Цього року долар зріс на 4% щодо торговельно-зваженого кошика валют, і фундаментальні показники вказують на подальше зміцнення. З наближенням президентських виборів, коли і демократи, і республіканці сповнені рішучості сприяти американському виробництву, світ стоїть на порозі нового складного періоду геополітики сильного долара.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що сила цієї валюти відображає слабкість в інших країнах. На кінець 2023 року американська економіка була на 8% більшою, ніж наприкінці 2019 року. Економіка Великої Британії, Франції, Німеччини та Японії за той самий період зросла менш ніж на 2%. Єна знаходиться на 34-річному мінімумі до долара. Євро впав до $1,07 з $1,10 на початку року (див. графік 1). Деякі трейдери зараз роблять ставки на те, що пара досягне паритету до початку наступного року.
Читайте також: Долару пророкували важкий рік: чому він продовжує панувати
Якщо Дональд Трамп переможе на виборах у листопаді, то на сцені розгорнеться справжня битва. Через сильний долар ціни на американський експорт будуть вищими, а на імпорт — нижчими, що призведе до збільшення постійного дефіциту торговельного балансу країни — головного болю пана Трампа протягом багатьох десятиліть.
Роберт Лайтхайзер, архітектор тарифів проти Китаю під час перебування пана Трампа в Білому домі, хоче послабити долар, повідомляє Politico. Президент Джо Байден не робив публічних заяв щодо валюти, але сильний долар ускладнює його виробничу програму.
З іншого боку, сильний долар вигідний експортерам, чиї витрати деноміновані в інших валютах. Але високі американські відсоткові ставки і сильний долар породжують імпортовану інфляцію, яка зараз посилюється відносно високими цінами на нафту. Крім того, компанії, які взяли позики в доларах, стикаються з необхідністю проводити вищи виплати. 18 квітня Крісталіна Георгієва, голова МВФ, попередила про вплив цих подій на світову фінансову стабільність.
Як інші країни могли б захиститись
Багато країн мають значні валютні резерви, які вони могли б продати, щоб підтримати свої валюти: Японія має $1,3 трлн, Індія — $643 млрд, а Південна Корея — $419 млрд. Проте будь-яке рішення буде тимчасовим. Хоча такі продажі й сповільнили зміцнення долара у 2022 році, коли ФРС почала підвищувати відсоткові ставки, вони не зупинили його. Центральні банки та міністерства фінансів не хочуть витрачати свої активи на безрезультатну боротьбу.
Інший варіант для зупинення зростання долара — міжнародна координація. Початок цьому було покладено 16 квітня, коли міністри фінансів Америки, Японії та Південної Кореї висловили стурбованість падінням єни та вони. Це може бути передвісником подальшої інтервенції: щоб запобігти подальшому ослабленню двох азійських валют країни можуть спільно продавати валютні резерви.
Але як би ці країни не хотіли бути на одній хвилі, економіка неминуче роз'єднує їх. Зрештою, слабкість єни та вони зумовлена різницею у ставках між Америкою та іншими країнами. Дворічні державні облігації Південної Кореї пропонують дохідність близько 3,5%, а Японії — лише 0,3%, водночас, американські казначейські облігації з терміном погашення — 5% (див. графік 2). Якщо відсоткові ставки залишаться значно вищими в Америці, інвестори, які прагнуть дохідності, постануть перед простим вибором — і їхні рішення підтримають зміцнення долара.
Читайте також: Трамп або Байден: Волл-Стріт робить ставки на те, при кому з них зросте долар
Крім того, є країни, з якими Америка навряд чи буде співпрацювати з цього питання. За даними банку Goldman Sachs, у березні в Китаї стався відтік іноземної валюти на суму близько $39 млрд, оскільки інвестори тікали з економіки, яка слабшала. Юань неухильно слабшав проти долара з початку року, а з середини березня — особливо стрімко, коли курс долара зріс з 7,18 юанів за долар до 7,25.
Bank of America очікує, що він досягне 7,45 до вересня, коли виборча кампанія в Америці буде в самому розпалі. Це означатиме найслабший курс юаня з 2007 року, що дасть поштовх для останньої експортної кампанії китайського уряду. Дешеві китайські електромобілі можуть стати ще дешевшими, що розлютить американських політиків.
Протекціоністи в Америці, можливо, будуть готові не звертати уваги на слабкі валюти союзників, принаймні на деякий час. Навряд чи вони підуть на це для Китаю. Це підвищує ризик подальших тарифів і санкцій, і, можливо, навіть повернення Китаю до американського списку валютних маніпуляторів. Допоки американська економіка демонструє високі темпи зростання, долар, ймовірно, залишатиметься сильним. І доки американські політики вбачатимуть у цьому привід для занепокоєння, торговельна напруженість зростатиме.