Економічна ситуація

Минулого тижня Світовий банк покращив свій прогноз щодо зростання української економіки. Згідно з оновленим прогнозом, зростання реального ВВП України у 2023 та 2024 роках очікується на рівні 3,5% та 4% відповідно, що на 1,5 та 0,5 в.п. вище оцінок середини 2023 року. Згідно з оцінками Світового банку, основними ризиками для України залишаються безпека, руйнування інфраструктури та логістики, зростання цін на енергоносії.

Водночас, відновленню сприяють стабільніше електропостачання, збільшення державних витрат, велика зовнішня допомога та вищий, ніж очікувалося, урожай. Основним припущенням прогнозу залишається тривалість активної фази бойових дій. Згідно з базовим сценарієм, суттєве зменшення безпекових ризиків передбачається з ІІ половини 2024 року. Як наслідок, економічне зростання за підсумками 2025 року очікується на рівні 6,5%.

Також була опублікована інформація про те, що, у разі вступу України до ЄС, вона може отримати з бюджету ЄС близько 186 млрд євро впродовж перших семи років членства. Левова частка (96 млрд євро) цих коштів мала би бути спрямована на субсидії для с/г, решта — на «підтягування» інфраструктури до середнього рівня серед країн членів.

Хоча зазначені цифри видаються значними, фінансові потреби України у відбудові є значно суттєвішими. За останніми оцінками, в рамках проєкту оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків, спричинених агресією рф, загальна сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення, зросло до $151 млрд (із яких інфраструктура $37 млрд). Ця сума співставна з потенційними надходженнями завдяки вступу до ЄС, але потрібна значно раніше, ніж впродовж семи років після вступу.

Успішні атаки на місця базування чорноморського флоту рф у тимчасово окупованому Криму дозволяють Україні поступово налагоджувати експорт зернових через тимчасові коридори для торговельних суден. Станом на початок жовтня таким коридором скористалося вже понад 20 суден. Це знижує потенційні ризики для експорту нового врожаю, що через сприятливі погодні умови виявиться вищим, ніж прогнозувалося раніше.

Валютний ринок

Суттєве зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків після оголошення Нацбанку про перехід до керованої гнучкості обмінного курсу гривні обумовило збільшення потреби в інтервенціях НБУ з продажу іноземної валюти. Чистий продаж іноземної валюти Нацбанком із метою збалансування ринку минулого тижня становив $1 152 млн, що майже удвічі більше, ніж тижнем раніше ($617 млн). Водночас, це дозволило зберегти обмінний курс гривні щодо долара на міжбанківському ринку на рівні, близькому до його попереднього фіксингу (36,59 грн/$).

Міжнародні резерви України, які, за попередніми даними, станом на 1 жовтня 2023 року становили $39,7 млрд, залишаються достатніми для фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту. У вересні вони знизилися на 1,7% за рахунок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку та здійснення боргових виплат держави, які не повною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

Читайте також: Гривневі ОВДП чи долар: на чому можна заробити більше за рік

Фінансовий сектор

Обсяг банківського кредитування у вересні збільшився на 0,5% за рахунок гривневого кредитування корпоративного сегменту (на 1,9% за місяць), що підтримується державними програмами. Натомість, обсяг кредитів, наданих банками підприємствам в іноземній валюті, — навпаки, скоротився за місяць на 1,4%. Гривневі кредити домогосподарствам у вересні зменшилися на 0,3%.

Водночас, обсяг ресурсної бази банків у формі депозитів клієнтів у вересні залишався приблизно на рівні попереднього місяця — збільшення гривневих коштів на рахунках корпорацій (+0,8% за місяць) було компенсовано зменшенням залишків на корпоративних рахунках в іноземній валюті (-5,1% за місяць). При цьому кошти домогосподарств у банках зростали як у гривні (+2,5% за місяць), так і в іноземній валюті (+2,1%).

Відображаючи вплив зниження ключової ставки, ставки банків за кредитами та депозитами клієнтів також розпочали зниження. Вартість гривневих кредитів для компаній знизилася у вересні на 0,5 в.п., для домогосподарств — на 0,1 в.п. Ставки за гривневими депозитами компаній у вересні знизилися на 0,9 в.п., домогосподарств — залишалися на рівні минулого місяця.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) скоротився до 658 млрд грн, із яких 466 млрд грн — у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником скорочення банківської ліквідності минулого тижня виступали масштабні інтервенції Нацбанку з продажу іноземної валюти на фоні помірних витрат із Єдиного казначейського рахунку Уряду.

На умовах програми «Доступні кредити 5−7−9%» минулого тижня банками було видано 213 пільгових кредитів на загальну суму 0,9 млрд грн, у тому числі близько третини — державними банками. Загальна кількість виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 38,9 тис. на загальну суму 150,9 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Читайте також: Кожен другий великий банк зрізав дохідність депозитів: які вклади постраждали найбільше

Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави «єОселя» минулого тижня банками було видано 167 кредитів на придбання житла на суму 266 млн грн. Загалом, з початку дії програми було надано понад 3,8 тис пільгових іпотечних кредитів на суму 5,4 млрд грн. Більшість отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств. Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше — у Києві та Київській області.