Український ринок корпоративних облігацій переживає неоднозначні часи. Після початку повномасштабної війни жоден із помітних емітентів цінних паперів не оголосив про дефолт, всі продовжили розраховуватися з інвесторами і лише окремі компанії домовилися з ними про реструктуризацію.
Також цього року було проведено декілька нових випусків облігацій приватними компаніями, в тому числі декілька з них зробили це вперше.
Відбулися позитивні зміни у регулюванні. Як розповів «Мінфіну» керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила нове положення про випуск корпоративних облігацій.
«Ним внесено декілька новацій, які мають полегшити вихід на ринок новим емітентам. Наприклад, дається більше терміну на підготовку звітності емітенту, що важливо для великих компаній; всі документи подаються тепер в електронному вигляді, значну кількість документів можна публікувати на власному вебсайті емітента тощо», — пояснив він.
Водночас для переважної більшості приватних інвесторів корпоративні облігації залишаються поза увагою. Та й значна кількість брокерських компаній, які створили сервіс придбання ОВДП у своїх додатках чи через онлайн-кабінети, не надають такої можливості для придбання корпоративних облігацій.
«З якимось постійним переліком щодо продажу корпоративних облігацій ми не стоїмо на ринку. Але якщо є звернення від фізичних чи юридичних осіб щодо купівлі чи продажу корпоративних облігацій, ми їх задовольняємо», — розповів «Мінфіну» керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко. Так само немає корпоративних облігацій в застосунку ICU.
Редакції вдалося відшукати лише одного брокера, який пропонує своїм клієнтам придбати корпоративні облігації онлайн у своєму застосунку та кабінеті інвестора на сайті, — це ІГ Універ.
Та для частини емітентів цінних паперів така ситуація не є проблемою, оскільки вони орієнтуються переважно на покупців-юридичних осіб.
Облігації для великих гравців
Емітентів корпоративних облігацій можна розділити на дві умовні групи. Перші — орієнтуються на продаж цінних паперів юридичним особам, другі — активніше шукають покупців серед приватних інвесторів. Звісно, це не чіткий розподіл і будь-хто може придбати будь-які папери, але таке розмежування можна зробити на основі стратегій, які використовують компанії для просування своїх паперів.
«Для більших компаній з нижчими ставками, наприклад, Нова Пошта, NovaPay та Novus, попит формується здебільшого за рахунок юридичних осіб та професійних інвесторів, які здійснюють масштабні закупівлі», — уточнив «Мінфіну» президент ІГ Універ Тарас Козак.
Серед юридичних осіб, які цікавляться корпоративними облігаціями, переважно інвестиційні фонди та НПФ, яким треба проводити ребаланси своїх портфелів, відповідно до обраних інвестиційних стратегій та регуляційних норм, відзначає Сергій Гончаренко.
Для прикладу, за словами фінансового директора NOVA Петра Фокова, Нова пошта проводить закриті розміщення облігацій серед заздалегідь визначеного в проспекті кола інституційних інвесторів. «У нас є фізичні особи-власники облігацій, але їх не так багато, порівнюючи з банками, страховими, пенсійними фондами», — констатував він.
Минулого року Нова пошта здійснила два випуски облігацій, кожен обсягом по 800 млн грн. Дохідність випущених тоді облігацій на 12 місяців становила 24% річних, а на 20 місяців — 23% річних.
Влітку цього року компанія провела ще два розміщення, кожен обсягом по 1 млрд грн, щоправда, вже зі значно скромнішою дохідністю — 17% та 16% річних. Як повідомлялось, за одним із цих випусків Ощадбанк викупив цінних паперів відразу на 650 млн грн. Ще на 60 млн грн «затарились» паперами недержавні пенсійні фонди.
Незвичні облігації у вересні цього року представила мережа супермаркетів Novus. Вперше в Україні вони гарантуються нерухомістю — приміщеннями магазинів у Києві загальною площею понад 10 тис. кв.м.
Функції адміністратора та іпотекодержателя цих паперів виконує одна з юридичних фірм, а у разі потреби компанія матиме право продати нерухомість для виплати коштів за облігаціями. Повідомляється, що оціночна вартість нерухомості перевищує загальний випуск цінних паперів, який було здійснено на 400 млн грн.
Такі гарантії дозволили Novus знизити дохідність своїх облігацій — вона становить 15%.
Цінні папери Нової пошти та Novus представлені на вторинному ринку. Зокрема, входять до списку на фондовій біржі ПФТС. Тому купити їх може кожен охочий. Звісно, якщо його задовольнить дохідність.
Хто орієнтується на фізичних осіб
Компанії, які активніше працюють з роздрібними покупцями цінних паперів, зазвичай, пропонують вищу дохідність.
Наприклад, у лютому цього року на ринку корпоративних облігацій дебютувала !Fest Coffee Mission, яка випустила цінних паперів на 100 млн грн. Дохідність за її облігаціями в доларовому еквіваленті становить 8%, а термін дії паперів — 3 роки (за бажанням, щорічно інвестор може їх продати емітенту). Купон за паперами виплачується щоквартально.
!Fest Coffee Mission входить до холдингу !FEST (відомий мережею закладів харчування, серед яких Криївка, Львівська майстерня шоколаду, П’яна вишня, а також пивоварня Правда, видавництво Старого Лева, магазини одягу Авіація Галичини тощо). !Fest Coffee Mission — один із найдинамічніших імпортерів спешелті кави в Європі. Серед партнерів компанії близько 200 ферм із Гватемали, Ель Сальвадору, Гондурасу, Коста-Ріки, Колумбії, Бразилії, Ефіопії, Руанди, Кенії та інших країн.
«Ринок спешелті кави в Україні стрімко набирає обертів і все більше споживачів обирають каву заради якості та смаку. Задля задоволення постійно зростаючого попиту, ми прийняли рішення залучити додаткові інвестиції, що дозволить збільшити закупівлі кави та популяризувати кавову культуру в Україні», — розповіла «Мінфіну» CFO компанії !Fest Coffee Mission Вероніка Комлач.
Про перспективи ринку в Україні говорить, наприклад, той факт, що за останні 5 років імпорт зелених (необсмажених) зерен арабіки щороку зростав в середньому на 55%. Якщо на продажі зеленої кави в Україні у 2013 році припадало лише 11% кавового ринку, то зараз це вже 39%.
Особливість облігацій !Fest Coffee Mission в тому, що вони торгуються в гривні, але дохідність прив'язана до долара. Тобто базова дохідність 8% річних, але якщо курс гривні падає, то дохідність зростає, щоб компенсувати втрати. Якщо ж гривня зміцнюватиметься, чи курс залишатиметься незмінним, то залишатимуться ті ж самі 8% річних.
Як пояснюють у компанії, на момент випуску цінних паперів курс НБУ становив 37,59 грн/$, а протягом року зріс на 10,05%. Тому ставка, за якою виплачувався купонний дохід у квітні, становила 8,47%, у липні — 8,83%, а в жовтні — 8,82%.
Основні покупці цих облігацій — фізичні особи. В меншій кількості, але з більшими сумами, розповідають в компанії, їх також купують юридичні особи. Придбати папери на вторинному ринку можна, уклавши угоду з брокерською компанією, а дистанційно — зареєструвавшись в кабінеті на сайті ІГ Універ.
Високу дохідність гривневих облігацій пропонує AccessFinance — група компаній, яка працює на фінансовому ринку і охоплює різні сфери — від споживчого кредитування до лізингу авто і нерухомості. Як розповідає Тарас Козак, ця група випускає облігації своїх ТОВ (Azurro, CardService, CreditService) у невеликих обсягах — по 10−15 млн грн і з дохідністю орієнтовно 25−26% річних.
Ці папери мають високий попит і коли з'являються на ринку, їх швидко розкуповують. Наразі вже сформовано чергу із бажаючих їх придбати.
Як пояснював засновник AccessFinance Дмитро Богодухов, НПФ інвестують переважно у великі публічні випуски облігацій від 100 млн грн. Такий значний випуск зробити складніше, це вимагатиме додаткових витрат. Тому його компанія зосереджується на менших випусках і пропонує їх саме роздрібним покупцям.
Власний метод просування облігацій серед фізичних осіб розробила компанія NovaPay (небанківська фінансова установа, що входить до групи компаній NOVA). Компанія створила фінансовий застосунок і, серед інших функцій, пропонує клієнтам придбати у ньому власні корпоративні облігації. Строки до погашення цих паперів — від 1 місяця до року, а дохідність — 10−18% — чим довший строк паперів, тим вищою є дохідність.
Як розповіли «Мінфіну» в компанії, спершу основними інвесторами у цінні папери NovaPay були юридичні особи — страхові компанії, недержавні пенсійні фонди тощо. Проте зараз зростає кількість фізичних осіб, які їх купують онлайн у мобільному застосунку. На сьогодні облігації компанії придбали майже 3 тис. українців.
Присутні на ринку також соціальні Приватні ветеранські облігації. Випущені «Асоціацією підприємців-ветеранів АТО» та фінансовою компанією «К2000», вони мають порівняно незначну дохідність — 6%, однак кошти від їх розміщення спрямовуються на підтримку ветеранського бізнесу.
Цього року новий випуск облігацій провела також лізингова компанія Еска Капітал. НКЦПФР погодила емісію 19 листопада, обсяг випуску цінних паперів становить 130 млн грн. Компанія була активною на ринку облігацій до повномасштабного вторгнення і цілеспрямовано залучала приватних інвесторів.
Купити папери можна було, зокрема, через її сайт. Наразі «Мінфін» не знайшов інформації про те, яка дохідність за новими паперами, але на початку цього року облігації одного з попередніх випусків пропонувались з ефективною дохідністю (тобто за умови реінвестування купонних виплат) 23% річних.
Плюси та мінуси корпоративних облігацій
Ключова перевага інвестицій у корпоративні облігації — це вища дохідність, порівнюючи з депозитами (в середньому 12,1% річних у гривні і 1,26% у доларах) та часто навіть із ОВДП (орієнтовно 15% та 4% відповідно).
Але з доходів від корпоративних облігацій стягуються податки: 18% ПДФО та 5% військового збору. Так само оподатковуються відсотки за депозитами, а ось із заробітку за ОВДП податки не стягуються.
Читайте також: Українці активно перевкладаються у валютні депозити: скільки на них можна заробити у великих банках
Крім цього, повернення коштів за облігаціями не гарантується державою. Тому завжди існує ризик втратити свої заощадження, якщо емітент оголосить дефолт. Тому у корпоративні облігації не варто вкладати всі свої заощадження, але їх можна розглядати, як елемент диверсифікації портфелю, що підвищує загальну дохідність. Власне, подібну стратегію зазвичай застосовують інвесткомпанії та НПФ.