З другої половини березня нацвалюта упевнено девальвує. 27 березня офіційний курс гривні щодо долара встановив новий антирекорд — 39,3430 грн. Наразі він трохи відкотився: на 1 квітня НБУ встановив офіційний курс на рівні 39,00 грн/$. Україна вже встигла отримати гарні новини від МВФ та європейських партерів. Але затримка фінансування з боку США змушує Нацбанк і валютний ринок «напружитися» в очікуванні остаточних новин від американських законодавців.

Гроші від США чи нова фінансова політика

Процес узгодження виділення коштів нашій країні вже давно переріс у політичне шоу, але Україні точно не до жартів: на кону близько $60 млрд фінансової допомоги. І хоча її основна частина — це суто військові постачання, частина ресурсів має надходити саме «живими грошима». І на них дуже розраховував український Мінфін та Нацбанк уже із січня-лютого цього року.

Законопроєкт про $60 млрд на військову та фінансову допомогу нашій країні нещодавно пройшов Сенат. Але його відмовляється розглядати Палата представників.

26 березня адміністрація президента США Джо Байдена вкотре закликала Палату представників ухвалити законопроєкт про допомогу Україні. Там зазначають, що це питання тісно пов'язане із нацбезпекою держави. Раніше голова Комітету Міжнародних відносин Палати представників конгресмен-республіканець Майкл Маккол заявив, що речник Майк Джонсон планує винести на голосування законопроєкт про допомогу Україні після Великодня.

Наших посадовців можна зрозуміти. Поки що бюджетний дефіцит закривається за рахунок надходжень від європейських партнерів, МВФ, Світового банку та продажу ОВДП. Але на фоні зростаючих витрат на оборону, блокування поляками частини українського аграрного експорту, майбутніх переговорів про реструктуризацію зовнішньої заборгованості перед деякими західними кредиторами та зростання негативного сальдо торгівлі, ані уряд, ані Нацбанк не хочуть ризикувати наявною наразі крихкою фінансовою стабільністю.

На 1 березня в резервах НБУ було $37,06 млрд (чисті $25,185 млрд), у березні — на початку квітня від міжнародних партнерів має надійти до $9−10 млрд. І цього цілком вистачає для покриття поточних потреб уряду та повного контролю Нацбанком ситуації на валютному ринку.

Читайте також: Інфляція сповільнюється: чому НБУ зберігає політику дорогих грошей

Тому ключовою для посадовців НБУ та Мінфіну в першій половині квітня є чітка відповідь на запитання «чи будуть гроші від США, згідно з попередніми домовленостями, і якщо так, то за яким графіком і в яких обсягах». Якщо ці ресурси надійдуть, згідно з певними графіками, Мінфін і Нацбанк мають одне завдання — утримання фінансової стабільності та контроль за інфляцією.

Інакше, чиновникам уже потрібно вживати заходів щодо підстрахування ситуації на фінансовому та валютному ринках, причому не завжди безболісні для бізнесу та населення.

Потрібно збільшувати обсяги запозичень через ОВДП, оперативно підвищувати податки, скоротити до мінімуму бюджетні витрати, окрім захищених статей та видатків на армію, прискорити приватизацію держактивів. Можливо, частково проводити й емісію гривні в межах, погоджених із МВФ, із практично контрольованою девальвацією нацвалюти, а також чітко домовлятися із західними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх боргів із максимальним списанням сум. Але списання боргів — це завжди удар по інвестиційному іміджу країни.

Як реагує валютний ринок

Доки посадовці не отримають чітких відповідей на всі питання щодо міжнародної допомоги, її графіку надходжень та обсягів, міжбанк періодично лихоманитиме. Курс, як офіційний, так і міжбанківський і, опосередковано, готівковий, перебуватиме у підвішеному стані з потенційним дрейфом до закладених у бюджеті середньорічних значень у 40,7 гривень за долар. В умовах війни це ненайгірший сценарій розвитку подій, але він складний саме у частині поведінки готівкового ринку.

На міжбанку за рахунок валютних обмежень та своїх інтервенцій Нацбанк практично повністю контролює ситуацію. Набагато складніше прогнозувати поведінку готівкового ринку при понад 1 трлн коштів населення на вкладах та поточних рахунках у банках, а також значних обсягах готівкової гривні поза банківською системою.

І тут надзвичайно важливою є постійна комунікація Нацбанку з громадянами щодо подій валютного ринку та його перспектив, що відбувається не завжди оперативно та в повному обсязі. Було б дуже добре, якби сам НБУ щотижня, інколи ж і щодня коментував події на валютному ринку. Це б зняло частину спекуляцій на темі курсу.

Поки що, окрім валютних обмежень на міжбанку, як захист для гривні, зараз спрацьовують тримісячні конверсійні валютні депозити та можливість щомісячної купівлі громадянами валюти у банках на свої картки в межах до 50 тисяч гривень в еквіваленті. Це переводить значну частину попиту на безготівкову валюту і знижує тиск на курс.

Головні орієнтири

Найближчими тижнями ключовими питаннями для валютного ринку щодо перспектив гривні будуть:

  • ситуація щодо подальшого фінансування України з боку США;
  • кроки уряду щодо закриття проблем фінансування бюджету;
  • тактика Нацбанку на валютному ринку;
  • новини щодо переговорів про реструктуризацію українських боргів.

Валютних коштів, які надали нам європейські партнери, МВФ, Світовий банк, вистачає на покриття поточних витрат, що дає уряду певний тимчасовий лаг для вирішення фінансових проблем країни. Тепер головне, аби посадовці не розслаблялися, і почали працювати на випередження.

Певні кроки у цьому напрямі робляться. До них можна віднести:

  • дострокове перерахування Нацбанком до бюджету свого прибутку за 2023 рік, а також дивідендів частиною держкорпорацій та банків;
  • прискорення приватизації двох держбанків, узгоджене у Меморандумі з МВФ;
  • зондування ґрунту щодо реструктуризації боргів України з метою фіналізації вирішення цього питання не пізніше кінця літа цього року;
  • прорахунок Мінфіном можливих додаткових обсягів випуску ОВДП та військових облігацій з доопрацюванням ринкових механізмів залучення максимального обсягу коштів громадян та бізнесу на придбання ОВДП.

Читайте також: Держава готує до продажу Сенс та Укргаз: скільки за них можуть виручити і що чекає на клієнтів

Також принципово важливим є збереження довіри населення до банківської системи, яка поки що, попри війну, продовжує нарощувати обсяги своїх заощаджень у банках. За даними НБУ та Фонду гарантування вкладів, загальна сума вкладів фізичних осіб у банках за лютий зросла на 13,1 млрд грн — до 1,208 трлн станом на 1 березня.​

Причому важлива й їхня структура: на цю дату із загальної суми вкладів фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) вклади в національній валюті становили 780,8 млрд грн, а у ВКВ — 427,3 млрд грн. Тобто населення та приватні підприємці продовжують тримати у гривні близько ⅔ своїх заощаджень, що в умовах війни — відмінний показник.

Тому ситуація на валютному ринку на початку квітня залишиться напруженою, але контрольованою Нацбанком. Тому чекати на історію з курсами міжбанку та готівкового ринку за доларом понад 40 гривень поки що не варто. Хоча психологічно-девальваційний тренд на ринку зберігається.

Прогноз курсу долара та євро на 1−5 квітня

НБУ продовжить активні виходи з інтервенціями з продажу долара для підтримки курсу гривні та згладжування дисбалансів між попитом та пропозицією на міжбанку. За моїми прогнозами, цього тижня він витратить для цього від $490 млн до $710 млн. Робочі щоденні обсяги торгів на міжбанку не перевищуватимуть у системі Блумберг $160 млн — $250 млн. Основна активність на торгах спостерігатиметься з 2 до 5 квітня.

Котирування міжбанку:

Долар. За моїм прогнозом, із 1 до 5 квітня курс долара на міжбанку перебуватиме в межах від 38,80 до 39,40 гривень.

Євро. Пара євро/долар, за моїми розрахунками, цього тижня перебуватиме в межах від 1,071 до 1,088 долара за євро з періодичним зростанням активних коливань під час оголошення економічних новин із європейської та американської економіки. Курс євро на українському міжбанку цього тижня перебуватиме в такому разі в межах 41,55 — 42,87 гривень.

Готівковий ринок:

Спред між купівлею та продажем валюти в основній частині обмінників перебуватиме в межах 20−30 копійок за доларом і в межах 20−40 копійок за євро.

Готівковий долар. У більшості кас банків коридор купівлі та продажу перебуватиме від 38,40 до 39,75 грн, а в обмінниках фінкомпаній — від 38,50 до 39,70 грн.

Готівковий євро. У банках котирування євро при купівлі-продажу перебуватимуть у межах 41,30 — 43,20 грн, а в обмінниках фінкомпаній — від 41,50 до 43,10 грн. Євровалюта знову залишиться головним інструментом для спекуляцій у всі дні цього тижня.