Щоб сегментувати відповідь на це питання, скористаємось давньою аналітичною системою Федерального резерву — CAMELS. Нижче наводжу діагностичний чек-лист:
(C) — Capital adequacy (Достатність капіталу)
Забезпеченість власним капіталом українських банків відбувається за рахунок існуючих акціонерів, без можливості залучення капіталу з відкритого ринку.
В країні відсутній організований ринок акцій, залучення коштів від портфельних інвесторів у банківський сектор через ринок акцій заблоковано.
Відсутні ознаки залучення капіталу банками на фондових біржах та альтернативних майданчиках Великобританії, ЄС, США чи країн Азії.
Відсутні ознаки залучення капіталу фінансовими чи фінансово-промисловими групами, в складі яких є банки, через фондові біржі Великобританії, ЄС, США чи країн Азії.
Банківська система країни формально відрізана від національного та глобального ринку акцій, що знижує потенціал захисної функції капіталу.
Причини негативного прояву чинника:
- Відсутність національного ринку акцій.
- Низький рівень (порівнюючи з ЄС та США) корпоративного управління.
- Корумпована податкова система, яка змушує більшість банківських установ вести клієнтів з фіскальними ризиками, мати подвійний (потрійний облік) та робити інші речі, які несумісні з ринковим контролем від інститутів спільного інвестування, НПФ та інших портфельних інвесторів.
(A) — Asset quality (Якість активів)
Відсутність сильного ринку корпоративних облігацій клієнтів та неможливість створення «ліквідних» боргових портфелів для заміни класичних кредитів облігаційними випусками, які кредитор може швидко розпродати у разі потреби.
Повна відсутність нормативної бази для сек'юритизації банками вже існуючих кредитних портфелів, відсутність успішних практик такої сек'юритизації кредитів.
Відсутність ринку іпотечних облігацій та інших споріднених інструментів.
Відсутність якісного транзиту завданих війною збитків від позичальника до реципієнта цих ризиків — спецфонду з відновлення. Відсутність спеціальних облігацій/варантів або інструментів забезпечення транзиту збитків.
Слабка обґрунтованість поточної системи резервування за кредитними операціями банків, яка не відображає справжню картину ризиків.
(M) — Management (Якість управління)
Проблемне корпоративне управління всередині більшості банків, яке, за стандартами NYSE, NASDAQ, LSE, Euronext, SGX, Deutsche Borsera, інших майданчиків, межує з кримінальними злочинами або неефективним управлінням.
Вже другий рік не сформована Рада НБУ, немає голови Ради, також існує практика призначення пов'язаних осіб. За таких умов є неможливим вимагати від піднаглядних якісного управління.
Слабкий розвиток сегменту «Страхування відповідальності менеджменту» без розширення практики на приватний сегмент банківської системи.
(E) — Earnings (Дохідність)
Помітна залежність дохідності від монетарної політики НБУ та виплат за ДС НБУ, поміркована диверсифікація доходів банків.
Неприпустиме підвищення податку на прибуток банків до 50%, що вплине не тільки на дохідність їх операцій, але і створить попит на залучення додаткового капіталу від акціонерів (в т.ч. держави).
Ганебна практика підвищення податків заднім числом.
Алгоритм роботи системи фінмоніторингу за методом «випадкових чисел», коли в схемах ухилення від сплати податків задіяні майже всі, а штрафують тих, кого впіймали. Розміри штрафів можуть створювати ризики недотримання нормативів такими банками.
(L) — Liquidity (Ліквідність)
Система рефінансування НБУ не реформована, фактично зараз вона повністю відірвана від реального сектору, що ускладнює ефективність роботи монетарної трансмісії.
Неможливість сек'юритизації вже існуючих кредитів та слабий рівень розвитку ринку корпоративних облігацій катастрофічно позначаються на рівні ліквідності активів у власності банків. Цесія повноцінно не замінить облігації, ноти тощо.
Катастрофічний брак довгострокових пасивів у банках викликаний слабкими ринками страхування життя та недержавних пенсійних фондів.
(S) — Sensitivity to risk (Чутливість до ризиків)
Поміркований функціонал валютного строкового ринку, без ознак наявності організованого строкового ринку.
Відсутність серйозної практики роботи з відсотковими деривативами.
Повна відсутність кредитних деривативів із можливістю миттєвої передачі кредитних ризиків або обміну ними.
Читайте також: Українці активно перевкладаються у валютні депозити: скільки на них можна заробити у великих банках
Підсумки
Всі ці недоліки супроводжуються політикою «майже таргетування», і результатом є:
- помітна інфляція,
- розтрата частини ЗВР,
- майже перекритий канал залучення валюти від населення,
- дуже слабка експлуатація каналу кредитування від іноземних банківських груп.
Якщо провести професійні аналогії між топменеджером банку та хірургом, то у наших європейських колег 150 видів інструментів (різноманітних скальпелів), а у нас із наявного для операцій — тільки сокира та кухонний ніж. Вимагати від банків дешевих кредитів в умовах дикого дефіциту інструментарію, та ще й підвищувати податки — це безглуздя.
Втім, головна проблема сьогодні — це дисфункція банківського сектору. Уявіть, що у населення від 20 до 40 млрд доларів на руках валюти, а наші банки її залучають на депозити під 0,5−1% річних, в той самий час, як Казначейство США залучає кошти під 4−5%. Так порівняйте кредитний ризик українського банку та Казначейства США.
Зазвичай, коли у людини дисфункція організму, то її визнають інвалідом і призначають пенсію. Тож, за цією аналогією, цей діагноз я можу поставити і банківській системі, та дати їй інвалідність третьої групи. Цей «інвалід» не помре, але ефективність його життєдіяльності — під великим сумнівом.
Пенсію цьому інваліду вже призначив НБУ у формі виплат за ДС НБУ. І проблема в тому, що ця «інвалідність» настала ще задовго до війні, а війна лише загострила проблеми, які існували давно.