Чому слабшає євро
Останні дні виявилися вкрай невдалими для євровалюти і помітно стривожили інвесторів. Для євро складається практично «ідеальний шторм».
Після того, як Іран знову заявив про свої умови проходу суден через Ормузьку протоку, фактично поставивши під питання вільне судноплавство в регіоні, президент США Дональд Трамп недвозначно дав зрозуміти, що ситуація на Близькому Сході може знову загостритися. На цьому тлі нове ралі нафтових цін, а головне — перспектива їхнього закріплення близько $100 за барель, стали практично неминучими.
Читайте також: ОВДП або долар у 2026 році: як держборг України в 9,6 трлн грн впливає на ваші заощадження
Для економіки Євросоюзу тривалий період дорогої нафти означає додатковий тиск, а разом із ним погіршуються й перспективи євровалюти. Втім, аналітики бачать тут і привід для обережного оптимізму. Попри новий виток напруженості на Близькому Сході, нафта цього разу не вдалася до чергових цінових антирекордів. Це важливий сигнал: ринок поступово адаптується і стає стійкішим навіть до таких серйозних геополітичних та військових потрясінь.
Динаміка ціни на нафту марки Brent
Ще один важливий для самопочуття євровалюти момент: із минулого тижня почався масований розпродаж французьких держоблігацій. Дохідність 10-річних паперів на піку зросла до 4,9% річних, а наявність значного дефіциту французького бюджету ставить під сумнів здатність уряду утримувати економічні показники в межах, прийнятних для всього Євросоюзу.
На цьому тлі перед майбутніми виборами зростає популярність партій правого та лівого штибу. А у разі їх перемоги, може бути порушено питання про вихід Франції із ЄС, що зіграє проти стабільності блоку.
Досить складна політична ситуація зараз і в Іспанії. Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес розпустив парламент та призначив дострокові вибори. Причина — масові протести населення, невдоволеного ситуацією в країні, і особливо — житловою політикою влади. Напередодні місцеві депутати відхилили два ключові законопроєкти уряду щодо питань житла.
Документи передбачали обмеження спекулятивних практик на ринку житла, продовження до 2030 року захисту вразливих орендарів від виселення, а також автоматичне продовження чинних договорів оренди. Дострокові вибори призначено на 29 листопада.
У Німеччині зростання цін на енергоносії знову може «з'їсти» практично все зростання німецького ВВП. Тільки нещодавно німецька економіка дала невеликий позитивний сигнал ринкам, а провідні місцеві аналітики підвищили інститутами прогноз зростання реального ВВП Німеччини на 2026 рік до 1,3%, проти раніше очікуваних 0,6%. Наразі ж новий можливий зліт цін на енергоносії може все це швидко зруйнувати.
Наявність проблем у ключових «локомотивах» економіки Євросоюзу викликає в інвесторів побоювання, що ЄЦБ збереже свої ставки на поточному рівні. При цьому Федрезерв США може підвищити свою ставку ще на 0,25% річних. А це означає, що американські активи стануть ще цікавішими щодо дохідності. І це суттєво зміцнило долар щодо євро.
Динаміка пари євро/долар
Яку тактику вибере НБУ
Просідання євро щодо долара негайно позначається і на поведінці курсу євро в Україні. Це створює додаткові складнощі для Нацбанку, який офіційно продовжує прив'язувати курс гривні до долара, але фактично працює з бівалютним кошиком. Через політику «гнучкого курсоутворення» регулятор намагається максимально згладжувати на нашому міжбанку як стрибки долара, так і опосередковано євро.
Динаміка курсу долара (міжбанк)
Динаміка курсу євро (міжбанк)
Адже будь-які стрибки курсу ринок негайно конвертує у зростання цін, а відтак, прискорюється інфляція. Причому, як через курсові стрибки, так і через високі ціни на енергоносії, які Україна теж переважно імпортує.
Тому Нацбанку необхідно мати максимальну стабільність на внутрішньому валютному ринку. І хоча офіційно НБУ не оглядається на курсові параметри, закладені до бюджету, але фактично прагне девальвувати гривню лише у межах, закладених до бюджету 2026 року. Принаймні, до остаточного прояснення питання із зовнішніми джерелами покриття касових розривів бюджету Нацбанк допустити посилення стрибків курсу на валютному ринку не може.
Читайте також: Чи достатньо у Нацбанку важелів, щоб утримати курс гривні у жовтні
Регулятор має два варіанти зберегти курсову стабільність до кінця 2026 року і максимально стримувати інфляційний процес:
1. на тлі євро, що ослабло у світі, посилити долар на міжбанку, і тоді курс євровалюти не особливо «просяде» на внутрішньому ринку через прямий перерахунок пар євро/долар і долар/гривня. Нагадаю, у бюджеті-2026 закладено середньорічний курс 45,7 грн/$, тобто за поточного рівня міжбанку трохи вище 45 гривень НБУ ще має можливість для курсового маневру.
2. утримувати курс долара за рахунок масованих інтервенцій на рівні близько 45 гривень, витрачати щомісяця резерви в межах (за моїми розрахунками) $4,7 млрд-6,2 млрд і при цьому послабити курс євро за рахунок прямого перерахунку пар євро/долар та долар/гривня. Тільки за минулий місяць НБУ продав на ринку для підтримки гривні понад $5,5 млрд. Знову ж таки, нагадаю, у бюджеті цього року закладено середній офіційний курс євро на рівні 49,4 грн/євро. Тобто, навіть за поточного рівня міжбанку близько 50,6 гривень за євро, у Нацбанку теж поки що є можливість опускати курс євровалюти.
При цьому, варто також нагадати, що під час верстки бюджету 2026 року фактично через середньорічні валютні курси гривні уряд закладав середньорічне співвідношення пари євро/долар на рівні 49,4/45,7 = 1,081 долара за євро. А зараз, навіть після просідання євро, спостерігаємо рівень близько 1,12−1,13 доларів за євро, що також дає можливість для маневру на внутрішньому ринку Нацбанку. Хоча офіційно він не зобов'язаний брати до уваги плани Кабміну.
За моїми прогнозами, зараз, в умовах великої кількості викликів і ситуації, що швидко змінюється, НБУ доведеться «гасити» валютно-курсові пожежі в режимі реального часу і використовувати ситуативно обидві описані вище тактики.
Тобто періодично то посилювати долар на міжбанку і цим згладжувати коливання за євро, то зупиняти внутрішнє зростання котирувань американської валюти на українському міжбанку, щоб не провокувати стрибків курсу євро щодо гривні (при його зміцненні на зовнішніх ринках), і тим самим не посилювати інфляцію в Україні за рахунок валютного чинника.
Чи потрібно терміново позбавлятися євро
З огляду на все сказане, я б не зараз не розглядав питання про швидкі продажі євро та купівлю долара, що ситуативно зміцнився, оскільки вважаю, що економіка Євросоюзу впорається з геополітичними та економічними викликами останніх днів. А в цьому випадку, і євро протягом 4 кварталу 2026 року повернеться до вже комфортного для нього коридору щодо долара в межах 1,135−1,165 долара за євро.
Не варто також забувати, що майбутні проміжні вибори в США, постійні торговельні війни Штатів із основними партнерами та наявність понад $40 трлн держборгу працюватимуть проти долара.
Звичайно, борг ЄС також великий: за даними Євростату, сукупний держборг 27 країн Європейського союзу, за підсумками першого кварталу 2026 року, вже становив 15,705 трлн євро. Але загалом європейська економіка з її рівнем прогнозованості виглядає для світових інвесторів досить цікаво, порівнюючи із показниками Штатів, що постійно і непередбачено змінюються зараз. Це психологічно працюватиме на користь євро весь 4 квартал 2026 року.
Щодо України, то, за моїми прогнозами, девальваційний тренд за курсом гривні як щодо долара, так і щодо євро у 4 кварталі 2026 року збережеться, але лише під повним контролем Нацбанку, і лише в межах, закладених до цьогорічного бюджету.
Тобто 45,7−46 гривень — максимум на міжбанку, і не вище 46−46,50 — максимум на готівковому ринку. Щобільше, поточних резервів НБУ, за умови надходження своєчасно міжнародної підтримки, буде достатньо для утримання курсу гривні щодо долара та євро у тих параметрах, які Нацбанк вважатиме прийнятними.
Найважчим для гривні буде грудень 2026 року, коли на тлі зростаючих бюджетних видатків (від соціалки до видатків на оборону) та періодичних спекуляцій навколо теми отримання Україною зовнішньої допомоги — у чиновників буде спокуса дещо відпустити курс. Тим паче, що зростаючий попит на валюту як із боку держсектора, так і бізнесу та населення, даватиме таку можливість. Але тут уже НБУ періодично придушуватиме ці девальваційні спекуляції до тих меж, які він сам «бачитиме» на кінець року.
Що ж до поточного просідання євро у світі та в Україні — то вважаю його короткочасним і розглядав би його, із погляду інвестора зараз, саме, як можливість купівлі євровалюти для диверсифікації свого валютного портфеля за дешевшою ціною.
Так, мабуть, міркують і багато громадян, оскільки за останній тиждень (з моменту просідання котирувань євро на міжнародних майданчиках) багато власників мереж обмінників, із якими я розмовляв, підтвердили зростання попиту на євровалюту. Вони пов'язують це з привабливішими цінниками євро, що ситуативно подешевшало, на тлі долара, що дорожчає.
Я прогнозую подальше зростання обсягів купівлі євро й на картки українців у межах відкритих із 1 жовтня нових щомісячних лімітів. Хоча загалом домінування долара поки що зберігається: основний обсяг готівкового попиту громадян традиційно припадає саме на долар США (до 70−75% операцій), тоді як на євро та інші валюти — до 25−30%.
Якщо поточна тенденція щодо поведінки пари євро/долар на світових ринках і на зростання інтересу до євровалюти, що умовно подешевшала, з боку наших громадян збережеться, то поступово обсяги завезення готівкового євро до України в листопаді-грудні цього року зростуть.
Даних за вересень ще немає, але, за останніми офіційними даними за серпень 2026 року, банки ввезли до України $736,912 млн в еквіваленті. У тому числі доларів США $573,132 млн, євро $161,355 млн в еквіваленті, та банківських металів на $1,83 млн в еквіваленті.
З огляду на те, що на внутрішньому ринку у вересні 2026 року попит із боку населення істотно зріс і чиста купівля готівкової та безготівкової валюти збільшилася на 64% — до $920 млн в еквіваленті (з них чиста купівля саме готівкової валюти склала $740 млн), я прогнозую, що за 4 квартал 2026 року банки завезуть до України не менше $1,6 млрд-2,2 млрд готівкових доларів та не менше 380−620 млн готівкових євро.