Рейтинг стійкості банків: вперше за 4 роки змінився лідер

Наприкінці минулого року найбільшим ризиком для стабільної роботи банківської системи називались масштабні ракетні удари по енергетичній інфраструктурі та загроза блекауту. Експерти побоювались, що це зашкодить банківській системі з декількох причин.

По-перше, паралізує роботу відділень, знизить надходження за розрахунки картками та безготівкові перекази, призведе до додаткових витрат на генератори та доступ до Інтернету.

По-друге, через те, що від відключень світла могли постраждати фінанси позичальників, існував ризик збільшення неплатежів за кредитами.

Оскільки Україні вдалось уникнути тривалого блекауту, найпесимістичніші прогнози щодо банківської системи не справдились. За даними НБУ, в 4 кварталі минулого року ліквідність банківського сектору продовжувала зростати. Ключовим джерелом збільшення коштів фізичних осіб стали державні видатки, в тому числі виплати військовослужбовцям. Кошти юридичних осіб у банках, зазначає регулятор, зростали, завдяки адаптації бізнесу до роботи в умовах війни.

«Зменшення припливу коштів суб'єктів господарювання на початку літа посилило конкуренцію між банками за їхнє залучення і змусило підвищувати депозитні ставки. Восени з пожвавленням ділової активності залишки коштів на рахунках почали зростати в усіх групах банків», — констатують в НБУ.

Покращили банки й власні фінансові показники. Якщо перше півріччя банківська система закрила зі збитками, то надалі почала нарощувати прибутки, збільшуючи темп до кінця року.

За підсумками 2022 р. сукупний заробіток всіх банків склав 24,7 млрд грн, що приблизно втричі менше, ніж минулого року. Детально про те, як спрацювала банківська система у жовтні-грудні минулого року, хто скільки заробив і втратив, ми розповіли тут. В плюсі рік завершили 46 із 67 українських банків.

«Кількість операційно збиткових установ скоротилася майже до рівня 2021 року після суттєвого зростання на початку агресії. Дві ключових складові доходів банків — чисті відсоткові доходи та чисті комісійні доходи — зростають», — констатують в НБУ.

Банківська система пройшла 4 квартал без втрат. Але вже цього року регулятор визнав неплатоспроможним Форвард Банк. Суттєвого впливу на фінансову ситуацію в країні це не справило — частка фінустанови становила лише 0,1% від активів платоспроможних банків.

Відповідне рішення ухвалене у зв’язку з тим, що банк так і не виконав законодавчих вимог, у тому числі вимог Нацбанку, після віднесення його до категорії проблемних.

Постійних читачів «Мінфіну» таке рішення регулятора не мало б здивувати. Форвард посідав останнє місце у декількох попередніх рейтингах стійкості поспіль. А всі опитані нами експерти минулого разу одностайно поставили йому найнижчий бал.

Хто потрапив до рейтингу

До рейтингу стійкості редакція традиційно бере банки, на рахунках яких розміщено не менше 1 млрд грн фізичних осіб.

Незважаючи на те, що з рейтингу випав Форвард, кількість учасників у ньому не змінилася, адже до позначки в 1 млрд грн фізосіб зумів дійти Полтава-Банк. Тож, як і минулого разу, у рейтингу 33 установи.

Рейтинг стійкості

Стабільність роботи банківської системи знайшла своє відображення і в Рейтингу стійкості. Середній бал, який отримали фінустанови, становить 3,36, що на 0,17 балів вище, ніж у попередньому кварталі.

Підвищити свої оцінки вдалося відразу 27 банкам, ще 2 отримали такі ж бали, як і минулого разу, і лише оцінки 4 фінустанов знижені.

Перші місця у рейтингу традиційно посіли банки з іноземним капіталом. Цього разу вони тільки зміцнили свої позиції, зайнявши всю першу п’ятірку. Минулого разу її вдалось розбавити Привату, який зараз спустився на 6 місце, хоча й отримав вищий бал, ніж у 3 кварталі.

Змінився лідер рейтингу. Першу сходинку посів Укрсиббанк, який минулого разу був другим. А ось Райффайзен поступився першим місцем вперше з 3 кварталу 2018 року, коли його обійшов той-таки Укрсиб.

Окрім п’яти «іноземців», до першої десятки потрапили 3 державні банки: Приват, Ощад та Укрексімбанк. Компанію їм склали 2 приватні українські фінустанови: Універсал Банк та ПУМБ.

В нижній частині рейтингу розмістились Сенс Банк (колишній Альфа-Банк), Банк Інвестицій та Заощаджень, та Індустріалбанк. В останньому рейтингу, перед повномасштабним вторгненням, Сенс входив до першої десятки. Однак, за підсумками минулого року він став найзбитковішим банком країни, а обговорення його зв’язків із Росією та ризики націоналізації суттєво погіршили позиції.

Рейтинг стійкості

Лояльність вкладників

«Мінфін» визначає лояльність вкладників, виходячи з поєднання декількох факторів. Насамперед, враховується частка банку на депозитному ринку, а також беруться до уваги абсолютний та відносний показники приросту портфеля вкладів населення.

Впродовж 4 кварталу банки суттєво підвищили ставки за депозитами. Якщо на початок жовтня за річними вкладами фінустанови в середньому були готові платити 12,3%, то на кінець грудня — вже 13,8%. Зростання відсотків продовжується і цього року, наразі середні ставки за депозитами на 12 місяців сягнули майже 14,5% річних.

Як зазначають в НБУ, ще з початку літа вклади населення зростали, передусім, у державних Приватбанку та Ощаді, які тримають переважну частку рахунків військовослужбовців та інших соціально важливих груп. Натомість, у приватних українських та іноземних банках кошти населення у другому півріччі поволі скорочувалися. Зберегти приплив грошей вдалося лише окремим фінустановам, які мають конкурентні переваги у зручності продуктів.

Також варто враховувати, що в рейтингу лояльності банки досить суттєво можуть змінювати свої позиції. Це пов’язано з тим, що динаміка вкладів значною мірою залежить від потреби фінустанови в коштах у конкретний період часу, а відтак — від ставок за депозитами та маркетингової активності.

Перше місце у 4 кварталі минулого року за лояльністю вкладників розділили Райффайзен та Універсал Банк. На користь першого зіграло те, що багато вкладників звертали увагу на великі банки з іноземним капіталом. Другому допомагає привертати увагу клієнтів співпраця з monobank.

Читайте також: Голова НБУ назвав привабливу ставку за гривневими депозитами

Загалом, у першій десятці опинились відразу 5 банків із іноземним капіталом, які традиційно не відзначаються високими ставками за депозитами. Значною мірою, це говорить про те, що для багатьох вкладників головною є стабільність фінансових установ, а не можливість отримати більші доходи.

Також варто відзначити ПУМБ, який увійшов до першої десятки, піднявшись відразу на 14 сходинок. А Укрсиббанк та Прокредит Банк просунулися вище на 11 позицій.

Найсуттєвіше знизився Ідея Банк, який втратив 14 сходинок і посів у цьому рейтингу останнє місце.

Ренкінг банків за показником лояльності вкладників

Оцінки експертів

Під час підготовки рейтингу «Мінфін» попросив експертів виставити банкам оцінки, залежно від готовності наших респондентів розмістити в оцінюваних фінустановах власні кошті. Участь в опитуванні взяли представники ICU, IBI Rating, Експерт-Рейтинг, а також фінансовий експерт «Мінфіну».

Традиційно експерти найбільше довіряють банкам із іноземним капіталом, яких до першої десятки увійшло відразу 5.

Водночас, фахівці суттєво знизили оцінку Райффайзен Банку, який у попередньому кварталі посідав перше місце, а зараз спустився відразу на 7. Це відбулось на фоні декількох гучних скандалів щодо його материнської компанії, яка не відмовляється від бізнесу в Росії. Місцеву «дочку» та ряд інших міжнародних банків звинуватили у тому, що вони надають кредитні пільги для російських військовослужбовців, які воюють проти України. До того ж, РНБО ввела санкції проти російської Райффайзен-Лізинг, що входить до списку компаній, які забезпечують перевезення російських військ залізницею. На додачу, через роботу в Росії, перевірку Raiffeisen Bank International почав Мінфін США.

Читайте також: У Райффайзена рекордні прибутки на російському ринку: чому акціонерів це не радує

Раніше голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що домагається виходу з РФ низки банків, які працюють і в Україні, і в Росії. Крім Райффайзену, він назвав Intesa Sanpaolo, OTP Bank, ING Bank, Credit Agricole. Водночас, незважаючи на те, що деякі з цих установ теж звинувачуються у наданні кредитних пільг солдатам загарбника, гучних скандалів їм поки що вдавалось уникати.

Крім «іноземців», високу довіру експерти надали державним банкам, 3 із яких увійшли до першої десятки. Також туди змогли потрапити Універсал та ПУМБ.

Ренкінг банків за оцінками експертів

Що чекає на банки далі

Основна проблема, з якою стикається банківська система, — зниження якості кредитних портфелів. Зокрема, за даними НБУ, з початку війни 13% корпоративного портфеля за сумою зазнали дефолту, а частка непрацюючих кредитів на початок грудня сягнула 40,5%. Також, констатує регулятор, якість споживчих кредитів швидко погіршується у зв’язку зі зниженням реальних доходів населення та високих витрат. При цьому в Нацбанку прогнозують, що втрати від погіршення якості портфеля зростатимуть.

Не виключено, що банки стикнуться і з проблемою зниження прибутків. Передусім, через зниження вкладень у високоприбуткові депозитні сертифікати НБУ: через посилення норм резервування і брак гривні фінустанови позбуваються їх.

Читайте також: Банки закривають відділення: чи має в ситуацію втрутитись НБУ

Водночас, НБУ не втрачає оптимізму. Як зазначає регулятор, навіть за вищого рівня відрахувань до резервів через слабкість кредитних портфелів більшість банків зможуть зберегти позитивний фінансовий результат або повернутися до нього впродовж декількох наступних кварталів. Адже високі операційні прибутки створюють буфер для поглинання кредитних втрат.