Перевага «лінивих інвестицій»
Чимало людей зі стартовим капіталом хочуть його зберегти та примножити, але не готові витрачати на це свій час і сили. Насамперед тому, що багато часу витрачають на діяльність, яка приносить основний дохід, — роботу чи ведення бізнесу.
Основна перевага «лінивих інвестицій» — можливість не витрачати на них сили. Це не єдина причина, чому вони можуть бути цікавими будь-якому інвестору. Серед інших варто виділити наступні:
Прозорість та зручність. До «лінивих» інвестицій відносять, зазвичай, зрозумілі інструменти. А тому тут і ризики втратити гроші через необачність нижчі. Також у цьому напрямі менше шансів натрапити на шахраїв, адже вони переважно обирають складні інструменти, щоб збити клієнтів із пантелику.
Низькі витрати. На відміну від складних інструментів, ці не передбачають високих комісій. Крім цього, поріг входу тут переважно низький.
Висока дохідність у довгостроковій перспективі. За даними низки досліджень, до 97% активних трейдерів втрачають свої кошти впродовж 2 років. Натомість «ліниві» інвестиції, хоча й не можуть похизуватися стрімким нарощенням капіталу, забезпечують стабільний прибуток на довгій дистанції.
Диверсифікація. Попри свою простоту, такі інвестиції дозволяють без зайвих зусиль розподілити кошти за різними напрямками і, таким чином, якщо один із них виявиться провальним, інші забезпечать збереження коштів.
Спокій. Оскільки «лінивий» портфель не потребує активного залучення інвестора, він дозволяє менше хвилюватись за долю коштів та спокійно чекати, коли обрані інструменти принесуть результати.
Доступні активи
Валюта
Це найпростіший і найпоширеніший в Україні спосіб інвестувати. За словами завідувача кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Богдана Данилишина, минулого року на руках в українців було валютних активів (готівка, ОВДП та депозити разом) на $136 млрд. При цьому переважно наші співвітчизники тримали кошти саме кешем 85% від цієї суми.
У довгостроковій перспективі валютні інвестиції виправдовують себе. Скажімо, 10 років тому офіційний курс гривні становив 11,84 грн/$, а на момент написання статті — 40,7 грн/$. Таким чином, за цей час долар подорожчав в 3,4 раза, а кожну 1 тис. грн, інвестовану тоді в американську валюту, зараз можна обміняти орієнтовно на 3 437 грн.
Основна перевага тримання валюти «під матрацом» — висока ліквідність. Її завжди можна обміняти, легко перевозити, а також ці гроші захищені від проблем у банківській системі. Всі ці чинники особливо важливі в умовах бойових дій.
Водночас готівкові кошти можуть бути пошкоджені або їх можуть вкрасти. Крім цього, якщо їх розмістити на банківському депозиті чи купити ОВДП, вони приноситимуть додатковий прибуток. Середні ставки за доларовими вкладами наразі становлять 1,36%, а найщедріші банки готові платити до 2,8%.
Більшу дохідність передбачено за доларовими ОВДП і становить близько 4−4,4% річних.
Варто враховувати, що з роками знецінюється не лише гривня, а й валюта. Наприклад, середній рівень інфляції у США за останні 10 років становив 2,87%. Таким чином, навіть банківські вклади її не компенсують.
Гривневі депозити та ОВДП
Значно вищу дохідність можуть забезпечити банківські вклади та облігації у гривні. В середньому за річними депозитами банки нараховують 12,4%, а максимальна ставка за такими вкладами сягає 15,75%. На час дії воєнного стану та трьох місяців після його завершення запроваджено 100% гарантію за банківськими вкладами фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців (разом із нарахованими відсотками, якщо це був депозит).
Вища дохідність наразі за гривневими ОВДП — близько 15%, якщо вони погашуються приблизно через рік. Якщо термін повернення більший, можна розраховувати на декілька додаткових відсотків.
Одна з переваг державних облігацій — відсутність оподаткування доходів, тоді як із відсотків за депозитами держава бере 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Купити ж облігації не складніше, ніж відкрити депозит. Це можна робити онлайн у застосунку «Дія» чи в додатках Сенс Банку та monobank.
Недолік депозитів і облігацій — у низькій ліквідності. Найвищу дохідність можна отримати за строковими вкладами, які не передбачають дострокового повернення коштів. Також деякі банки, що продають ОВДП, не надають послуг із їх викупу. Тому продати їх до терміну погашення може бути складно.
Ключовий же ризик гривневих інструментів — девальвація. Як вже зазначалося вище, у довгостроковій перспективі гривня суттєво програє долару, і лише в окремі періоди демонструє стабільність або зміцнюється.
Тому, обираючи між валютою і гривнею, інвестор передусім визначається зі своїми девальваційними очікуваннями.
Індекси фондового ринку
У США та країнах ЄС «ліниві» інвестиції асоціюються насамперед із придбанням ETF, біржового фонду, в якому зібрано цінні папери на основі будь-якого індексу, сектора, товару або іншого активу. Купівля паїв у біржовому фонді ETF дає можливість інвестору вкластися відразу в усі цінні папери, що входять до індексу, на основі якого зібрано конкретний фонд. Це дозволяє підвищити диверсифікацію і знизити ризики. І це набагато дешевше, ніж збирати інвестиційний портфель самостійно.
Особливо популярні серед новачків й інвесторів, які не хочуть надто глибоко занурюватися в тему фондового ринку, ETF, які орієнтуються на ключовий індекс американської біржі S&P 500. До його складу входить 500 найбільших американських публічних компаній, а коливання індексу залежать від зміни ціни їхніх акцій. Інвестуючи у фонд, який прив'язано до S&P 500, ви вкладаєте кошти у всі ці 500 компаній, забезпечуючи оптимальну диверсифікацію. Середня дохідність цього індексу за 10 років (за умови реінвестиції дивідендів) становить 12,5% річних.
Серед фондів, які орієнтуються на головний американський індекс, — SPDR S&P 500, iShares S&P 500 Index та Vanguard S&P 500.
Якщо інвестор не готовий вкладати всі кошти в американський ринок, може диверсифікувати інвестиції через вкладення в ETF, що орієнтуються на світові компанії. Серед таких фондів — FTSE All-World та MSCI ACWI.
Читайте також: Amazon, Meta, Microsoft і Alphabet вклали у ШІ $357 млрд: чи вдасться їх повернути
Складність інвестицій у ці фонди для українського інвестора полягає у переказі коштів за кордон. Фактично рахунки міжнародних брокерів наразі можна поповнити лише через фінансові сервіси на кшталт Revolut чи Wise. Якщо ж рахунок брокера вже вдалося поповнити, можна купувати акції ETF і залишати їх «працювати» без нагляду на роки.
Золото
Золото вважається одним із традиційних способів зберігання коштів, але зростання його вартості досить скромне — в середньому близько 4,5% річних за останні 10 років. Тобто майже у 2,8 раза менше, ніж забезпечив індекс S&P 500.
Також складність інвестицій у дорогоцінний метал полягає у високому спреді між ціною його купівлі та продажу. Для монет НБУ він становить 7,4%, а в банках для злитків — близько 7%.
Водночас золото часто використовують для диверсифікації інвестицій, оскільки воно неодноразово демонструвало зростання на фоні падіння фондового ринку. Крім цього, переваги металу — у легкості перевезення, зберігання та складності його пошкодити.
Читайте також: Золото на максимумі: як на ціни впливають ФРС та Трамп
Нерухомість
Зазвичай, нерухомість не відносять до «лінивих» інвестицій, адже, щоб заробляти на квадратних метрах, необхідно зробити ремонт, шукати орендодавців, слідкувати за станом майна тощо. Але зараз в Україні працює низка компаній, які продають нерухомість, а після цього самостійно управляють нею та здають в оренду. Завдяки цьому інвестори можуть отримувати пасивний дохід.
У якості прикладу, можна розглянути компанію УЛІС, яка займається рекреаційними проєктами. УЛІС зводить котеджні будинки, які інвестори можуть придбати та отримувати прибутки від нерухомості. Зараз працює дві локації у Київській області — локація з кебінами та локація з котеджами. У карпатському селищі Ворохта вже наприкінці літа запрацює ще одна локація, будівництво тут вже на фінальній стадії.
Дохід інвестора залежить від оренди не конкретного будинку, що належить йому, а від здачі пулу будинків одного типу. Тобто, якщо на базі відпочинку, скажімо, 10 однакових будинків, то розраховується, які прибутки принесли вони разом, а потім ця сума розподіляється між всіма інвесторами. Завдяки цьому можна не боятися придбати будинок, який оминатимуть увагою гості комплексу.
Інвестувати в УЛІС можна від $61 тис. — саме стільки коштує кебін, а прогнозована дохідність від нього становить 15−18% річних. Котеджні будинки дещо дорожчі — $135 тис. на Київщині та $215 тис. у Карпатах.
Управляюча компанія бере на себе повне управління нерухомістю — утримання, здачу в оренду будинків, рекламу та маркетинг.
Загалом, за весь час роботи УЛІС, завантаженість не падала нижче 70%, а в деякі періоди сягала 100%, що забезпечувало стабільні доходи інвесторів.
Інвестор має право перепродувати свою нерухомість. Він може як самостійно знайти покупця, так і через управляючу компанію, що дозволяє швидко вийти з проєкту.
Як сформувати портфель
Структура «лінивого» портфелю залежить від суми, адже не всі активи мають низький поріг входу. Якщо мова йде про декілька десятків чи сотень тисяч гривень, можна розглянути такий варіант:
- 30% — ETF, що орієнтується на S&P 500;
- 25% — валютні ОВДП;
- 20% — гривневі ОВДП;
- 10% — готівкова валюта;
- 10% — гривневий депозит;
- 5% — золото.
Якщо ж у розпорядженні інвестора від ста тисяч доларів і більше, є можливість розширити перелік активів:
- 25% — ETF, що орієнтується на S&P 500;
- 25% — дохідна нерухомість;
- 20% — валютні ОВДП;
- 20% — гривневі ОВДП;
- 5% — готівкова валюта;
- 5% — золото.
Пишіть у коментарях, який, на вашу думку, «лінивий» портфель буде найефективнішим, і як, на вашу думку, варто змінити співвідношення активів.