На тлі таких подій користувачі дедалі частіше ставлять питання: де безпечніше, зручніше та вигідніше зберігати активи?
Два основних типи потенційних криптовалютних бірж — це CEX (централізована криптобіржа) і DEX (децентралізована криптобіржа). Обидві платформи відкривають користувачам доступ до роботи із криптоактивами, але роблять це по-різному.
«Мінфін» проаналізував безпекові параметри, функціональность, потенціал для заробітку на різних платформах, а також розглянув варіант гібридних рішень.
Безпека: відповідальність, як критерій вибору
Після краху FTX у 2022 році тема безпеки не залишала порядок денний. А масштабні хакерські атаки 2025 року ще раз нагадали, що жодна централізована біржа не захищена на сто відсотків. Всі активи користувачів зберігаються в одному місці, управління ними — в руках однієї компанії. Це дає зловмисникам чітку ціль і створює ризики, не завжди помітні пересічному трейдеру: від технічних експлойтів до внутрішніх зловживань.
Децентралізовані протоколи, навпаки, побудовані так, щоб зменшити ризик централізованого збою. Тут немає спільного гаманця, доступ до активів завжди залишається за користувачем. Та це не робить DEX автоматично «безпечнішими».
Фокус ризиків зміщується з інфраструктури на користувача. Втрата seed-фрази, підключення до фішингового сайту або неправильна взаємодія з контрактом — і всі активи зникають без шансів на відновлення. Так звані інфраструктурні атаки (через підроблені інтерфейси, браузерні розширення чи підказки в месенджерах) стали однією з головних причин втрат у поточному році.
Різниця між CEX і DEX полягає не стільки в наявності ризику, скільки в його природі: централізовані платформи концентрують загрозу, децентралізовані — розподіляють відповідальність. Вибір залежить від готовності користувача самостійно захищати свої активи.
Для багатьох українських трейдерів у 2025 році оптимальним залишається комбінований підхід: вхід у ринок — через CEX, довгострокове зберігання та взаємодія з DeFi — через некастодіальні гаманці. Це дозволяє балансувати між доступністю та самостійністю, а також краще захищатися в умовах непередбачуваної регуляторної ситуації.
Функціональність: простота проти гнучкості
Окрім безпеки, ключовим критерієм при виборі платформи залишається користувацький досвід. Для новачка це передусім простота: наскільки швидко можна купити першу криптовалюту, обміняти активи або вивести кошти у фіат.
І тут централізовані біржі зберігають перевагу. Вони пропонують усе в одному місці — спот-торгівлю, деривативи, стейкінг, банківські картки, підтримку. Інтерфейс таких платформ часто нагадує звичні фінансові застосунки, а від користувача не вимагається знання блокчейна чи технічних термінів.
На цьому тлі децентралізовані сервіси поки що поступаються. Потрібно підключити Web3-гаманець, розуміти, що таке «схвалення контракту», вміти оцінювати ринки без сторонньої підтримки. Для недосвідченого користувача навіть така дрібниця, як вибір мережі або підрахунок комісії за газ, може стати бар'єром. Хоча самі DEX активно змінюються: з’являються нові інтерфейси, агрегатори, механізми оптимізації ордерів — усе це підвищує доступність, але не повністю усуває технічну складність.
Ще одна різниця — швидкість і масштабованість. У CEX ордери виконуються миттєво, незалежно від того, чи зайнята мережа Ethereum або Solana. У DEX же усе залежить від блокчейна — і навіть при найкращих рішеннях затримка лишається. Навіть ордербук-протоколи, на кшталт dYdX чи Vertex, не завжди дають такий самий рівень комфорту, як великі централізовані платформи.
Отже, при однаковому бажанні торгувати або використовувати криптоактиви, рівень технічної готовності визначає вибір. CEX дає менше бар'єрів для старту. DEX — більше свободи для тих, хто готовий цю свободу нести на своїх плечах.
Гібридні моделі: новий компроміс на ринку
Між двома полюсами — повною централізацією та абсолютною децентралізацією — формується простір для нових архітектур. Гібридні біржі поєднують часткову автономію користувача з інфраструктурною зручністю централізованих сервісів. Це не просто технічна модель — це відповідь на зміну очікувань: користувачі хочуть контролювати свої активи, але не готові жертвувати зручністю й швидкістю.
Ключова ідея таких платформ — розподіл функцій. Критичні аспекти, як зберігання коштів чи підтвердження транзакцій, залишаються за користувачем, тоді як обробка ордерів, UI/UX та забезпечення ліквідності відбувається централізовано або з гібридною логікою. Завдяки цьому зменшується як ризик експлойтів, так і технічний поріг для новачків.
Одним із найпомітніших прикладів 2025 року стала платформа GRVT. Вона поєднує позаланцюгове виконання угод із ончейн-розрахунками, інституційний рівень комплаєнсу із non-custodial логікою. Це дозволяє користувачеві зберігати ключі на своєму пристрої і водночас взаємодіяти з інтерфейсом, подібним до CEX. Для багатьох такий підхід став точкою входу в DeFi, особливо у юрисдикціях із нестабільним регуляторним середовищем.
Проте гібридність — не панацея. Вона привносить нові ризики: залежність від офчейн-серверів, складна архітектура, регуляторний тиск через процедури ідентифікації клієнтів (KYC). І хоча такі платформи поступово розширюють присутність — наприклад, через мобільні додатки або інтеграції з Telegram-ботами, — баланс між контролем і комфортом усе ще крихкий.
Втім, саме в цьому напрямку індустрія шукає відповіді. В умовах, коли ані CEX, ані DEX не дають універсального рішення, гібридні моделі відкривають простір для експериментів. Це проміжна зона — не як компроміс, а як нова форма адаптації до змінного ландшафту Web3.
Дохідність і структура прибутку
У 2025 році крипторинок надає широкий спектр інструментів для прибутку — від спотової торгівлі до деривативів і стейблкоїн-депозитів із токенізованими гарантіями. Вибір між централізованими, децентралізованими й гібридними платформами безпосередньо впливає не лише на прибутковість, а й на структуру ризику, доступ до активів і гнучкість стратегії.
На централізованих біржах (CEX), як Binance, OKX і Bybit, доступний повний набір інструментів для трейдингу: плечі до 100x, ф’ючерси, опціони, запуск токенів, алгоритмічні ордери, copy trading.
Ліквідність концентрована, спреди мінімальні, виконання ордерів майже миттєве. На Binance, наприклад, середній денний обсяг ф’ючерсної торгівлі перевищує $50 млрд, що забезпечує стабільність навіть для великих позицій. Комісії зазвичай становлять 0,1−0,2% за спот, 0,02−0,06% за деривативи, знижуються при використанні нативних токенів (BNB, BIT тощо) або досягненні VIP-рівня.
CeFi-платформи також пропонують дохід від стейкінгу й депозитів: 3−6% річних на ETH, ADA, SOL, до 8% — на стейблкоїни (USDT, USDC) у форматі фіксованих планів. Сервіси з ринковими ставками, як Binance Earn, можуть давати вище, але з меншим рівнем гарантій. Частина платформ (Kraken, Coinbase) зберігає прозорість щодо валідаторів і методів нарахування відсотків, інші — акумулюють ліквідність у власних пулах із частковим розкриттям інформації.
DeFi-протоколи забезпечують ширший дохідний діапазон — 5−12% річних на базові стейблкоїни (через Aave, Compound, Morpho), до 20% — у випадку ліквідного стейкінгу (Lido, Ether.fi) або подвійного фармингу (Curve, Convex). Підвищена дохідність обумовлена як токен-інсентивами, так і вищим ризиком втрати капіталу через волатильність пари або уразливість смартконтрактів. Наприклад, на платформі Pendle прибуток за окремими токенізованими облігаціями сягає 25−30% APR, але такі ставки прив’язані до ф’ючерсної волатильності основного активу.
Ключовою відмінністю лишається динаміка комісій. У DeFi вона залежить від двох чинників: fees-протоколу (зазвичай 0,3%) і gas. В мережі Ethereum у пікові моменти gas може перевищувати $50 за одну транзакцію, що повністю нівелює прибуток із невеликих сум.
Layer-2 рішення (Arbitrum, Optimism) знижують ці витрати в десятки разів, а Solana та Base — ще більше, забезпечуючи середню вартість угоди нижче $0,01. Саме тому більшість активних DeFi-стратегій сьогодні реалізуються поза основним Ethereum-ланцюгом.
Гібридні біржі, як GRVT і Vertex, поєднують офчейн-матчинг і ончейн-розрахунок. Це дозволяє знизити комісії до CeFi-рівня (0,05−0,1%) без регулярної плати за газ, оскільки транзакції не записуються в блокчейн у реальному часі. Одночасно зберігається повний контроль користувача над коштами — активи перебувають на підписаних адресах, а доступ авторизується локально (MPC, біометрія).
За вибором активів DEX і гібридні рішення мають перевагу. У 2025 році на Uniswap, PancakeSwap і Osmosis доступні тисячі нових токенів, включно з проєктами на ранніх стадіях, LRT, RWA, токенами EigenLayer та іншими експериментами. Це відкриває доступ до високоризикових, але потенційно надприбуткових інвестицій. На CEX таких токенів обмаль, а лістинг може затримуватися на місяці після старту.
Таким чином, CeFi формують платформу для стабільного доходу з низькими бар'єрами входу й високою ліквідністю. DeFi — територія гнучких, часто короткострокових стратегій з високим потенціалом і вищими вимогами до технічної грамотності. Гібридні біржі займають проміжне положення, оптимізуючи витрати й зберігаючи контроль над активами, але з менш розвиненою екосистемою.
Читайте також: ТОП-10 сервісів для обміну крипти на гривню
Стратегії адаптації: як діяти в умовах мінливої криптосфери
Зрештою, універсальних рішень у крипті немає, адже кожна стратегія вимагає адаптації до змінного ринку, регуляторного поля та власного рівня технічної підготовки. Замість прямого вибору між CEX і DEX більшість користувачів формують гібридні підходи: використовують централізовані біржі для введення фіатів, спотових і деривативних операцій, але водночас тримають основні активи на некастодіальних гаманцях, підключених до перевірених DeFi-протоколів.
Оптимальна стратегія починається з правильного розподілу: централізовані платформи надають найкращі умови для щоденного трейдингу, короткострокових угод і доступу до глибокої ліквідності. Проте навіть великі CEX не гарантують збереження коштів, й історія з Bybit лише підтверджує, що масштаб платформи не знімає ризик зламу.
Тому тримати всі активи в межах одного сервісу — це стратегія, приречена на вразливість. Базовим правилом стає фрагментація: резерви варто розподіляти між холодними гаманцями, декількома біржами та протоколами зі зрозумілою структурою ризику.
У DeFi особливої уваги потребує взаємодія зі смарт-контрактами. Перевірка дозволів, дослідження аудиту, аналіз пулів і відсоткової динаміки — це вже не «опція», а необхідна процедура перед вкладенням. Підвищена прибутковість часто йде у зв’язці з агресивними токен-економіками або непрозорими моделями розподілу прибутку. Інвестувати у такі протоколи без оцінки ймовірних сценаріїв — діяти наосліп. Тому навіть найприбутковіші DeFi-стратегії мають сенс лише у зв’язці з мультипідписом, hardware-wallet і регулярним аудитом портфеля.
Паралельно зростає потреба враховувати локальні обмеження. В Україні це насамперед ліміти на купівлю криптовалют, відсутність стабільної нормативної бази й обмеження щодо обігу фіатів. Ті платформи, які адаптуються до українських реалій, наприклад, через підтримку карток або інтеграцію з локальними платіжними сервісами, стають інструментом не лише зручності, а й легальності. Але й тут важливо не втрачати критичності: політика біржі або зміни в законодавстві можуть вплинути на доступ до активів. Попереднє вивчення умов використання, можливостей виводу та обмежень за юрисдикцією — ключова частина захисту капіталу.
Окрему нішу поступово займають гібридні біржі, які дозволяють уникнути найризикованіших крайнощів. Вони вже не потребують повної відмови від кастодіальних сервісів, але й не змушують повністю занурюватись у складний технічний стек DeFi. Такі рішення дають змогу скоротити витрати на газ, водночас забезпечуючи повний контроль над ключами. І хоча такі платформи ще формують власну екосистему, вони вже відкривають шлях до адаптивних стратегій нового типу.
У результаті фінансова ефективність у крипті 2025 року визначається не тим, яка біржа обрана, а тим, наскільки стратегія відповідає ринковій волатильності, рівню децентралізації конкретних інструментів, здатності користувача керувати ризиками й прогнозувати сценарії втручання регуляторів. Виграють не ті, хто обрав одну платформу, а ті, хто зміг вчасно змінити тактику.