Два види ОВДП: у чому різниця
Фактично в Україні наразі існує 2 види військових облігацій.
Одні Міністерство фінансів розміщує на аукціонах, і ці цінні папери можуть купувати банки, юридичні особи, громадяни України та іноземці. Вони бувають короткостроковими і довгостроковими та розміщуються на термін від 3 місяців до 1,5 року. Дохідність, залежно від терміну розміщення, коливається в межах 9,5−11,5% річних. Відсотки за довгостроковими паперами виплачуються кожні півроку. За короткостроковими — дохід інвестор отримує разом із погашенням облігацій.
Облігації другого виду у Мінфіну викуповує виключно Нацбанк. Вони випускаються на термін до 30 років, а ось відсотки за ними нараховуються раз на рік. Дохідність після початку війни було встановлено для таких облігацій на рівні 11% річних. Однак, у червні Мінфін прив'язав її до облікової ставки НБУ. Тобто тепер вона дорівнюватиме середньому арифметичному облікових ставок Нацбанку, які діяли впродовж року.
Розрахуємо, що це означає на практиці. Наприклад, 9 червня НБУ купив облігації на 70 млрд грн. Незадовго до того, 2 червня, він підвищив облікову ставку з 10 до 25%. Припустимо, що впродовж року регулятор ставку не змінюватиме. Тож на момент першої виплати відсотків у червні 2023 ситуація буде такою: 1 місяць облікова ставка була 10% і ще 11 місяців — 25%. Розраховуємо відсотки за формулою: (1*10+11*25)/12. Виходить, що Нацбанк за цінними паперами отримає 23,75% річних.
Якщо ж, наприклад, через 6 місяців НБУ знизить облікову ставку до 20% і потім не змінюватиме її, то відсотки будуть такими: (1*10+6*25+5*20)/12, тобто близько 21,66%.
Чи справді НБУ готовий продавати свої облігації
За інформацією, яку поширили деякі ЗМІ, Нацбанк готовий вивести на вторинний ринок облігації, які купував у Мінфіну в червні та купуватиме у майбутньому. Тобто ті цінні папери, які прив'язані до облікової ставки.
На запитання «Мінфіну» про те, чи дійсно регулятор планує перепродаж таких паперів, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук не дав чіткої відповіді. Він лише повідомив, що НБУ «розглядає різні варіанти додаткових заходів», щоб вдихнути життя у ринок ОВДП.
Вже тривалий час НБУ переконує Мінфін підвищити ставки за ОВДП для всіх інвесторів. Як пояснював голова Нацбанку Кирило Шевченко, реальна вартість гривневих заощаджень знижується через надто низьку дохідність банківських депозитів та облігацій, порівнюючи з інфляцією. Тому, щоб зберегти свої заощадження, громадяни виводять їх із фінансової системи та обмінюють на валюту. А це ослаблює гривню.
Також Нацбанк невдоволений тим, що саме він має нести основний тягар фінансування бюджетного дефіциту. «НБУ друкує гривню для фінансування переважної частини бюджетного дефіциту за рахунок емісії. Це призводить до девальваційного та інфляційного тиску», — пояснює причину свого невдоволення Шевченко.
В НБУ переконані, що для вирішення обох проблем потрібно підвищити ставки за облігаціями. Тоді громадяни, бізнес і банки отримають інструмент, в який спрямують свою гривню, а регулятор знизить оберти друкарського верстата.
Читайте також: Як і де купити військові облігації
Натомість Мінфін вже неодноразово наголошував, що не планує підвищувати ставки за ОВДП, оскільки вважає їх інструментом підтримки держави, а не заробітку.
Не виключено, що НБУ, заявляючи про можливість продажу «власних» облігацій, намагається тиснути на міністерство. Мовляв, якщо Мінфін не запропонує ринку облігації з вищою дохідністю, то замість нього це зробить Нацбанк.
Чи має НБУ право торгувати облігаціями
На фоні розмов про можливість створення Нацбанком власного вторинного ринку облігацій виникає питання, чи є у нього відповідні повноваження.
Як пояснив редакції старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович, НБУ дійсно може зробити такий крок без будь-яких погоджень з боку уряду і навіть має відповідний досвід.
«У 2015 році, коли Мінфін не розміщував ОВДП із липня, на ринку виник дефіцит облігацій, адже старі випуски погашалися, а нових розміщень не було. Тому у листопаді 2015 року була прийнята відповідна постанова правління НБУ, яка визначила всі необхідні механізми.
І вже у грудні НБУ декілька разів провів аукціони на біржах і продавав облігації зі свого портфеля. З 2016 року Мінфін відновив розміщення, і такі аукціони втратили актуальність. Постанова чинна, тож, у разі потреби регулювання грошово-кредитного ринку з її допомогою, такі аукціони може бути відновлено", — розповідає Котович.
На заваді реалізації планів НБУ може стати лише Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона ще має змінити регулювання, яке б дозволило вторинний обіг випусків ОВДП із портфелю Нацбанку.
Необхідність узгодження торгівлі з НКЦПФР підтверджує й інвестиційний експерт Фрідом Фінанс Україна Роман Каліновський. Тому останнє слово буде все ж за цією установою.
Читайте також: Скільки реально заробляють на військових ОВДП та інші важливі деталі їхньої покупки
Чи буде інтерес до «нацбанківських» облігацій
Попри перевагу в дохідності, облігації, які купив НБУ, мають декілька очевидних недоліків. Головний — 30-річний термін погашення. Тобто інвестор має бути готовим до того, що, попри щорічну виплату відсотків, назад свої гроші він отримає лише через 30 років.
Вирішити цю проблему НБУ може, налагодивши роботу вторинного ринку, де облігації можна буде не лише купити, але й перепродати іншим інвесторам, чи самому ж НБУ.
Ще один ризик виникає через плаваючу ставку, яка може не лише зростати, але й знижуватись. Наприклад, НБУ може повернути її до 10%. Наразі ніщо не вказує на такі плани регулятора, але за якийсь час все може змінитись.
Незважаючи на ризики, на думку Котовича, такі облігації можуть зацікавити інвесторів завдяки нинішній дохідності. Особливо це може бути цікаво для НПФ та компаній «лайфового» страхування. Для них і тривалий термін розміщення особливою проблемою не буде.
В тому, що інтерес покупців до «нацбанківських» облігацій буде, переконаний і співзасновник компанії Wotan Михайло Пацан. Головне — можливість купувати папери з високою дохідністю, а інвестори знайдуться, — вважає він.
Читайте також: Як Україна регулюватиме курс та облікову ставку, щоб відповідати критеріям ЄС
Більш скептичним є аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.
«Можна обіцяти дохідність за військовими облігаціями, але люди інвестуватимуть лише за умови, що є перспектива заробити та повернути гроші. Доки світ занурюється в рецесію, 70 країн стоять на межі дефолту — чекати, що інвестори України віритимуть у дохідність за військовими облігаціями, не доводиться. Через інфляційні ризики, енергетичну кризу у світі та в Україні, продовження війни довіра до інструменту буде низькою», — вважає він.
До чого призведе продаж «нацбанківських» облігацій
Якщо НБУ почне продавати облігації з вищою дохідністю, ніж продає Мінфін на аукціонах, це знизить інтерес до урядових розміщень. Відтак, державі стане значно важче залучати гроші для фінансування бюджету.
Обсяги розміщень ОВДП міністерством вже зараз зменшуються. На початку війни їх придбання було переважно проявом патріотизму. Згодом інтерес підігрів початок продажів у мобільних додатках декількох банків. Тепер всі каталізатори, які підігрівалі інтерес до військових облігацій, вичерпані.
Натомість запуск вторинного ринку допоможе Нацбанку хоча б частково перетягнути інвесторів у гривню. «Основне завдання НБУ — підтримка стабільності національної валюти. Скорочення Нацбанком балансу гривневих активів може спричинити зростання попиту на національну валюту та зменшення її обсягу на ринку, що уповільнюватиме інфляційні та девальваційні процеси», — пояснив редакції Каліновський.
Погоджується з такими очікуваннями і Котович. «НБУ цим кроком зменшить свій вплив на інфляцію, спричинену викупом ОВДП у Мінфіну і видатками бюджету, адже вилучить частину коштів із банківської системи і зменшить тиск вільної ліквідності на валютний ринок», — каже він.
Купити військові облігації від ICU з дохідністю 11%. Для користувачів «Мінфіну» — без комісій
Єдине, що може зупинити НБУ на шляху створення вторинного ринку ОВДП, — це небажання вступати в прямий конфлікт із урядом. Але не виключено, що справу буде залагоджено компромісом, частиною якого стане підвищення ставок за облігаціями нових розміщень. В обох випадках (запуск вторинного ринку ОВДП чи підвищення відсотків за паперами нових розміщень) виграють інвестори.