У 2000 році буханець хліба в Україні коштував близько 1,5 грн за кілограм. А зараз в супермаркеті він обійдеться орієнтовно в 60−70 грн. Тобто ціна збільшилася орієнтовно в 43 рази. Всьому виною інфляція — зростання загального рівня цін на товари та послуги в економіці. Внаслідок її дії дорожчає практично все, а купівельна спроможність кожної банкноти знижується.

Як пояснював американський економіст Мілтон Фрідман, основна причина інфляції у тому, що обсяг грошей в економіці збільшується за тієї ж кількості товару. Умовно в магазині товарів на 1 млн грн, а грошей в людей 2 млн — вони можуть легко купити все, між покупцями виникає конкуренція, адже ніхто не хоче залишитися з грошима, але без їжі. Як наслідок — магазин підвищує ціни, адже попит відчутно вищий за пропозицію.

Щось подібне ми бачили під час ковіду, коли ключові уряди заливали економіку грошима, тим самим розганяючи інфляцію.

Іншим чинником інфляції може бути надлишковий попит, коли люди купують більше, ніж виробники встигають виготовляти товарів. Наприклад, через бум кредитування. Щось подібне ми бачили в Україні у 2006−2007 роках напередодні світової фінансової кризи.

Зараз же ключовий чинник прискорення інфляції в Україні — зростання собівартості виробництва через удари росіян по електростанціях, інфраструктурі та виробничих потужностях, а також дорожче пальне на фоні війни в Ірані.

Ми звикли сприймати інфляцію, як суто негативне явище. Це можна зрозуміти, неприємно усвідомлювати, що за 200 грн тепер нічого не купиш, а колись це був повний візок в супермаркеті. Економісти теж виділяють негативні моменти інфляції — падіння купівельної спроможності, знецінення заощаджень, соціальна напруга.

Водночас помірна інфляція необхідна для розвитку. Вона стимулює споживання, мотивує інвестувати, підтримує економічне зростання. Натомість зниження цін або ж дефляція часто має руйнівні наслідки. Вона відбувалась, зокрема, у США під час Великої депресії, а також в Японії у 90-х і 2000-х роках, що призводило до падіння доходів бізнесу, зростання безробіття, зменшення інвестицій та закриття компаній.

Інфляція та інвестори

Якщо для економіки інфляція — це необхідне зло, то для інвесторів — це вічний суперник. Ключове правило інвестицій — вони мають випереджати інфляцію, інакше, заощадження формально зростатимуть, але насправді — поволі знижуватимуться.

Тут розрахунок очевидний: якщо актив подорожчав на 5%, а інфляція за цей період становила 7%, то в результаті купівельна спроможність коштів знизилась на 2%.

Зазвичай, як одну з переваг інвестицій, згадують складні відсотки — інвестиції зростають швидше, оскільки відсотки нараховуються не лише на вкладену суму, але й на нараховані раніше відсотки. Проте варто пам'ятати, що той самий принцип діє і для інфляції: якщо щороку ціни зростають на незначні 2%, то, за підсумками 10 років, вони збільшаться не на 20%, а майже на 22%, а за 20 років — вже не на 40%, а на 48,6%. Тобто чим далі, тим відчутнішими будуть збитки.

Яка інфляція в Україні та США

Більшість українців тримають заощадження в гривні та доларах. Відповідно, для того, щоб розуміти, до яких втрат призводить інфляція, у кожному варіанті варто подивитися, відповідно, на зростання цін в Україні та США.

Відповідно до останніх розрахунків НБУ, цього року інфляція в Україні сягне 9,4%, хоча попередній прогноз становив 7,5% — дався взнаки вплив відключень електроенергії та подорожчання пального.

Якщо ж дивитися за період з 2000 року, то в середньому гривнева інфляція щорічно становила 12%. Найвище її значення зафіксоване у 2015 році — 43%, але двічі за цей період в Україні фіксували і незначну дефляцію — у 2002 і 2012 роках.

У США наразі інфляція в річному вимірі становить 3,8%, це суттєво вище ніж 2,7% минулого року. Винні все та ж війна в Ірані та зростання вартості нафти. Нинішнє зростання цін у США є суттєво вищим за середні показники — 2,6% із 2000 року. Найвища за цей період інфляція була у 2022 році — 6,5%. Мінімальне значення — 0,1% у 2008 році, а ось дефляція не фіксувалась.

Цілком можливо, що нинішнє зростання цін у США завищене через тимчасове блокування Ормузької протоки, і до кінця року підсумкова цифра буде скромнішою. Водночас прогнозувати, коли завершиться війна в Ірані та ціна нафти нормалізується, — справа надто ненадійна.

Тепер поглянемо, яку дохідність можуть запропонувати різні інструменти, та як вона співвідноситься зі зростанням цін.

Депозити

Розміщення грошей у банку — найпростіший та найдоступніший спосіб захистити їх від зростання цін. Зазвичай відсотки за вкладами випереджають інфляцію, в тому числі тому, що на них безпосередньо впливають ставки центробанків. Регулятори ж, зі свого боку, підвищують ставки на фоні зростання цін.

Однак відрив відсотків за депозитами від інфляції невисокий. Наразі середня ставка за річними депозитами у гривні становить 13,8%, а найщедріша пропозиція, яку вдалося знайти, — 16,75%. Окремо треба вказати, що доходи за депозитами оподатковуються — 18% ПДФО і 5% військового збору. Тому після сплати податків дохідність становитиме, відповідно, 10,63% і 12,9%.

Виходячи з цього, чистий заробіток на гривневих депозитах, із огляду на очікувану інфляцію, в середньому становить символічні 1,23%, а максимум — 3,5%.

Гірша ситуація із депозитами в доларах. Середня ставка за ними зараз 1,32%, а максимальна — 2,55%. Після сплати податків це буде 1,02% і 1,96%. Це суттєво нижче не лише за поточну інфляцію у США, але й за показники зростання цін за останні десятиліття.

ОВДП

Дещо вищу дохідність, ніж депозити, пропонують ОВДП — державні цінні папери. Купуючи їх, інвестор позичає гроші уряду, а той виплачує відсотки.

За гривневими облігаціями з погашенням приблизно через рік зараз можна отримати близько 15,5%. Це трохи менше, ніж ставки найщедріших банків, але доходи від ОВДП не оподатковуються. Зважаючи на інфляційний прогноз, «чистий» прибуток від придбаних облігацій становитиме 6,1% річних, а це на 2,6% більше, ніж можна отримати в банках.

А ось із валютними облігаціями ситуація не така райдужна. Дохідність за доларовими паперами з погашенням через рік на вторинному ринку близько 3%. Тобто якщо американська інфляція знизиться до середніх показників, можна буде заробити близько 0,4% річних, але якщо втримається нинішнє зростання цін, то цінні папери працюватимуть «в мінус».

REIT-фонди

Це спосіб інвестицій, коли велика кількість інвесторів вкладають кошти у фонд, а той за ці гроші купує або будує нерухомість та видає вкладникам сертифікати, відповідно до обсягу вкладених коштів. На основі цих сертифікатів інвестори володіють часткою від загального обсягу нерухомості та отримують дивіденди від її оренди. Також разом із подорожчанням нерухомості зростає ціна сертифікатів.

Залежно від спеціалізації, такі фонди можуть інвестувати в квартири, готелі, офісну нерухомість, складські приміщення тощо. Один із найбільших американських REIT-фондів спеціалізується на будівництві веж мобільного зв'язку, які здає в оренду операторам.

В Україні, як приклад REITів, можна розглянути інвестиційну компанію S1 REIT. Вона працює зі столичною дохідною нерухомістю. Інвестувати можна у декілька фондів:

  • Фонд S1 Plaza Позняки, новий торгівельний центр на Позняках, запланована дохідність 10,4% річних у валюті*;

  • Фонд S1 ВДНГ, вже зведений багатоквартирний будинок біля станції метро «Виставковий центр», квартири в якому здаються в оренду, запланована дохідність 8,2% річних у валюті;

  • Фонд S1 Obolon, прибутковий будинок на Оболоні, який зараз будується, запланована дохідність 10% річних у валюті.

Очікуваний річний прибуток залежить від вибору фонду і становить орієнтовно 8−10% річних у доларах. Тому порівнювати цю дохідність потрібно із інфляцією у США. За нинішнього високого темпу зростання цін дохідність фонду випереджатиме її на 4,2−6,2%. Якщо ж інфляція знизиться до середніх показників, то заробіток становитиме 5,4−7,4%. Таким чином у REIT-фонду досить високий «запас» міцності.

«Навіть якщо інфляція стрибне вдвічі через світову кризу, наші інвестори однаково залишатимуться „в плюсі“ та зароблять значно більше, ніж просто зберігаючи готівку під матрацом», — розповів «Мінфіну» фінансовий директор S1 REIT Вадим Павлушин.

Також варто зазначити, що інвестиції в нерухомість більше захищені від інфляції, ніж інші активи, адже із загальним зростанням цін вона також дорожчає. «Орендні ставки — це мобільний та ринковий показник. Коли ціни на ринку зростають, ми індексуємо вартість оренди. Таким чином, дивіденди інвесторів захищені від знецінення, бо вони автоматично підтягуються до ринкових реалій», — пояснює Вадим Павлушин.

Те ж саме стосується і вартості метрів. Інфляція підштовхує ціну на нерухомість, а, відповідно, вартість самого активу фонду зростає разом із загальним рівнем цін. Простими словами, відзначає експерт S1 REIT, якщо ви тримаєте гроші в паперах, інфляція — ваш ворог. Якщо ви володієте дохідною нерухомістю — інфляція працює на капіталізацію майна.

Акції компаній

Це найпопулярніший спосіб інвестицій у США та загалом у Західних країнах. Українці теж можуть купувати акції іноземних компаній, якщо відкриють рахунок у глобального брокера та перекажуть кошти через міжнародні платіжні системи.

Вартість компаній зростає завдяки підвищенню ефективності роботи, зростанню виторгу і прибутків, або очікуванню на майбутнє зростання. Інфляція на ринок акцій має неоднозначний вплив. Із одного боку загальне підвищення цін призводить і до подорожчання продукції та послуг конкретної компанії, відповідно, підвищуються й її доходи. Водночас висока інфляція змушує центробанки підвищувати ключові ставки, гроші стають дорожчими, інвестиції знижуються, а отже, для фондового ринку починаються гірші часи.

Говорячи про дохідність фондового ринку, експерти найчастіше звертають увагу на індекс S&P 500, що відображає середню зміну ціни акцій 500 найбільших компаній США.

Середнє зростання індексу з 2000 року становить 7,3%, а якщо враховувати, що компанії з нього ще й сплачують дивіденди — близько 8%. Це відчутно вище як середніх, так і поточних показників інфляції у США. Водночас варто пам'ятати, що інвестиції на фондовому ринку ризиковані — акції можуть як дорожчати, так і падати. Наприклад, у вказаному періоді оцінка S&P 500, за підсумками року, знижувалась 7 разів. Найвідчутніше падіння відбулося у 2008 році — на 38%. Водночас і зростання ціни акцій буває стрімким, наприклад, у 2019 році зростання перевищило 30%.

Золото

Хоча фондовий ринок вважається ризикованими інвестиціями, а золото — захисним активом, на практиці у них багато спільного. Зокрема, останніми роками вони часто зростають і падають синхронно.

Дорогоцінний метал продемонстрував феноменальну дохідність минулого року — 64%, а загалом із 2001 року в середньому додавав щороку 12,9%, суттєво випереджаючи доларову інфляцію.

Водночас експерти розходяться в думках щодо подальших перспектив жовтого металу. Частина вважають, що імпульс зростання вже вичерпано. Також не варто забувати, що золото — ризиковий актив. У нього були періоди не лише зростання, але й тривалого падіння, наприклад, у 2013−2015 роках.

Загалом, як можна побачити з огляду, більшість активів у довгостроковій перспективі все ж випереджають інфляцію. І навіть якщо окремі роки бувають невдалими, глобальне зростання капіталів продовжується.

Автор:
Олексій Писарев