Світ зростає — Китай падає
Початок року для фондового ринку КНР виявився одним із найгірших в історії. Ключовий індекс материкового Китаю Shanghai Composite у січні вже «схуд» на 7%, другий за значенням Shenzhen Component — на 10%. Не кращою є ситуація і на Гонконгській біржі, яка сприймається, як ворота китайських компаній на глобальні ринки, — ключовий місцевий індекс Hang Seng теж знизився на 10%.
Загалом китайські ринки падають вже впродовж трьох років: із січня 2021 року Shanghai Composite знизився на 17%, а Hang Seng — на приголомшливі 43%.
Зміни індексу Hang Seng за 5 років
За оцінками Bloomberg, загалом, від піків 2021 року капіталізація китайських компаній скоротилася приблизно на $6 трлн. Для порівняння: наразі біржі материкової частини країни оцінюються в $9,6 трлн, а Гонконгу — в $4,7 трлн.
Наразі Shanghai Composite перебуває на рівні червня 2020 року, коли суспільство і ключові економіки світу переживали шок від поширення коронавірусу та пов'язаних із ним обмежень. Hang Seng зараз навіть нижче того періоду — показники індексу близькі до рівнів фінансової кризи 2008 року.
Особливо невтішні ці дані на тлі стрімкого зростання вартості компаній в інших частинах світу. Ключовий американський індекс S&P 500 минулого року злетів на 25%, а з початку цього року додав ще 2% та оновив історичний максимум.
Німецький DAX минулого року подорожчав на 19,6%, а в січні продовжив зростання, теж перебуваючи на найвищому рівні за всю історію. Особливо ж китайських інвесторів має засмучувати неймовірний успіх сусідньої Японії, де індекс Nikkei 225 минулого року злетів на неймовірні 27%, а цьогоріч вже встиг додати понад 8%.
Чому Китай падає
Обвал акцій китайських компаній відбувається всупереч тенденціям на глобальних ринках, відповідно, і причини цього, переважно, внутрішні. При цьому за останні роки виникали і зникали різноманітні фактори, які всі разом працювали на його ослаблення.
Політика нульової толерантності до ковіду
Хоча практично весь світ пішов на карантин через коронавірус, у КНР обмеження були значно тривалішими та суворішими. Навіть через незначне поширення хвороби зупинялось життя в окремих провінціях чи кварталах мегаполісів.
За цих умов страждало як внутрішнє споживання, так і виробництво та експорт продукції — зупиняли роботу ключові підприємства, та навіть найважливіший для країни порт Шанхаю.
Лише наприкінці 2022 року, після масових акцій протестів та сутичок демонстрантів із правоохоронцями, Китай скасував обмеження.
Втручання влади у бізнес
Минулі роки продемонстрували, що період, коли Компартія дозволяє вільний розвиток підприємництва, завершився. Почалося все у 2020 році, коли влада зупинила IPO однієї з найбільших фінкомпаній країни Ant Group, яка входила до конгломерату Alibaba. Засновник корпорації Джек Ма вирішив, що публічність та критика уряду допоможуть вирішити проблему, але прогадав. Тиск посилився, акції Alibaba обвалились, а сам Ма був змушений переховуватись. Зрештою, засновник компанії залишив країну, а його компанія коштує в 4 рази дешевше, ніж напередодні конфлікту.
Надалі Компартія почала все активніше втручатися у приватний сектор. Запровадила обмеження для приватних шкіл, внаслідок чого обвалився ринок, що оцінювався у $100 млрд. Наприклад, акції освітньої групи TAL Education із 2021 року подешевшали майже у 8 разів.
Також влада вирішила, що діти в країні надто багато проводять часу за відеоіграми, а тому почала тиснути на їх виробників та запроваджувати обмеження. Найбільший же вплив на ринок мало те, що стало зрозуміло — партія може завдати удару по будь-якому сектору і передбачити її дії неможливо.
Як зазначає валютний стратег Mizuho Bank Кен Ченг, іноземні інвестори очікують на подальше погіршення умов ведення бізнесу, а механізми вирішення проблем власності все ще не запроваджені.
Боргова криза
В останнє десятиліття будівельна галузь стала локомотивом китайської економіки, але у 2021 році бульбашка нерухомості луснула. Почалось все із сумнозвісного забудовника Evergrande, який накопичив боргів на $330 млрд і не зміг із ними розраховуватись. Зрештою, минулого року компанія почала процедуру банкрутства та відчайдушно бореться, аби уникнути ліквідації.
Наприкінці минулого року не зміг виконати зобов'язання за доларовими облігаціями інший великий забудовник країни Country Garden, загальна сума боргів якого сягає $186 млрд, а минулого року він зафіксував $7 млрд збитків.
Однак, фінансові зобов'язання забудовників — це лише верхівка айсбергу боргових навантажень.
Загальний борг країни (тобто уряду, компаній і громадян, але без урахування банків) цього року оновив рекорд, сягнувши 286,1% ВВП країни. Це все ще менше, ніж у Японії, але вже більше, ніж у США та ЄС. Однак, найгірше те, що борги стрімко зростають, ще у 2008 році цей показник становив близько 150%.
Один із аспектів цієї кризи — катастрофічні борги місцевої влади, які, за різними оцінками, коливаються від $4,9 трлн до $12,8 трлн. Скільки насправді — точно невідомо, адже аналітики не довіряють офіційній статистиці. Раніше основним джерелом прибутків місцевої влади був продаж землі, але з кризою на ринку нерухомості потік коштів зупиняється. Як наслідок, країну може очікувати хвиля дефолтів муніципалітетів.
Санкції США
Фондовий ринок КНР зазнав удару внаслідок торговельної війни зі США ще за президентства Трампа. Тоді падіння було нетривалим, однак Байден завдав нового удару.
Американці обмежили експорт до Китаю чипів для штучного інтелекту, незалежно від того, де вони виготовляються. Крім цього, було заборонено американські інвестиції в розробку технологій, які можуть сприяти військовій модернізації країни. Як наслідок, КНР програє перегони за розвиток ШІ та його впровадження в економіку.
Читайте також: Китай хоче врятувати економіку за допомогою людиноподібних роботів
Сповільнення економіки
За оцінками влади, минулого року ВВП Китаю зріс на 5,2%. Для більшості країн світу це був би хороший показник. Однак, у 2010-ті економіка демонструвала кращі показники.
Очікується, що цьогоріч зростання сповільниться, в кращому разі, до 4,6%, а в 2025 році — до 4,3%. Причина в тому, що країна, фактично, вичерпала потенціал для стрімкого зростання. Раніше воно базувалося на західних інвестиціях і перетворенні країни на «світову фабрику», а потім — на бумі будівництва. Однак, девелопери переживають не найкращі часи, а іноземні інвестиції скорочуються.
«Уповільнення економіки Китаю є структурним, і спричинене припиненням безпрецедентного зростання кредитування та інвестицій за останнє десятиліття», — зазначає директор із дослідження китайських ринків у Rhodium Group Логан Райт. Далі, пояснює він, фінансова система просто не здатна генерувати таке ж зростання кредитування.
До того ж, у країні вже два роки поспіль скорочується населення. У 2023 році мешканців країни стало на 2 млн меньше. За прогнозом, до 2050 року населення КНР скоротиться на 100 млн, а до 2100 року — майже вдвічі. Як наслідок, із кожним роком все більше страждатиме внутрішній попит, а компаніям буде складніше шукати працівників.
Читайте також: Маловідома китайська компанія вже продає більше електромобілів ніж Tesla
«У 2040-х роках скорочення населення зробить неможливим зростання економіки. Без різких змін у політиці вже 2030-ті стануть гіршими, ніж 2020-ті», — наголошує старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Дерек Сіксорс.
Як Китай рятуватиме фондовий ринок
Компартія готується використати свій улюблений рецепт вирішення проблем — засипати їх грошима. За даними Bloomberg, політики планують використати 2 трлн юанів (близько $278 млрд) із офшорних рахунків держкомпаній і спрямувати їх на купівлю акцій через Гонконгзьку біржу. Як пояснюють експерти, влада вирішила використати саме офшорні кошти, щоб фінансові вливання не призвели до ослаблення юаня.
Очікування масштабного викупу обнадіяло інвесторів. Порівнюючи з минулим тижнем, Shanghai Composit вже додав 2,5%, а Hang Seng — 4,5%.
Водночас, фахівці мають сумніви, що державні гроші допоможуть розвернути тенденцію. У 2015 році, під час попереднього обвалу, уряд виділив на купівлю акцій та підтримку ліквідності брокерів 3 трлн юанів, тобто вполовину більше, ніж зараз, але тоді турбулентність на ринку тривала ще рік, а до рівня напередодні падіння індекси так і не повернулись.
«Самі лише державні закупки історично мали обмежений успіх у зміні настроїв на ринку, якщо далі не було інших кроків», — зазначає стратег Bloomberg Intelligence Марвін Чен.
Читайте також: До 2050 року може виникнути нове покоління наддержав: хто бере участь у перегонах
На тлі державної допомоги китайський ринок може тимчасово відштовхнутись від дна та бути цікавим для спекулятивної торгівлі. Однак, для довгострокових інвесторів він залишається вкрай ризикованим.
Немає жодних ознак, що влада готова вирішувати структурні проблеми, налагодити стосунки із Заходом та залишити бізнес у спокої. Як відзначає директор із інвестицій Foundation Asset Management HK, Китай дійсно пропонує хорошу ціну акцій, але каталізаторів для зростання там просто немає.