Боротьба законопроєктів
В Україні давно чекають на появу законодавчої бази під операції з криптовалютою. Поки що в країні діє лише рамковий закон, ухвалений перед великою війною (17 лютого 2022 року). Але він не пояснює, як сплачувати податки з операцій, у яких задіяні віртуальні активи, та інших важливих моментів роботи з ними.
Подані зараз законопроєкти (№ 10225 та № 10225−1) якраз і закривають ці законодавчі дірки.
Автор першого (№ 10225), депутат Олександр Сова, у пояснювальній записці ємно сформулював призначення законопроєкту: «Метою проєкту є запровадження легального та працюючого ринку віртуальних активів в Україні та визначення правил їх оподаткування». Його колега Антон Швачко, автор другого законопроєкту на ту ж саму тему (№ 10225−1), анонсував таке ж саме завдання, а ще додав, що «сприятливі умови оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами мають створити нове джерело надходжень до державного бюджету».
Спочатку ринком гуляла чутка про те, що Сова просуває документ Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, і ззовні законопроєкт № 10225 справді нагадував напрацювання НКЦПФР. Однак, регулятор спростував нам цю версію.
«Законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді 7 листопада 2023 року за номером 10225, не є ідентичним із законопроєктом НКЦПФР. Він має ту саму назву та загальну структуру, але відрізняється низкою положень, особливо щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. З огляду на те, що „податковий“ розділ документа значно відрізняється від нашого законопроєкту, можна припустити, що над ним працювали фахівці Міністерства фінансів та Державної податкової служби», — пояснив «Мінфіну» в ексклюзивному коментарі член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко.
Він нагадав, що законопроєкт Комісії розроблявся спільно з представниками Ernst&Young за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform. Документ пройшов публічні обговорення у форматі Консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів із усіма зацікавленими сторонами, включаючи представників державних та правоохоронних органів, фахівців ринку віртуальних активів та представників депутатського корпусу. Всього надійшло майже 200 коментарів, 33 із них було враховано. Після цього законопроєкт погоджували з Мінфіном, Мінцифри, Мін'юстом, Держфінмоніторингом та Нацбанком — Бойко запевнив, що остаточна редакція документу готувалася з урахуванням усіх їхніх зауважень.
Також важливим є європейський нюанс — законопроєкт НКЦПФР вивірявся на відповідність європейському праву та погоджувався з рекомендаціями Євросоюзу в рамках заявки України на членство в ЄС.
Хоча автором другого законопроєкту (№ 10225−1) офіційно є Антон Швачко, йому також допомагали готувати його спеціалісти Мінцифри. І це вже привселюдно підтвердив віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Очікуємо, що парламент підтримає проєкт закону та допоможе розвинути нові цифрові галузі. Адже підтримка бізнесу — це фундамент економічного зростання України», — зазначив Федоров.
Читайте також: 5 найпопулярніших схем шахрайства з криптовалютою: як не стати мішенню
Податки та ставки для криптовалют
Головне питання, на яке відповідають обидва законопроєкти, — щодо податкових ставок для криптовалюти. Але відповіді різні в обох випадках.
Законопроєктом № 10225 передбачено 18%-й податок на прибуток.
«Фактично, як для суб'єктів господарювання, так і для фізичних осіб, які здійснюють операції з відчуження віртуальних активів, діятиме однакова ставка податку. Проте, ФОПам та фізичним особам необхідно буде платити ще й 1,5% військового збору. Також встановлено, що як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці не зможуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп, якщо здійснюють операції з відчуження віртуальних активів», — пояснив «Мінфіну» адвокат, арбітражний керуючий, керівник Харківського офісу юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Андрій Литвин.
Податок також доведеться сплатити тим, хто отримає криптовалюту в подарунок.
«Якщо фізособа дарує віртуальний актив фізособі, то подарунок, за загальним правилом, оподатковується за ставкою 5% від його ринкової вартості. Якщо дарувальником чи обдаровуваним виступає нерезидент, ставка податку становитиме 18%. За нульовою ставкою оподатковуватимуться подарунки на користь членів сім'ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення (батьки, чоловік чи дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, бабуся та дідусь, онуки).
При цьому інвестиційні збитки, які виникають внаслідок дарування віртуального активу, не враховуватимуться при визначенні загального фінансового результату операцій з віртуальними активами", — уточнив нам важливі нюанси адвокат, партнер ECOVIS Бондар & Бондар Олександр Повар.
Другим законопроєктом (№ 10225−1) пропонується щадливіше оподаткування на перший час. Базова ставка така сама, як описано вище, — 18%. Це ставка для інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами. Проте, передбачені й серйозні пільги на найближчі роки.
«Законопроєктом № 10225−1 для фізосіб передбачено знижені ставки податку з інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами, які не перевищують 7 млн грн протягом одного звітного року. Протягом трьох перших років із дати набрання чинності законом — 5%, а протягом наступних п'яти років — 9%», — пояснила «Мінфіну» CEO національного платіжного сервісу UAPAY Юлія Федосюк.
5%-ва ставка — це саме те, на чому наполягала криптовалютна спільнота для приватних інвесторів, для фізосіб із невеликим прибутком, яким вирішили рахувати 7 млн грн. Щоб заспокоїти податкові служби та Мінфін, знижене оподаткування хочуть затвердити у вигляді тимчасової пільги на 8 найближчих років із такою драбинкою:
- перші 3 роки — 5%;
- наступні 5 років — 9%;
- далі — 18%.
У НКЦПФР уточнили, що у своєму базовому законопроєкті також пропонували пільгове оподаткування (загальні доходи від продажу), але за менших інвестицій — у розмірі 100 мінімальних зарплат, що наразі становить 670 тис. грн.
«Було запропоновано, щоб виторг від продажу віртуальних активів підлягав оподаткуванню для фізичних осіб за ставкою 5%, якщо такі віртуальні активи перебували у власності платника податків понад один рік. Однак, навіть за таких пропозицій, які б дозволили обкладати податком тільки справді суттєві доходи та стимулювати довгострокове інвестування у віртуальні активи, НКЦПФР отримала чимало відгуків від ринку, що підхід із застосуванням стандартних ставок не прийнятний», — розповів «Мінфіну» Юрій Бойко з Комісії.
Можна не мати сумнівів, що криптоспільнота не підтримає законопроєкт № 10225 через високі податкові ставки (18% + 1,5%) і без пільг. Однак, у НКЦПФР не впевнені, що в ході розгляду документа в Раді законодавці все ж таки підуть на м'якіші умови оподаткування.
«Вже зрозуміло, що запровадження зниженої ставки податку, наприклад, 5%, для всіх операцій із віртуальними активами вимагатиме перегляду такої ставки і для операцій із цінними паперами. Інакше, ми отримуємо юридичний арбітраж між ринком капіталів і ринком віртуальних активів, коли токенізація відповідних активів використовуватиметься виключно для отримання меншої ставки податку», — спрогнозував Бойко.
Читайте також: Крипта у спадок: що потрібно зробити, щоб її передати та отримати
Переоцінка, обмін та інші нюанси оподаткування
Податкові ставки — це ще не все, важливо враховувати низку нюансів, закладених у законопроєктах. Наприклад, якщо віртуальний актив дарується юридичній особі, то його фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток збільшується на суму витрат, що пов'язані з безоплатним отриманням віртуальних активів.
«Запроваджувані законопроєктом № 10225 принципи оподаткування операцій із віртуальними активами, загалом, схожі на принципи оподаткування операцій із цінними паперами. Як і щодо ЦП, платникам податку на прибуток пропонується окремо визначати загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами в момент їхнього продажу чи іншого відчуження», — уточнив Олександр Повар.
Фінансовий результат (прибуток/збиток) визначатиметься, як сума доходів, отриманих від продажу чи іншого відчуження віртуальних активів за мінусом їхньої вартості. Залежно від характеру фінансового результату (позитивний чи негативний), останній зменшуватиме/збільшуватиме загальний фінансовий результат до оподаткування.
«Водночас, на відміну від операцій з цінними паперами, фінансовий результат до оподаткування платниками податку на прибуток збільшуватиметься на суму видатків, пов'язаних із емісією (створенням) віртуальних активів. А самі операції з емісії (створення) віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками, оподатковуватимуться ПДВ. Чим зумовлена така специфіка у підходах до операцій з емісії (створення) віртуальних активів — пояснити складно», — каже Олександр Повар.
Це одна з відмінностей законопроєкту № 10225 від початкового напрацювання НКЦПФР.
«Наш законопроєкт припускав, що створення віртуальних активів, їх переоцінка та обмін одних віртуальних активів на інші не призводять до виникнення оподатковуваного доходу», — пояснив Юрій Бойко з Комісії.
Згідно з другим законопроєктом, № 10225−1, оподатковується інвестиційний прибуток від відчужуваних активів.
«Якщо спрощено і не вдаючись до термінів, це дохід від відчуження віртуального активу мінус витрати на придбання віртуального активу та мінус витрати, пов'язані з придбанням віртуальних активів», — уточнила Юлія Федосюк.
Там також уточнили, що, згідно з законопроєктом № 10225−1, продажем віртуального активу вважається:
- Класичний продаж за кошти.
- Розрахунок за придбані товари (окрім віртуальних активів), роботи, послуги.
«Тобто, якщо людина, умовно, купуючи телевізор, розраховується віртуальними активами, така угода вважається продажем віртуального активу», — пояснила Юлія Федосюк.
Юристи вже зараз передбачають проблеми з документальним підтвердженням витрат на крипту, на які має зменшуватись дохід.
«Для визначення витрат на придбання віртуального активу необхідно мати документально підтверджені суми, що в контексті специфіки сфери — не актуально. Адже більшість користувачів просто не мають (і не мали) можливості такі операції підтвердити документально (особливо ті, хто це робив не через криптобіржі). Відповідно, постає питання, яким чином підтверджуватимуться відповідні суми і яким чином подаватимуться розрахунки з інвестиційного доходу від подібних операцій», — визнав старший юрист Asters Андрій Тищенко.
Читайте також: Податок на операції з криптою може з'явитися вже у 2024 році: названо умови його запровадження
Хто проконтролює податки з крипти
Контролюватимуть правильну сплату податків податкові агенти. Наприклад, це можуть бути установи, що працюють (випускають) електронні гроші, криптобіржі чи інші оператори організованого ринку капіталу, інвестиційні компанії (фірми), депозитарні установи та навіть банки.
Але всі вони мають пройти авторизацію в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
«Закордонні біржі та інші особи-нерезиденти України не є податковими агентами. Якщо актив продаватиметься через них, його власник-податковий резидент України має сплатити податки самостійно», — пояснив Андрій Литвин.
А ось декларацію про доходи фізособам, які працюють з криптовалютою, доведеться подавати у будь-якому разі, незалежно від того, чи було утримано податок податковим агентом, чи ні. Це передбачено законопроєктом № 10225.
Кого допустять до роботи з віртуальними активами
Юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Іван Пшик уточнив вимоги законопроєкту № 10225 до українських постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами:
- Функціонувати у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю.
- Знаходитися на території України та надавати тут хоча б частину послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів.
- Хоча б один із директорів має бути резидентом України і мати тут місце ефективного управління.
- Забезпечити відповідність організаційним, операційним, пруденційним вимогам, а також вимогам до членів органів управління, окремих видів послуг (пов'язаних із обігом віртуальних активів).
- Пройти авторизацію у регулятора та бути внесеним до реєстру.
«Припускається, що авторизація здійснюватиметься за заявним принципом. Регулятор оприлюднюватиме інформацію про здійснення авторизації у відповідному реєстрі», — уточнив Іван Пшик.
У фондовій Комісії «Мінфіну» повідомили, що встановлюватимуть плату за свої послуги, але натякнули, що вона не буде завищеною.
«За проходження авторизації НКЦПФР встановить плату за надання адміністративних послуг, яка розраховуватиметься, виходячи з принципу відшкодування наших витрат, пов'язаних із наданням таких послуг», — сказав Юрій Бойко.
Юристи ж пояснили, що іноземні юрособи (включно з криптобіржами, зареєстрованими за межами України) матимуть право надавати у нас послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів, якщо вони засновані в країнах-членах ЄС (або інших державах, визначених НКЦПФР за погодженням з НБУ), а також при проходженні процедури авторизації в українського регулятора.
Якщо у законопроєкті № 10225 ключовим регулятором є Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, то у законопроєкті № 10225−1 вона навіть не згадується. Тут регулятор — Мінцифри, і всі правила встановлює та контролює саме це міністерство.
Читайте також: Хрестовий похід США проти крипторинку: чому біткоїн виграє
Перевірки та фінмоніторинг
Обидва законопроєкти передбачають проведення фінансового моніторингу під час операцій з віртуальними активами. Влада хоче знати, що операції проводяться з чистими грошима, і запитуватимуть інформацію про їхнє походження. Загалом, застосовуються ті ж самі принципи, як і під час операцій із цінними паперами. А у законопроєкті № 10225−1 Мінцифри навіть поставив себе в один ряд із Держфінмоніторингом, який стежить в Україні за боротьбою з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
«Суб'єкт первинного фінансового моніторингу, який надає послуги з переказу віртуальних активів отримувачу, зобов'язаний інформувати Міністерство цифрової трансформації про факти відсутності інформації про платника (ініціатора переказу)/отримувача переказу у порядку, встановленому Міністерством цифрової трансформації України», — йдеться у цьому документі.
Основний принцип криптовалют — це анонімність та вільне переміщення активів. Тому криптоактивісти негативно налаштовані щодо фінмоніторингу у цій галузі. Хоча влада вважає, що в цьому не буде проблем.
«У самому факті наявності відповідних вимог щодо фінансового моніторингу ми не бачимо проблем, адже такі вимоги запроваджуються з метою запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення. А не для застосування обмежень до громадян, які здійснюють прозорі операції.
Водночас, ми розуміємо, що найважливішим фактором у цьому питанні є імплементація існуючих та майбутніх положень законодавства відповідними суб'єктами фінансового моніторингу. У зв'язку з цим Комісія має намір підготувати належну підзаконну правову базу та здійснювати моніторинг за дотриманням постачальниками послуг ризик-орієнтованого підходу, у тому числі, за результатами розгляду скарг громадян", — прокоментував ситуацію Юрій Бойко з НКЦПФР.
Юристи ж зазначають, що Україна змушена буде адаптувати свій фінмоніторинг операцій з віртуальними активами до європейських вимог.
«У червні 2023 року, разом із набранням чинності МiCA, було прийнято «Регламент про переказ коштів» у Євросоюзі (TFR), який передбачає відстеження переказів криптоактивів на рівні з традиційними грошовими переказами. Фактична імплементація регламенту спиратиметься на принцип «travel rule», який передбачає, що будь-яка інформація про джерело активу та його бенефіціара має «подорожувати» разом із транзакцією і зберігатися в обох сторін транзакції.
Нові правила охоплюватимуть транзакції на суму понад 1 000 євро, коли залучено гаманці, керовані постачальниками криптоактивних послуг. Правила не застосовуватимуться до p2p-переказів, які здійснюються без постачальника", — пояснив Андрій Тищенко з Asters.
Розробники законопроєктів вважають, що ринок зможе адаптуватись до нових вимог. Наприклад, законопроєкт № 10225 набирає чинності через рік після його опублікування, окрім положень, що регулюють авторизацію постачальників послуг для віртуальних активів, — вони мають запрацювати через 6 місяців після офіційного оприлюднення документа.
Читайте також: Кінець анонімності холодних криптогаманців: чому скандал з Ledger — тільки початок
Що кажуть криптогравці
Обидва законопроєкти (№ 10225 та № 10225−1) ще навіть не розглядалися у Верховній Раді. Нині мало хто вірить, що їх буде прийнято у початкових редакціях.
«Законопроєкт № 10225 не пройде Верховну Раду, тому що він згубний для країни, розвитку крипторинку та всіх супутніх бізнесів», — висловив свою думку «Мінфіну» засновник першої української криптовалютної біржі Kuna.io, президент Асоціації «Блокчейн України» Михайло Чобанян.
Професійні учасники крипторинку хочуть ґрунтовного опрацювання базових правил.
«Ми вже почали розробляти національну стратегію розвитку крипторинку в Україні, коли закінчимо, обов'язково покажемо її публіці та владі. Готові з ними співпрацювати, обговорювати свої пропозиції, як це роблять наші колеги з представниками демократій у США, Великій Британії, Швейцарії, Німеччині, Японії тощо. Там триває громадська дискусія та напрацьовуються ключові механізми з профучасниками. Аналогічний процес готові налагодити і в Україні за участю фахівців Мінцифри, Нацбанку, НКЦПФР, Податкової служби та інших відомств. Результатом має стати робоча нацстратегія та опрацьована під неї нормативна база та інструменти», — пояснив «Мінфіну» Чобанян.
Нещодавно було проведено глобальне дослідження крипторинку, яке презентували Ukraine Economic Outlook, Kuna Family та Асоціація «Блокчейн України». У ньому йде мова про те, що Україна з 2016 року до 2022-го втратила через відсутність регуляції $48,8 млрд.
До цієї суми втрат входить все — від недоотриманих доходів населення та держави до держбюджету до заробітків українських майнерів. Наприклад, втрати майнерів оцінюють у $7,5 млрд, при тому, що Україна тривалий час мала ключову конкурентну перевагу — низькі ціни на електроенергетику.
Профучасники вважають, що за правильного підходу до організації крипторинку, він зможе забезпечити нашій країні великі надходження буквально з перших років.
«Першою метою нацстратегії має стати заробіток, щонайменше, $10 млрд — для бізнесу, населення і, звичайно ж, держбюджету. Це мінімум, із якого почнемо й надалі розвиватимемо цей ринок. За правильного руху та підтримки він може стати одним із найсильніших у світі, і дати Україні ще більшу віддачу», — уточнив Михайло Чобанян.
Читайте також: Майкл Сейлор: ексмільярдер, який збирається тримати біткоїн 100 років
Блокування рахунків за крипту
Поки що ж робота з криптовалютами в Україні не врегульована, і криптоінвестори вже на практиці страждають від цього. Це підтверджується скаргами громадян, які публікуються на сайті «Мінфін», а саме претензіями від клієнтів Приватбанку та monobank (Універсал Банк), які повідомляють про блокування та примусове закриття рахунків після здійснення угод із віртуальними активами.
У своїх відповідях на ці скарги банки посилаються на законодавство про фінансовий моніторинг, зазначаючи, що вбачають в операціях клієнтів порушення за цією частиною. Хоча юристи запевняють, що угоди з криптою не є незаконними в Україні.
«Не можна стверджувати, що торгівля віртуальними активами є незаконною до прийняття законопроєкту. Просто ця галузь не врегульована, а угоди з купівлі-продажу віртуальних активів не завжди мають належне правове та документарне оформлення, що і стало підставою для блокування рахунків у більшості випадків. Із ухваленням законодавства таких ситуацій стане менше», — вважає Андрій Литвин із ЮФ «Ілляшев та партнери».
Ба більше, навіть фондовий регулятор (НКЦПФР) не вважає угоди з криптовалютами протизаконними.
«Наразі така діяльність не вважається „незаконною“, але „неврегульованою“. Тому що діє принцип — дозволено те, що не заборонено. Але варто усвідомлювати, що „неврегульована“ діяльність належить до дуже ризикованої. Наразі угоди з віртуальними активами не регулюються нормами чинного законодавства, що, зі свого боку, не робить такі операції автоматично незаконними. Щоб зрозуміти, чому фізичній особі або фізичній особі-підприємцю заблоковано банківський рахунок, потрібно проаналізувати операції конкретного клієнта за відповідним рахунком», — прокоментував ситуацію Юрій Бойко з Комісії.
Люди мають підстави для оскарження в судах дій банкірів.