.

Середня сума депозиту, за словами банкірів, склала $1,15 тис. при максимально допустимому ліміті 100 тис. грн в еквіваленті.

З точки зору дохідності, конвертаційний депозит не надто цікавий і нічим не відрізняється від класичного валютного вкладу — ставки коливаються від 0,01 до 2,5% річних. Великі банки пропонують в середньому 0,1% річних.

Вигода в іншому — в банках придбати валюту можна на 2,5−3 грн дешевше, ніж пропонують обмінники — в середньому по 37−37,5 грн/$.

Це і стало вирішальним для тих, хто зважився скористатися новою послугою банків. Хоча фінустанови і раніше не відрізнялися пункутальністю у видачі валютної готівки з депозитів і рахунків у ВКВ.

Втім, банки запевняли, що зможуть виконати всі свої зобов’язання перед клієнтами по закінченні строку нових валютних вкладів. Куплену у банках валюту необхідно розмістити на депозит строкм від 3 місяців, тож більшість відкривали вклад саме на такий мінімальний строк.

Ми попросили власників таких депозитів спочатку розповісти деталі їх відкриття, а тепер — нюанси зняття з них готівки.

На що скаржилися власники валютних депозитів

Віддайте гроші

Головна причина скарг споживачів — затягування банками видачі депозитів після закінчення їх строку. Мало того, що клієнтам доводиться замовляти долар наперед, так ще й фінустанови можуть по кілька разів переносити обумовлену заздалегідь дату.

Подібні претензії прилетіли в бік А-Банку, Сенс Банку (колишнього Альфа-Банку), Укргазбанку й інших. Але найбільше перепало monobank.

Банк у смартфоні одним із перших запустив послугу продажу валюти з подальшим розміщенням на депозит. Це дозволило йому швидко наростити власний портфель строкових депозитів у валюті: вдвічі у євро — з 9,9 млн до 18,5 млн, і майже втричі у доларі — із $51,4 млн до $142 млн. Про це повідомляв банк на початку жовтня.

Але згодом, коли прийшов час повертати вкладникам кошти, monobank так само стрімко став рекордсменом за кількістю незадоволених клієнтів.

Ситуація ускладнилася ще й через те, що банк не має своїх відділень. Попервах він обіцяв своїм клієнтам, що ті зможуть забрати готівкові кошти у банках-партнерах — Універсал Банку та А-Банку. Але потім виявилося, що така можливість є не у всіх. Наприклад, її немає у вкладників із Західної України — нема пунктів видачі/банків партнерів ніде, окрім Львову.

В А-Банк стверджують, що працюють «в рамках готівки, яка надходить від monobank, для видачі валюти клієнтам monobank, тому у відділеннях не завжди може бути доступна сума, в повному обсязі, для зняття».

«Оформив валютний депозит. Через три місяці з'ясувалося, що готівку можна зняти не всю, не всюди, не завжди. Втретє замовляю гроші в касу, знову відміна… Правила гри постійно змінюються, до відома банк не ставить. У мене 4 особи там оформляли, у всіх історія однакова. Результат у всіх один — забрати гроші і більше не зв'язуватися. Вклади робили у кількох банках, можу впевнено сказати, що для Харкова гірше немає», — поділився читач під ніком ekobel.

Про аналогічну проблему розповів читач під ніком na33ar, який день за днем упродовж кількох тижнів намагався забрати свої гроші, але все безрезультатно.

«День 1ий — відділення Універслабанку не працювало через відсутність енергії та генератора. День 2ий — простояв 2,5 години у черзі до закриття банку… Попросив перенести замовлення у А-банк, після довгого спілкування в чаті, перенесли й зробили замовлення валюти на ще через тиждень. Минає тиждень і приходить сповіщення у додатку, що сьогодні валюти не буде… На наступний день ще переносять і так знову й знову…», — обурюються власник валютного депозиту.

Ще один клієнт monobank Roman Kostetskyi стверджує, що за останні 3−4 місяці йому відмовляли у видачі готівки з депозиту 9 разів.

«Як результат, я не отримав свою валюту. Всім, хто поклав на 3-ох місячний депозит, щоб купити валюту, бажаю терпіння і не надіятися на ці гроші, тому що монобанк сам вирішує чи потрібно видавати. Я просто не вірю що за 3−4 місяці в банку не було 2600$ у валюті. Це вже просто неповага до клієнтів банку», — скаржиться читач.

Що кажуть банки

Представники monobank на подібні скарги своїк клієнтів реагують стандартними відписками на кшталт: «Наші фахівці поінформовані про ситуацію, та вже розглядають варіанти оптимізації процесу отримання валюти. На жаль, іноді ми не можемо виконати замовлення через великий ажіотаж. Зараз колеги займаються питанням, щоб допомогти забрати суму у касах банку-партнера».

«Мінфін» просив роз'яснити ситуацію, проте банк від коментарів відмовився.

В інших банках «Мінфіну» повідомили, що суттєвих проблем із готівковою іноземною валютою у них немає. Зокрема в Райффайзен, Укргазбанку, А-Банку, ПУМБі, Sense Bank запевняють, що у них є необхідна кількість готівкової валюти для обслуговування валютних депозитів.

«Наразі в банку наявна необхідна кількість валюти для задоволення потреб клієнтів, щоденно формується депозитний календар та потреба в готіковій валюті», — запевняє Володимир Клименко, начальник управління департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку.

Щоправда, у банках зазначають, що після введення воєнного стану дещо ускладнилась процедура завезення готівкової валюти в Україну та її транспортування країни. А тому для більшої певності, клієнтам радять замовляти кошти наперед, особливо, якщо йдеться про суми понад $2 тис.

«Як і раніше клієнту необхідно завчасно повідомити про намір зняти кошти для того, щоб їх достатньо було в касі на певний день та час. Клієнт має здійснити замовлення готівкової валюти за 10 робочих днів до бажаної дати», — наголосили у пресцентрі Sense Bank (колишній Альфа-Банк).

Коментар НБУ

У НБУ «Мінфіну» підтвердили, що у відділеннях банків справді може не бути можливості оперативно видати іноземну валюту за запитами клієнтів. Ситуацію пояснюють ускладненням логістики поставок готівкової валюти, а також зростанням попиту на неї через повномасштабну війну.

«Крім того, такі проблеми можуть виникати переважно у мобільних банків, які не мають власних відділень, залежачи від партнерів», — зауважили у пресслужбі регулятора.

В НБУ запевняють, що вжито достатньо заходів для підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Так, з 7 вересня до 3 жовтня 2022 року було проведено 9 операцій з 12 банками з обміну безготівкової валюти на готівкову для підкріплення їх кас.

Загалом банкам було запропоновано для обміну $500 млн та €400 млн, з яких фінустанови обміняли $493,6 млн та €113 млн.

«Останнім часом банки не зверталися до НБУ з повідомленнями про складнощі із підкріпленням їх кас готівковою іноземною валютою. Тому Нацбанк не проводив операції із підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Утім, якщо буде така потреба, НБУ готовий буде відновити їх проведення в будь-який момент», — прокоментували у пресслужбі регулятора.

Читайте також: Попит на валюту зріс удвічі: як НБУ дає цьому раду

Неочікувані комісії на зняття валюти

Ще одним великим розчаруванням валютних вкладників є комісії. Про їх існування клієнти часто дізнаються безпосередньо тоді, коли забирають свої кошти і їх виявляється менше, ніж очікувалося. З цим, зокрема, зіткнулися клієнти ОТП-Банку.

«Наприкінці липня вирішив купити валюту з розміщенням під депозит, зателефонував у контакт центр, щоб дізнатися про умови, відсотки тощо… питаю: а комісія за зняття є — та взагалі є 1%, але так як це депозит, зараз зателефоную уточню, уточнила — комісії не буде. У результаті, коли я прийшов забирати свій депозит, мені сказали, що за тарифами треба заплатити 1% (495 грн.)», — поділився Даниил Швец.

На скаргу, яку клієнт залишив через контакт-центр, йому відповіли: перед тим, як відкривати депозит, потрібно уважніше вивчити тарифи банку. Правду кажучи, сперечатися з тим, що прописано у договорі і під чим клієнт поставив свій підпис, важко.

Про подібний досвід розповів клієнт банку ПУМБ yurikiev: після закінчення терміну депозиту, гроші впали на картку. За його словами, банк за операції з цією картою декларував нульову комісію.

«Нуль за все — за поповнення, за перекази та за зняття. І тепер, щоб забрати свій депозит з банка, з яким я сподіваюсь більше не зв’язуватись, мені потрібно платити 1.5%», — обурюється він.

Коментуючи відгук клієнта, служба підтримки ПУМБу повідомила, що з 10 вересня 2022 року банк змушений ввести комісію за зняття готівки у валюті в касі банку через збільшення вартості обслуговування готівкової валюти. Якщо клієнт не підпадає під пільгові умови, то при знятті коштів у касі ПУМБ з використанням картки з клієнта стягується комісія 1% або 1,5% для зняття без використання картки.

У інших банках теж є певні нюанси зі зняттям депозиту. Зокрема, у monobank без комісії це можна зробити, якщо замовляти отримання доларів через касу банків-партнерів. Але якщо обрати варіант із перерахуванням коштів на валютну картку після закінчення строку депозиту, то за зняття готівки у такому разі доведеться платити комісію у 0,9%.

Читайте також: НБУ закликав держбанки збільшити заробітки приватних вкладників: що кажуть фінансисти

Автоматична пролонгація

Ще одним болем вкладників є пролонгація депозитів, точніше умови її скасування.

«…пролонгацію можна скасувати лише за місяць до закінчення депо, а не відразу, як, наприклад, в Укргазі», — зауважив клієнт А-Банку Danilich.

Якщо забути вчасно зняти пролонгацію чи не приділити цьому питанню достатньо уваги — чекати на свої гроші доведеться ще один термін. Деякі банки не оминають нагоди цим скористатися. Про такий випадок з Укргазбанком розповіла Лариса Резаненко.

«Завчасно 02.11.2022 року зателефонувала до відділення м. Бровари бул.Незалежності 2 із заявою про відміну пролонгації депозиту та замовленням коштів для отримання депозиту. Працівник банку в телефонній розмові запевним мене, як клієнта, що пролонгація знята і кошти замовлені. 07.11.22 ми прийшли в банк, щоб отримати кошти по депозиту, на що працівник банку мені повідомив, що депозит був успішно пролонгований 05.11.2022р.», — написала автор відгуку.

Довести їй свою правоту так і не вдалося. У банку відповіли, що «продовження строку зберігання коштів відбувається автоматично у випадку не витребування вкладником свого депозиту». Для цього потрібно було подати заяву про витребування депозиту до дня закінчення його строку.

«Оскільки Вами не було здійснені вищезазначені дії, продовження строку зберігання коштів відбулося автоматично. Враховуючи, що можливість дострокового повернення депозиту не передбачена Вашим договором, продовжуючи його строк дії банк діє в рамках договірних відносин», — резюмували у банку.

У НБУ «Мінфіну» розповіли, що більшість звернень, які надходять від громадян щодо труднощів із поверненням депозитів в іноземній валюті, якраз стосуються автопролонгації, оскільки вкладник не звернувся у визначений договором строк за отриманням вкладу.

«Водночас, законодавством не передбачено обов’язок банку щодо дострокового повернення вкладу, якщо це не передбачено договором вкладу», — підкреслили у пресслужбі регулятора.

Обережно, фінмоніторинг

Проблеми через фінмоніторинг можуть виникнути у власників депозитів вже після розміщення коштів. З такою проблемою, наприклад, стикнулася клієнтка ПУМБ Татьяна Грицан.

«Пiсля внесення готiвковоi валюти на депозит мої депозитнi рахунки заблокували. Документи, якi свiдчать про законнiсть придбання валюти, були надiсланi, але офiцiйноi вiдповiдi я неотримала, депозити так i не розблокували. Проценти по депозитам банк не вiддає, хоча успiшно користується моєю готiвкою», — нарікає споживачка.

У службі підтримки банку клієнтці відповіли, що вона не надала документи, які підтверджують надходження усієї суми, а лише частини.

Подібні випадки непоодинокі, тому «Мінфін» звернувся до НБУ з проханням роз’яснити правомірність дії банку: чи може фінустанова вимагати документи на підтвердження джерела походження коштів, перш ніж повернути їх клієнту із валютного депозиту, а не тоді, як гроші розміщувалися на депозит.

У пресслужбі регулятора пояснили, що установлення джерел походження коштів клієнта здійснюється банком в окремих випадках з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, в залежності від суми фінансової операції, наявності критеріїв ризику, типу клієнта тощо.

«Водночас, банки мають встановлювати джерела походження коштів (у разі потреби) перед наданням послуги, тобто у випадку оформлення валютного депозиту — перед внесенням коштів на відповідний рахунок», — наголосили в НБУ.

Валюта частинами та гривня замість долара

Клієнт А-Банку, який відрекомендувався як Юрій, розповів, що в А-Банку на його запит, чи зможе він забрати свій вклад у доларах, йому відповіли: «так, але при наявності готівкової валюти у касі і в еквіваленті 100 тис. грн на день».

При зверненні на «гарячу» лінію йому також запропонували розглянути варіант зняття депозиту у гривні. Такі перспективи, зрозуміло, не сподобалися вкладнику і викликали в нього неприємне відчуття, що банк хоче позбавити його частини заробітку.

У пресслужбі А-Банку «Мінфіну» розповіли, що клієнти можуть звернутися до каси А-Банку та за наявності доступної суми отримати готівку, з урахуванням лімітів НБУ, за тарифами картки, на яку був виплачений депозит.

«Також в окремих містах (Дніпро, Київ, Тернопіль, Полтава, Запоріжжя, Кривий Ріг, Харків, Суми, Кременчук, Львів та Івано-Франківськ) реалізовано замовлення готівки, клієнти можуть замовити від 10 000 грн, 100 доларів США, 50 Євро через співробітників служби підтримки, в решті міст, для виплати в валюті, треба адмініструвати своє замовлення через співробітників відділення», — пояснили у фінустанові.

Наявність ліміту на видачу готівкової валюти в еквіваленті 100 тис. грн на день підтвердили в усіх банках, до яких «Мінфін» звертарвся за коментарем.

В НБУ нагадали, що відповідно до постанови Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами), банки мають змогу видавати в Україні готівкові кошти в іноземній валюті з валютного рахунку клієнта в обсязі, що не перевищує 100 тис. грн (в еквіваленті) на день (без урахування комісії банку). Це правило поширюється в тому числі і на повернення строкових вкладів.

Що ж до видачі вкладу у валюті, відмінній від тієї, в якій він був відкритий, то в НБУ прокоментували, що сторони договору мають право встановити порядок визначення суми грошового зобов’язання у гривнях (зазначивши це в договорі).

«Якщо такий варіант передбачений договором, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом», — резюмували у пресслужбі регулятора.

Отже, за великим рахунком, клієнт, який йде в банк, щоб забрати валюту після закінчення строку депозиту, має декілька варіантів:

  1. Забрати гривню замість доларів чи євро.
  2. Продовжити термін вкладу. Часто банки при цьому пропонують підвищену ставку.
  3. Залишити кошти на поточному рахунку в інвалюті.
  4. Домовитись про поетапне отримання коштів у розмірі денного ліміту, який пропонує банк, якщо депозит перевищує 100 тис грн в еквіваленті.
  5. Дізнатися про можливість конвертації суми доларового вкладу в іншу іноземну валюту. Як зауважують у банках, дефіцит готівкової валюти здебільшого пов'язаний саме з доларами, а з іншими валютами проблем менше.

Якщо банк відмовляється повернути депозит, юристи радять фіксувати факти правопорушень та звертатися зі скаргою до Національного банку України. Додатково вкладник може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з банку та штрафних санкцій за прострочення термінів повернення коштів.

«Все спілкування чи то з банком необхідно проводити в письмовій формі, щоб залишались докази», — рекомендує Олена Радтке, керуючий партнер АО «Радтке-Прядко і партнери».

Читайте також: Ольга Лобайчук: Банки зобов'язані видавати вклади у валюті вкладу, але не більше 100 тис грн на добу