І якщо з частковим блокуванням Ормузької протоки все зрозуміло — це однозначно погано для світової економіки, — то з американським держборгом не все так просто. Якщо «копнути» глибше, можна виявити чимало цікавого як у структурі цього боргу, так і у вартості його обслуговування для Штатів.

Отже, безпосередньо зовнішній борг США у серпні 2026 року (частка держборгу, якою володіють іноземні інвестори, центральні банки та уряди інших країн) становить лише близько 30% публічного боргу країни, або близько $9,4 трлн. І це найбільш «небезпечна» частина держборгу, якщо в геополітиці все піде не на користь Штатів.

Борг, який утримують інвестори (включно з іноземними, внутрішніми приватними інвесторами та ФРС), становить близько $32,1 трлн. Це серйозне навантаження на американський бюджет, але потрібно враховувати, що серед власників держборгу є багато лояльних інвесторів — той самий Федрезерв або внутрішні покупці держоблігацій. А з ними, у разі потреби, можна буде домовитися.

Крім того, внутрішньоурядовий борг (кошти, позичені державою у власних фондів, наприклад фондів соціального страхування) становить близько $7,73 трлн, і в разі загрози кризи шляхом клірингу частину цих взаємних зобов’язань можна буде просто згорнути.

Тобто цифра реального держборгу, звісно, величезна, але «чистими» він поки що становить близько $32−33 трлн, а не всі $40 трлн. Набагато «небезпечнішою» для долара та Штатів є вартість його обслуговування. Через високі відсоткові ставки (Федрезерв утримує свої ставки на рівні «дорогих» 3,5−3,75% річних, а дохідність трежеріс ще на 1−1,5% річних вища) щорічні витрати уряду США лише на виплату відсотків за цим боргом уперше перевищили $1 трлн, що більше за оборонний бюджет Штатів.

Ось ця цифра може налякати інвесторів в американський держборг і долар США, але водночас може й спокусити їх і надалі вкладати в нього, адже Америка змушена пропонувати високу дохідність за своїми паперами, щоб утримувати інвесторів і залучати додатковий капітал. А брати на себе такі ризики чи ні — це вже індивідуальне рішення кожного інвестора.

Крім того, цей трильйон доларів — вагомий аргумент для ФРС США проти подальшого підвищення відсоткових ставок, навіть якщо цього вимагає економічна теорія для боротьби з інфляцією. А отже, інвесторам знову потрібно добре подумати над тим, чи стане ФРС активно підвищувати свої ставки найближчим часом, чи все ж утримається від цього, зважаючи на ситуацію з держборгом.

Рішення Мінфіну США про збільшення викупу з $2 млрд до $4 млрд «довгих» трежеріс не свідчить про запуск нової програми «кількісного пом’якшення» і не означає, що ФРС США почала купувати державний борг, оскільки папери купуватиме саме Мінфін США. Але це дало інвесторам сигнал, що держава готова підтримувати ліквідність сегмента «довгих» казначейських зобов’язань, коли їхня дохідність суттєво зросла.

Річ у тім, що на тлі стрімкого зростання держборгу США та значних бюджетних витрат за збереження високих інфляційних ризиків (через зростання цін на енергоносії) і геополітичної невизначеності інвестори вимагали збільшення премії за ризик, тобто подальшого підвищення дохідності трежеріс, особливо «довгих» паперів.

А це небезпечна ситуація: що вища дохідність американських облігацій, то дорожче державі обходиться обслуговування боргу. Тому американський Мінфін своїм рішенням про викуп дав зрозуміти інвесторам, що боротиметься проти подальшого зростання дохідності трежеріс.

А якщо вона не зростатиме, інвестори почали скуповувати їх за поточної дохідності, щоб зафіксувати нинішню високу прибутковість. Зростання попиту призвело до того, що дохідність облігацій почала знижуватися — охочих купувати їх стало більше навіть за поточних або дещо нижчих ставок дохідності.

У підсумку, якщо до оголошення рішень Мінфіну США дохідність 30-річних трежеріс перебувала в межах 5,34% річних, то після цього вона знизилася до 5,18%, а 10-річних — приблизно до 4,66% річних.

Зниження дохідності американських паперів спровокувало перетікання частини спекулятивного капіталу в інші сектори інвестування, зокрема в золото, яке подорожчало майже до $4600 за унцію. Це також вдарило по долару, зігравши на користь зміцнення євро.

Усі ці новини збурювали світові валютні ринки та посилювали волатильність пари євро/долар і на інших ринках. Зміцнення євро на світових майданчиках, своєю чергою, безпосередньо впливало на динаміку курсу євро до гривні в Україні.

Динаміка пари євро/долар

Курс євро (український міжбанк)

Готівковий курс євро

Тому Нацбанк цього тижня практично постійно намагався максимально нівелювати наслідки зовнішніх коливань кількох євро/долар на нашому валютному ринку.

Робив це НБУ за рахунок активних інтервенцій долара на міжбанку, придушуючи своїми операціями його котирування.

Курс долара (український міжбанк)

Серед внутрішніх чинників на курс долара та опосередковано євро в Україні вплинули також завершення періоду бюджетних платежів, наближення кінця місяця та додаткова активність приватних компаній напередодні Дня Незалежності України.

Річ у тім, що деякі приватні компанії зробили цей день вихідним для своїх співробітників (на відміну від державних структур), тому такі компанії активно проводили валютні операції цього тижня, щоб розвантажити для себе 24 серпня.

У результаті від початку сесії 17 серпня і до завершення торгів 21 серпня курс продажу долара на міжбанку знизився на 4 копійки — з 44,70/44,73 до 44,66/44,69 гривні. Курс продажу євро на міжбанку за цей самий період зріс майже на 36 копійок — із ранкових котирувань понеділка 51,8475/51,8599 до 52,1941/52,2157 гривні на момент завершення торгів у п’ятницю.

При цьому готівковий ринок, як і раніше, не вів якоїсь особливої «гри», а лише відображав основні зміни в поведінці долара та євро на міжбанку й виставляв вищі цінники на євро залежно від того, наскільки євровалюта дорожчала на торгах протягом дня.

Увечері в п’ятницю, 21 серпня, обмінники фінкомпаній без жодних проблем продавали долар у межах від 44,85 до 45,10 гривні, а євро — від 52,30 до 52,65 гривні.

У цій ситуації власникам обмінників немає сенсу особливо «розгойдувати» курс цими вихідними, оскільки платоспроможний попит на валюту обмежений. Водночас ніхто з них не захоче брати на себе зайві ризики щодо євро.

Тому, незважаючи на те, що ситуація на валютному ринку залишається повністю під контролем Нацбанку, власники обмінників працюватимуть цими вихідними у форматі «з обороту», але розширять спред як щодо долара, так і щодо євро.

За моїм прогнозом, більшість обмінників фінкомпаній працюватимуть у ці дні зі спредом за доларом у межах 15−25 копійок, а за євро — від 20 до 70 копійок.

Прогноз курсу готівкового долара та євро на 22−23 серпня

Курс готівкового долара цієї суботи та неділі у більшості обмінників фінкомпаній і касах банківських відділень, що працюють у вихідні, перебуватиме в межах коридору: купівля — від 44,40 до 44,75 гривні, продаж — від 44,85 до 45,10 гривні.

Курс готівкового євро перебуватиме в межах: купівля — від 51,60 до 52,15 гривні, продаж — від 52,35 до 52,70 гривні.

Для прифронтових регіонів збережеться своя специфіка курсоутворення: цінники обмінників у цих частинах України можуть відрізнятися від зазначених вище рівнів котирувань ще в межах плюс-мінус 5−10 копійок за доларом і плюс-мінус 10−15 копійок за готівковим євро.

Автор:
Олексій Козирев