Нові обмеження
Згортання антикризової програми підтримки банківського сектора Нацбанк почав з 1 липня. По-перше, регулятор скоротив граничну терміновість довгострокового фінансування з 5 до 3 років. По-друге, запровадив обмеження за обсягами.
Так, для тендера, який відбувся 9 липня, таке обмеження становило 5 млрд грн. На тендері 13 серпня ліміт буде знижений до 4 млрд грн, а 10 вересня — до 3 млрд грн.
Крім того, частота аукціонів іншого антикризового інструмента — свопу відсоткової ставки — зменшилася з двох до одного разу на місяць, а терміновість знизилася також з 5 до 3 років.
Банки — основні кредитори держави
За даними НБУ, на 27 липня обсяг ОВДП на балансах банків склав 503,6 млрд грн. Саме банки — найбільші власники внутрішнього держборгу країни, які акумулювали його добру половину. Пік зростання банківського портфеля ОВДП припав на початок квітня, коли його розмір перевищив 533 млрд грн.
Саме тоді голова НБУ Кирило Шевченко публічно заявив, що «ми стали на «слизький шлях фіскального витіснення». Адже при гранично допустимій «стелі» в 35%, банківський портфель ОВДП зріс до 39,6% від депозитів.
«Брудний» і «чистий» портфелі ОВДП
У міністерстві фінансів бачили ситуацію інакше. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що реальні вкладення банків у держоблігації набагато менші. Якщо не враховувати папери, які використовувалися для капіталізації банків, цей показник не перевищує 20% від обсягу залучених депозитів.
Якщо відштовхуватися від оцінки міністра, то обсяг «капіталізаційних» ОВДП повинен становити приблизно половину всього банківського портфеля держоблігацій, тобто близько 250 млрд грн.
Відзначимо, що ні НБУ, ні Мінфін не публікують цей показник окремо.
Читайте також: Хто «лататиме» бюджет, якщо банки обмежать в покупках ОВДП
Що таке «капіталізаційні» ОВДП
Дійсно, значні обсяги ОВДП опинилися на балансі банківського сектора не через покупку їх банками за рахунок залучених ресурсів, а шляхом капіталізації (внесення до капіталу замість грошей) облігаціями держбанків. Такі облігації мають термін обігу до 10 років.
Наприклад, після націоналізації Приватбанку до його капіталу внесли такі ОВДП на 155,3 млрд грн. І лише невелика частина (близько 30 млрд грн) була монетизована, тобто конвертована в гроші.
За рахунок ОВДП свого часу докапіталізувати й інші держбанки — Ощадбанк і Укрексімбанк. Однак загальна сума капіталізації скромніша — близько 20 млрд грн. Таким чином, ми нарахували капіталізаційних ОВДП тільки на 150 млрд грн.
Як би там не було, підхід міністра фінансів підтримують аналітики.
Хто тримає держборг
Лідерами за абсолютними обсягами вкладень в ОВДП логічно є держбанки, які допомагають фінансувати дефіцит бюджету. На державний «квартет» припадає близько 72% банківського портфеля.
Приватні — абсолютний лідер за розміром портфеля ОВДП, який становить майже половину його чистих активів. Але якщо відняти 125 млрд грн капіталізаційних ОВДП, що залишилися, вийде скромніший реальний портфель в 65 млрд грн. Це 17% чистих активів.
З приватних банків найбільші вкладення в держоблігації зробили банки Сергія Тігіпка — Універсал Банк і Таскомбанк. Суиарно вони купили держпапери на понад 17 млрд грн. Це 26% чистих активів банків.
Читайте також: За рахунок чого зростають банки Сергія Тігіпка
Слідом йде ПУМБ Ріната Ахметова — понад 15 млрд грн. За часткою в чистих активах — це понад 17%, приблизно як реальний показник Привату.
Банк Кредит Дніпро Олександра Ярославського тримає в ОВДП 28% чистих активів.
Досить активно в ОВДП інвестували й банки з іноземним капіталом.
Серед «іноземців» лідер за питомою вагою держоблігацій — Сітібанк. Його вкладення в ОВДП — під 40%.
Серед найбільших власників ОВДП — Райффайзен Банк — 11,5 млрд грн (частка — менше 10%).
Топ-15 банків за обсягом портфеля ОВДП на 01.06.2021, млрд грн.
| 1 | Приватбанк | 184,1 |
| 2 | Ощадбанк | 100,5 |
| 3 | Укрексімбанк | 49,3 |
| 4 | 37,3 | |
| 5 | ПУМБ | 15,2 |
| 6 | Райффайзен Банк | 11,5 |
| 7 | 10,9 | |
| 8 | Універсал Банк | 10,5 |
| 9 | Сітібанк | 10,3 |
| 10 | ОТП Банк | 7,5 |
| 11 | Таскомбанк | 6,6 |
| 12 | 5,9 | |
| 13 | 4,8 | |
| 14 | 4,5 | |
| 15 | Банк Кредит Дніпро | 4,0 |
За даними НБУ
Хто зробив ставку на ОВДП
Як бачимо, для великих банків навіть мільярдні вкладення в ОВДП, як правило, становлять некритичну частку їхніх активів. Однак є банки, у яких інвестиції в держоблігації сягають 50% активів і більше.
Лідером за часткою ОВДП в чистих активах (понад 76%) є банк «Авангард», підконтрольний інвесткомпанії ICU. Банк історично спеціалізується на казначейських операціях.
До цієї ж категорії входять і декілька невеликих банків, таких як Український банк реконструкції та розвитку (УБРР), БТА Банк, Банк Фамільний.
Однак є чимало банків із мільярдними балансами, які «живуть» з ОВДП.
Наприклад, банк «Січ» купив ОВДП на 3,4 млрд грн, маючи в своєму розпорядженні чисті активи в 5,3 млрд грн (64,5%).
Або, наприклад, РВС Банк, який вклав в ОВДП майже 2 з 3,5 млрд грн.
У Комерційному індустріальному банку (КІБ) ця частка перевищує 43%.
Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) Петра Порошенка інвестував у держоблігації понад 40% своїх активів.
«Акордбанк» входить до топ-15 банків як за абсолютними обсягами вкладень в ОВДП (13 місце), так і за їх часткою в активах (8 місце). Банк вклав у держоблігації біля 5 млрд з майже 9 млрд грн чистих активів. За даними НБУ, понад 73% акцій Аккордбанка контролює Данило Волинець — чоловік ексміністра фінансів України Оксани Маркарової.
Топ-15 банків за часткою ОВДП в чистих активах на 01.06.2021
| № | Банк | Портфель ОВДП, млн грн | Чисті активи, млн грн. | Частка ОВДП, % |
| 1 | 1 609,0 | 2 110,3 | 76,2 | |
| 2 | УБРР | 301,4 | 404,5 | 74,5 |
| 3 | БТА Банк | 377,4 | 525,8 | 71,8 |
| 4 | 3 406,6 | 5 283,5 | 64,5 | |
| 5 | Банк Фамільний | 213,5 | 369,1 | 57,8 |
| 6 | 767,6 | 1 328,3 | 57,8 | |
| 7 | РВС Банк | 1 965,6 | 3 503,2 | 56,1 |
| 8 | Акордбанк | 4 849,1 | 8 822,3 | 55,0 |
| 9 | Приватбанк | 184 082,4 | 372 388,9 | 49,4 |
| 10 | МетаБанк | 687,1 | 1 507,3 | 45,6 |
| 11 | КІБ | 2 150,5 | 4 945,5 | 43,5 |
| 12 | Банк «Український Капітал» | 637,5 | 1 570,2 | 40,6 |
| 13 | «БАНК ¾» | 617,4 | 1 534,8 | 40,2 |
| 14 | МІБ | 1 359,5 | 3 389,7 | 40,1 |
| 15 | 887,9 | 2 223,9 | 39,9 |
Розраховано «Мінфіном» за даними НБУ
Схема «ОВДП за рефінанс»
Значну частину ОВДП банки купували за рахунок рефінансування НБУ. Регулятор почав активно роздавати його з весни минулого року, коли розбушувалася коронакриза. На початок липня поточного року портфель рефінансу перевищив 88 млрд грн.
За цей же час вкладення банків в ОВДП збільшилися на 175 млрд грн. Тобто можна припустити, що половину цього зростання профінансував НБУ.
Беззаперечним лідером за обсягами залученого «рефінансу» є державний Укрексімбанк, який заборгував Нацбанку майже 30 млрд грн. Втім, це всього 15% зобов'язань Укрексімбанку, який активно фінансує держпрограми, зокрема, «Велике будівництво» президента Зеленського.
На другому місці за обсягами рефінансування — Альфа-Банк (8,6 млрд грн), який трохи випередив державний Ощадбанк.
На третьому місці банки Сергія Тігіпка — Універсал Банк і Таскомбанк, які сумарно залучили від НБУ 6,5 млрд грн.
Четверте місце — за ПУМБом Ріната Ахметова. Замикає топ-5 Акордбанк.
Топ-15 банків за обсягом рефінансування від НБУ на 01.06.2021, млрд грн.
1 | Укрексімбанк | 29,9 |
| 2 | Альфа-Банк | 8,6 |
| 3 | Ощадбанк | 7,2 |
| 4 | ПУМБ | 4,2 |
| 5 | Акордбанк | 3,7 |
| 6 | Універсал Банк | 3,5 |
| 7 | 3,3 | |
| 8 | Таскомбанк | 3,0 |
| 9 | Банк Кредит Дніпро | 2,6 |
| 10 | Банк «Січ» | 2,6 |
| 11 | Кредобанк | 2,3 |
| 12 | 2,1 | |
| 13 | КІБ | 1,9 |
| 14 | РВС Банк | 1,8 |
| 15 | 1,1 |
За даними НБУ
Знайомі все обличчя
Точно так само як і з ОВДП, є банки, для яких рефінансування від НБУ є основним джерелом фондування (ресурсної бази).
Показово, що лідери збігаються. Так, понад половини зобов'язань за рахунок рефінансу сформовані у БТА Банку, РВС Банку і Банку «Січ».
По 46% зобов'язань за рахунок кредитів НБУ сформовано у Банку «Авангард» і УБРР, майже 44% — у Акордбанка. Трохи менше — у КІБа, Мета Банку, Укрбудінвестбанку.
Топ-15 банків за часткою рефінансування НБУ в зобов'язаннях на 01.06.2021
№ | Банк | Обсяг рефінансування, млн грн | Зобов'язання, млн грн | Частка, % |
| 1 | БТА Банк | 164,3 | 291,7 | 56,3 |
| 2 | РВС Банк | 1 757,9 | 3 226,9 | 54,5 |
| 3 | Банк Січ | 2 590,0 | 5 107,3 | 50,7 |
| 4 | Альпарі Банк | 22,5 | 46,8 | 48,0 |
| 5 | Банк Авангард | 870,0 | 1 882,6 | 46,2 |
| 6 | УБРР | 108,8 | 235,9 | 46,1 |
| 7 | Акордбанк | 3 730,3 | 8 500,2 | 43,9 |
| 8 | КІБ | 1 874,0 | 4 585,1 | 40,9 |
| 9 | МетаБанк | 450,0 | 1 140,5 | 39,5 |
| 10 | Укрбудінвестбанк | 778,2 | 1 979,2 | 39,3 |
| 11 | Банк «Український Капітал» | 440,0 | 1 321,7 | 33,3 |
| 12 | «Банк ¾» | 257,0 | 996,0 | 25,8 |
| 13 | Банк «Конкорд» | 1 099,6 | 4 451,6 | 24,7 |
| 14 | Кристалбанк | 1 021,5 | 4 217,6 | 24,2 |
| 15 | Банк Альянс | 2 100,0 | 9 716,1 | 21,6 |
Розраховано «Мінфіном» за даними НБУ
Заробіток на державі
Схема «ОВДП за рефінанс» дозволяла банкам непогано заробляти. Вони залучали довге дешеве рефінансування і купували за нього ОВДП.
«Рефінансування НБУ на сьогодні коштує близько 6,5% річних, крива дохідності гривневих ОВДП починається з 8%. Тобто банк без ризиків може заробити лише 1,5%», — розповідав навесні в інтерв'ю «Мінфіну» Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку. За словами банкіра, можна заробляти більше, але тільки на «довгих» ОВДП. Однак в цьому випадку зростуть і ризики — відсотковий і ліквідності.
Це означає, що якщо банки не обмежувалися мінімальним заробітком і ризикували, то в результаті згортання рефінансу їм доведеться шукати на ринку ресурс для його заміщення. У невеликих банків, які побудували бізнес на ОВДП-схемі, з цим можуть виникнути проблеми.
Втім, нещодавно Юрій Гелетій, заступник голови НБУ, заявив, що 5-річних кредитів рефінансування було видано на суму 82 млрд грн. Значить, банкам-щасливчикам немає про що перейматися.
Читайте також: Олександр Писарук: «Найбільш жорсткий банк в плані фінмоніторингу — це саме Райффайзен»
Для кого згортання антикризових заходів стане неприємним сюрпризом
Зіставляючи абсолютні та відносні показники залученого від НБУ рефінансу та інвестиції в ОВДП, «Мінфін» виділив дві групи банків. Перша — це переважно великі гравці, які оперували багатомільярдними сумами. Але вкладення в ОВДП не становлять критичну частку їхнього бізнесу.
Топ-6 банків, які використовували схему «ОВДП за рефінанс»
Банк | Обсяг рефінансування, млрд грн | Портфель ОВДП, млрд грн | Приблизна частка схеми у валюті балансу, % |
| Банк Кредит Дніпро | 2,6 | 4,0 | 18 |
| Укрексімбанк | 29,9 | 49,3 | 14 |
| Таскомбанк+Універсал Банк | 6,5 | 17,1 | 10 |
| Альфа-Банк | 8,6 | 10,9 | 9 |
| Кредобанк | 2,3 | 5,9 | 9 |
| Банк «Південний» | 3,3 | 3,9 | 9 |
| ПУМБ | 4,2 | 15,2 | 5 |
| Ощадбанк | 7,2 | 100,5 | 3 |
Розраховано «Мінфіном» за даними НБУ
Друга — це банки поменше, зі значною часткою подібних операцій (понад 25%) у валюті балансу.
Топ-10 банків, в яких схема «ОВДП за рефінанс» була частиною бізнес-моделі
Банк | Обсяг рефінансування, млрд грн | Портфель ОВДП, млрд грн | Приблизна частка схеми у валюті балансу (реф/ЧА), % |
| РВС Банк | 1,8 | 2,0 | 51 |
| Банк «Січ» | 2,6 | 3,4 | 49 |
| Банк Авангард | 0,9 | 1,6 | 43 |
| Акордбанк | 3,7 | 4,8 | 42 |
| БТА Банк | 0,2 | 0,4 | 40 |
| КІБ | 1,9 | 2,2 | 39 |
| Укрбудінвестбанк | 0,8 | 0,9 | 36 |
| МетаБанк | 0,5 | 0,7 | 33 |
| Український Капітал | 0,4 | 0,6 | 25 |
| УБРР | 0,1 | 0,3 | 25 |
Розраховано «Мінфіном» за даними НБУ
Більшість мовчить
«Мінфін» звернувся із запитом практично до усіх 16 вищезгаданих банків, які активно користувалися грошима НБУ і купували ОВДП.
Ми попросили оцінити ризики для їх діяльності, пов'язані зі згортанням антикризової програми, і озвучити заходи, що вживаються для їх мінімізації.
Відповіді отримали всього від двох великих банків із українськими власниками. Банкіри запевняють, що в їх діяльності нічого не зміниться.
«Ми не бачимо ризику для банку в згортанні даних інструментів (рефінансування і відсотковий своп — ред.). Банк і надалі планує активну діяльність на міжбанківському кредитному ринку і ринку ОВДП», — повідомив Антон Стадник, директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ.
Заступник голови правління банку «Південний» Максим Цимбал зазначив, що Банк «Південний» завжди активно використовував стандартні інструменти, які НБУ дає для регулювання ліквідності банківської системи, в тому числі операції рефінансування (кредити овернайт, кредити рефінансування).
«Для банку залучення довгострокового рефінансування було відмінною можливістю використовувати вільну іноземну валюту для активного кредитування реального сектора в національній валюті, — повідомив банкір. — Так, у 2020 році ми посіли третє місце за приростом кредитного портфеля в нац. валюті (+2,4 млрд грн)».