«Ми збираємося допомогти нашій країні зцілитися. У нас країна, яка потребує допомоги. Ми захистимо наші кордони. Ми виправимо все у нашій країні. Я не заспокоюся, доки не побудую сильну, безпечну і процвітаючу Америку», — заявив Трамп, коли стало очевидним, що він перемагає. Також, за його словами, завершується час воєн, які останніми роками розгорталися у світі.
Детальний план дій нового президента США — загадка навіть для багатьох його виборців. Почасти зрозуміти логіку Трампа допоможуть його передвиборчі заяви та життєвий шлях.
Знайомтесь — Дональд Трамп
Новий президент США — забудовник у третьому поколінні. Його дід, німецький мігрант Фрідріх Трамп, накопичив перший капітал під час золотої лихоманки у Клондайку. Щоправда, сам він жовтий метал не шукав, а керував місцевим рестораном та борделем.
У 1904 році дід нового президента США переїхав до Нью-Йорку, де почав без особливого успіху займатися будівництвом. А у 1918 році помер під час пандемії грипу. Батькові Дональда, Фредеріку Трампу, на той час було 13 років. Він отримав освіту за різними будівельними спеціальностями — вивчав сантехніку, кладку, електропроводку, креслення, працював помічником столяра, а коли йому виповнився 21 рік, підхопив батьківський бізнес.
На відміну від свого батька, Фредерік Трамп вів цей бізнес дуже успішно і побудував одну з найбільших будівельних імперій Нью-Йорку: він купував збанкрутілих конкурентів і перепродував їхню нерухомість, а також вміло використовував кредитні субсидії на будівництво. Компанія зводила невеликі будинки в нью-йоркському районі Квінс, житло для військових і на піку успіху володіла 27 тис. квартир.
Дональд Трамп поряд із батьком, який створив одну з найбільших будівельних компаній Нью-Йорку
У 1971 році батько призначив Дональда керувати сімейним бізнесом. Той перейменував компанію на Trump Organization та зосередився на будівництві хмарочосів, готелів, казино та полів для гольфу.
Успішний (чи не дуже) бізнесмен
Серед найвідоміших проєктів, які побудувала компанія під керівництвом Дональда Трампа, — багатофункціональний хмарочос у Мангеттені Trump Tower, відреставрована 71-поверхова будівля Trump Building, 92-поверховий чиказький готель Trump International Hotel and Tower.
Ці споруди суттєво вплинули на зовнішній вигляд американських міст, а з популярністю Дональда Трампа стали ще й об'єктами туристичного інтересу. Однак їхня комерційна успішність невідома. Річ у тім, що забудовник неодноразово переживав банкрутства, продавав частки в своїх нових об'єктах, щоб перекрити борги за попередніми, а в податковій звітності часто йшлося про збитки. Чи були вони реальними, або лише способом уникнути оподаткування, достеменно невідомо.
Показовою тут є доля одного з найвідоміших у світі готелів Plaza. У 1988 році Трамп придбав його за позику від консорціуму з 16 банків. Вже у 1992 році готель подав заяву про банкрутство. Далі, у 1995 році, Трамп не виплатив банківських позик на суму понад $3 млрд, і кредитори конфіскували готель Plaza разом із більшістю інших його об'єктів.
Готель Plaza — один із символів злету та падіння імперії нерухомості Трампа
Водночас Трамп намагався підвищити свою вагу в очах бізнес-спільноти. Журналіст Джонатан Грінберг розповідав, що у 1984 році йому телефонував особисто майбутній президент США і, видаючи себе за іншу людину, намагався переконати, що Трампу належить більше майна, ніж насправді. Робив Дональд це, нібито, для того, щоб отримати вищу сходинку у рейтингу багатіїв від Forbes.
Також Трамп роками переконував громадськість, що, як бізнесмен, зробив себе сам, а його батько «не був птахом високого польоту» та не міг підтримати його фінансово.
«Це неправда. Окрім фінансової підтримки, Фредерік Трамп познайомив його з впливовими нью-йоркськими чиновниками, які зіграли ключову роль в його становленні як бізнесмена», — зазначає журналіст The New York Times Рас Бютнер.
Загалом, як показує розслідування американських журналістів, Дональд отримав від свого батька принаймні $413 млн спадку (в еквіваленті на сьогоднішній день), але використовував різні схеми, аби уникнути їх оподаткування. Також відомо, що ще у 70-х роках Дональд Трамп заявляв, що володіє статками на суму в $200 млн. Найімовірніше, таких грошей у нього не було, але вони, цілком можливо, були у його батька.
Якби цю суму у 1970 році було інвестовано в індекс S&P 500, який демонструє середню дохідність 9,9% річних, то зараз $200 млн перетворилися б на $1,9 млрд.
Минулого року Forbes оцінив статки нового президента США у $2,6 млрд. Тож, якби Трамп взагалі не працював, а обмежився найпростішою інвестицією, то, найімовірніше, міг би розраховувати майже на такий самий статок, як і після півстоліття активної роботи забудовника. За оцінками The Washington Post, інвестиції Трампа показали навіть гірший результат, ніж фондові ринки та ринки нерухомості Нью-Йорку.
Ім'я, як окремий бізнес
Разом із будівельною компанією Трамп активно розвивав бренд власного імені. Він не лише називав хмарочоси на свою честь, але й активно використовував всі можливості з'явитися у медіа.
Щоб продемонструвати свої статки, Дональд у 80-х роках став учасником програми «Життя багатих і знаменитих», яка розповідала про маєтки, літаки та автомобілі відомих бізнесменів.
Також у 18 фільмах та серіалах він зіграв невеликі ролі — переважно самого себе. Найвідоміша його роль у «Сам удома-2». Крім цього, він з'явився, зокрема, в ромкомі «Кохання з повідомленням», драмі «Волл-стріт: гроші не сплять», та серіалах «Принц із Беверлі-Гіллз» та «Секс і місто».
Події фільму «Сам удома- 2» відбувалися, зокрема, і у готелі Plaza, який тоді належав Трампу
Найуспішнішим медіапроєктом Трампа стало реаліті-шоу «Учень». Тут бізнесмени-початківці під його наглядом виконували різні завдання, а наприкінці кожного епізоду один із них залишав проєкт. Майбутній президент США був ведучим програми з 2004 до 2015 року.
Також ім'я Трампа було ліцензовано на споживчі товари та послуги, включаючи продукти харчування, одяг та предмети інтер'єру. За даними The Washington Post, існує понад 50 ліцензійних або управлінських угод, пов’язаних із його іменем. Загалом вони принесли його власнику принаймні $59 млн доходу.
На початку двохтисячних Трамп створив ще й університет свого імені (Trump University), який продавав семінари з нерухомості за $35 тис. Щоправда, невдовзі влада штату Нью-Йорк заборонила використовувати слово «університет», а згодом подала цивільний позов на суму $40 млн, стверджуючи, що компанія робила неправдиві заяви та обманювала споживачів. Зрештою, для врегулювання справи було виплачено $25 млн.
Психологічний портрет: гнів, як головна емоція
Трамп демонструє надзвичайно високу активність. Ще з часів роботи в бізнесі він дуже мало спав і мав дуже щільний робочій графік. Як відзначає професор психології Північно-Західного університету Ден МакАдамс, політики часто ведуть активні передвиборчі кампанії, але мало хто отримує від них таке задоволення, як Трамп.
Новий президент США — яскраво виражений екстраверт. «Важливою рисою високої екстравертності є невпинний пошук винагороди. Під впливом активності дофамінових ланцюгів у мозку дуже екстравертні люди прагнуть до позитивних емоційних переживань, незалежно від того, будуть вони у формі соціального схвалення, слави чи багатства. Саме прагнення, навіть більше, ніж фактичне досягнення мети, приносить екстравертам таке задоволення» — розповідає МакАдамс.
Також, на думку психолога, одна зі складових особистості нового президента США — висока агресивність. Зокрема, за словами Барбари Рес, яка на початку 1980-х була віцепрезидентом, відповідальним за будівництво Trump Tower на Мангеттені, емоційне ядро, навколо якого зосереджується особистість Дональда Трампа, — це гнів: «Щодо гніву, то це точно реально. Він не прикидається. Те, що він злиться, — це його особистість», — сказала вона The Daily Beast.
«Дійсно, гнів може бути основною емоцією, що стоїть за високою екстравертністю Трампа. Гнів може спонукати до соціального домінування, розпалюючи бажання завоювати обожнювання інших. У поєднанні з гарним гумором, гнів лежить в основі харизми Трампа. І гнів пронизує його політичну риторику», — зазначає МакАдамс.
Чого чекати від Трампа в економіці
Зниження податків. Це одна з ключових тез передвиборчої риторики нового президента США. За свого попереднього перебування на посаді Трамп скоротив корпоративний податок із 35% до 21% — до найнижчого рівня в американській історії. Тепер же він обіцяє встановити його на рівні 15%, щоб стимулювати бізнес релокувати у США. За оцінками Goldman Sachs, таке рішення підвищить прибутки компаній, що входять до S&P 500, приблизно на 4%.
Крім цього, під час передвиборчої кампанії він пообіцяв скасувати оподаткування частини заробітної плати, з якої фінансується соціальне забезпечення та медична допомога. Також не оподатковуватиметься оплата понаднормової роботи та чайові. Передбачається, що ці кроки збільшать доходи громадян і пожвавлять споживання в країні.
У декількох інтерв'ю Трамп також допускав можливість скасування федерального податку на прибутки. Замість нього надходження до бюджету мають забезпечувати різноманітні мита. Щоправда, важко прогнозувати, чи намагатиметься він реалізувати цю ідею.
Захисні мита. Одна з найнеоднозначніших ідей Трампа — це запровадження високих мит на імпортну продукцію. Він заявляв, що планує встановити мито у розмірі 10% або 20% на всі товари, що імпортують США. Ще вищі ставки планується запровадити на весь китайський імпорт — 60%.
Також новий президент говорив про ідею 100% або 200% мита на автомобілі, вироблені в Мексиці, та продукцію компаній, які переносять виробництво з США до цієї країни.
За оцінками Bank of America, запровадження таких мит призведе до зниження прибутків компаній з індексу S&P 500 на 3,1%. Критики цієї ініціативи стверджують, що сплату мит буде перекладено на споживачів, що призведе до зростання інфляції.
Підтримка середнього класу і споживання. Серед ініціатив Трампа — обмеження відсоткових ставок за кредитними картками на рівні 10% річних — вдвічі нижче за нинішній рівень. А відсотки, сплачені за автокредитами, вираховуватимуться з доходів, з яких варто платити податки.
Декілька ініціатив покликані також знизити вартість нерухомості. Зокрема, скасування окремих регулятивних норм, які збільшують витрати забудовників та зроблять доступними деякі федеральні землі для забудови.
Енергетичне домінування. Видобуток нафти у США наразі перебуває на історичному максимумі — 13,4 млн барелів на добу, що робить країну світовим лідером у цій сфері. Водночас Трамп обіцяє і надалі збільшувати видобуток нафти та газу. Під час передвиборчої кампанії він пообіцяв зробити ціну енергоносіїв у США найнижчою серед всіх індустріально розвинених держав світу.
Читайте також: Чому економіка США випереджає європейську
Як припускає директор із аналізу ринку в Rystad Energy, Клаудіо Галімберті, адміністрація Трампа може, наприклад, надати дозволи на буріння на державних землях, а також запровадити фіскальні стимули чи знизити плату за буріння.
Реакція ринків на перемогу Трампа
Фондовий ринок відреагував на перемогу Трампа позитивно. У перший день після оголошення результатів виборів індекс S&P 500 зріс на 2,53%, а технологічний Nasdaq продемонстрував ще кращі результати — плюс 2,95%. Насамперед це пов'язано з очікуваним зниженням податків.
Серед великих компаній найпомітніше зростання продемонструвала Tesla — 14,75%. Ілон Маск публічно підтримував кампанію Трампа і тепер інвестори сподіваються, що ринок електрокарів отримуватиме підтримку від нової адміністрації, а запровадження таксі з автопілотом відбуватиметься без бюрократичних перепон.
Також високе зростання продемонстрували акції ключових американських банків JPMorgan (11,5%), Wells Fargo (13,1%) та Bank of America (8,4%). Як пояснює аналітик RBC Capital Markets Джерарда Кессід, це пов'язано насамперед із очікуванням зниження регулювання сектору, в тому числі і антимонопольного, що дозволить фінустановам консолідуватися. Також експерт очікує на зростання комерційного кредитування.
Зміна ціни акцій найбільших американських компаній в перший день після перемоги Трампа
Ще більше зростання продемонстрували акції приватних тюремних операторів GEO Group (42%) та CoreCivic (29%), оскільки очікується, що за нової влади частіше затримуватимуть нелегальних мігрантів. А от ще один потенційний вигодоодержувач від перемоги Трампа — енергетичний сектор — продемонстрував близькі до середніх за ринком показники зростання: Chevron — 2,8%, а Exxon Mobil — 1,7%. Причиною стало зниження ціни на нафту через очікування зростання видобутку.
Найбільше втратили в ціні акції виробників сонячних панелей, оскільки очікується скорочення дотацій на «зелений» перехід. Капіталізація Sunnova впала на 52%, а Sunrun — на 30%. У «червоній зоні» також роздрібні торговці та виробники іграшок, які залежні від постачання товарів із Китаю. Акції Five Below подешевшали на 9,9%, Dollar General — на 5,1%, а виробника ляльок барбі Mattel — на 7%.
Читайте також: Як Барбі змінила історію іграшок, а зараз рятує своїх творців
Стрімке зростання демонструє крипторинок. Якщо напередодні виборів ціна біткоїну була близько $69 тис., то після оголошення результатів оновила історичний максимум, сягнувши $76 тис. На момент написання статті головна криптовалюта коштувала майже $75 тис. Причина — в очікуваній дерегуляції ринку.
Чого чекати Україні
Першою реакцією українців на перемогу Трампа був шок і розчаруванння. Адже він неодноразово критично висловлювався про військову допомогу нашій державі та звинуватив Джо Байдена та Володимира Зеленському в тому, що саме вони допустили війну. Водночас він обіцяв припинити війну за 24 години після того, як обійме посаду, щоправда, не уточнив, яким саме чином та на яких умовах.
«Трамп — це той, хто прагне збільшити ризики. Він — про непередбачуваність, деструкцію, аморальність тощо. Для путіна він може бути і зручним (як Гітлер для Сталіна, і навпаки), і незручним. Це буде зіткнення двох непередбачуваностей, які бачать у своїй непередбачуваності свою головну силу», — говорить президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.
Старший науковий співробітник із військових досліджень у програмі міжнародної безпеки Інституту Лоуі Мік Раян відзначає, що два колишні члени штабу Ради національної безпеки Трампа, Кіт Келлог і Фред Флейц, розробили план, за яким пропонується припинення вогню на основі поточної лінії фронту, але невідомо, чи схвалив цю ініціативу сам Трамп, та чи керуватиметься нею.
Більшість оглядачів сходяться на тому, що Трамп запропонує свій мирний план і Україні, і росії, а далі діятиме, залежно від того, хто і як на нього відреагує.
«Якщо Трамп не зможе домогтися швидкого рішення у війні в Україні, він цілком може відвернутися від путіна і збільшити підтримку США на Україні», — вважає Мік Райан, старший науковий співробітник із військових досліджень Програми міжнародної безпеки Lowy Institute.
Журналіст Віталій Портніков переконаний, що новий президент США вірить у здатність домовитися з путіним, але йому це не вдасться.
«Віри в те, що путін погодиться на якісь умови Трампа щодо закінчення російсько-української війни, замороження конфлікту, в мене немає. Просто тому, що Трампу немає чого запропонувати президенту рф із того, що той дійсно бажає. А бажає путін відновлення своєї російської імперії — так, як він її бачить, хоча б у кордонах Радянського Союзу», — пояснює Портніков.
Якщо план Трампа щодо мирного врегулювання провалиться через позицію росії, на користь Україні може зіграти психологічний тип президента США з його агресивністю та готовністю йти на конфлікти.
Читайте також: Чому Трампу важливо виграти війну
Володимир Зеленський заявив, що цінує прихильність Трампа до встановлення «миру через силу» у глобальних справах. І, можливо, саме ця сила і агресивність виявляться тим, що необхідно Україні після м'якішої влади демократичної адміністрації у США.