Кредитування: сегменти пріоритету
Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель зростав протягом двох останніх кварталів. Найшвидше збільшуються обсяги гривневих кредитів малим і середнім підприємствам — на 12,4% р/р завдяки дердавній програмі «Доступні кредити 5−7−9%». Зростання кредитування населення відбувається вже третій квартал поспіль через активізацію карткових позик. Про це повідомляє Нацбанк.
Банкіри кажуть, що розширюватимуть програми кредитування та нарощувати кредитні портфелі. Великі державні банки готові розвивати всі сегменти, комерційні фокусуватимуться на окремих продуктах.
ПУМБ, наприклад, сфокусується на споживчому кредитуванні.
«Минулого року у нас дійсно було не все так просто з кредитуванням. Банк ПУМБ один із тих банків, які сильно втратили і в клієнтах, і в портфелях, адже території, де частка ПУМБа була найбільшою, опинилися під окупацією. Сподіваємося на більш активний розвиток у цьому році. Ми точно не будемо в іпотеці, в автокредитуванні, але буде агресивний фокус саме на роздрібне кредитування і на формування нової клієнтської бази», — розповів заступник голови правління з роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Поліщук.
Серед причин такого рішення він назвав зміни у настроях та поведінці споживачів.
«Ми бачимо збільшення утилізації кредитних лімітів по карткових продуктах. Бачимо підвищення попиту. Тому вирішили сфокусуватися на споживчому кредитуванні. Ми відкриваємо для клієнтів доступ до єдиного кредитного ліміту, який кожен може використовувати на свій розсуд — чи купити лептоп у рострочку, чи зняти готівку, чи розрахуватися на АЗС тощо», — зауважив представник ПУМБа.
На роздрібному кредитуванні роблять ставку також у Юнекс Банку. Голова правління банку Іван Світек розповів, що минулого року кредитний портфель юридичних осіб знизився на 11%, а кредити фізосіб виросли тільки на 6%. Водночас він звернув увагу на проблеми.
«Десь 40% кредитів фізосіб неробочі, вони реструктуризуються. Тому насправді ситуація тут складна. Ми стараємося працювати в сегменті кредитування. Але важко знайти гарних позичальників», — підкреслив Іван Світек.
Попри це Юнекс Банк продовжує активно кредитувати. Нещодавно, скажімо, фінустанова запустила картку «Мед» для оплати частинами.
У банку Глобус стратегія, навпаки, побудована саме на цільових кредитах: іпотека, автокредити, кредити для МСБ на придбання обладнання, техніки, товарні кредити. Кожен із цих напрямків банк поновив у квітні минулого року і планує активно розвивати у 2024-му.
«У цьому році ми плануємо збільшити усі роздрібні портфелі на 10−15%», — уточнила заступниця голови правління банку Глобус Олена Дмітрієва.
Великий акцент у банку роблять на іпотеці, оскільки вбачають у цій ніші значний потенціал. На користь цього свідчить, зокрема, низька закредитованість населення. За словами Олени Дмітрієвої, на сьогодні іпотечний кредит мають всього 32 тис. сімей, у той час, як, за статистикою, у країні нараховується близько 14 млн сімей. Доля в активах банків в іпотеці всього лише 2%.
«Ми спеціалізуємося на комерційному кредитуванні, працюємо із забудовниками, працюємо на вторинному ринку, бачимо себе в розвитку із житловими сертифікатами, оскільки люди хотітимуть купити краще і дорожче житло, ніж їм повернули кошти за зруйноване», — поділилася Олена Дмітрієва.
Активно в Глобусі збираються розвивати автокредитування. Олена Дмітрієва відзначає суттєве збільшення попиту на елітні авто, а також зростання кредитування цього сегменту.
Ще один проєкт банку — кредитування ОСББ. Він добре себе показав у попередні періоди, не менші очікування від нього і цього року.
У Приватбанку, в свою чергу, наголошують, що присутні у всіх сегментах кредитування: кредитні карти, кредити готівкою, автокредити, іпотека. Так, член правління з питань роздрібного бізнесу Приватбанку Дмитро Мусієнко зауважив, що у 2023 році портфель банку зріс на 40% — це 17 млрд грн.
Найбільшу його частку — близько 80% — складають кредитні картки. З метою диверсифікації банк минулого року запустив новий для себе продукт — кеш-кредит. За досить короткий час Приватбанк наростив свою частку на ринку кеш-кредитування до 40%.
«Карти — це локомотив, який для нас був і залишається. Ми приростаємо у цьому сегменті», — відзначив Дмитро Мусієнко.
Окремо банкір зупинився на іпотечному кредитуванні. За його словами, іпотека наразі фактично тримається на державній програмі «єОселя». Приватбанк став другим банком за кількістю виданих кредитів у межах цієї програми і не планує збавляти оберти.
«Ми і далі будемо кредитувати, тому що це є нашою соціальною відповідальністю перед українцями. Іпотеку ми підтримуватимемо в рамках „єОселі“. Стандартну програму запускати не будемо. Попри те, що в цьому сегменті є потенціал росту, насправді видається маленький обсяг кредитів», — підкреслив член правління з питань роздрібного бізнесу Приватбанку.
Цікавим і важливим напрямком для Приватбанку залишається автокредитування. За словами Дмитра Мусієнка, кредити тут гарні, якість портфелю — супер, але ринок маленький. За минулий рік продано всього 65 тис. автомобілів. Кредитна пенетрація була в межах 15%.
«Приват наростив свою частку на ринку до 10%. Але як буде цього року, спрогнозувати важко. Попит на авто хоч і є, але про масовість говорити не доводиться. Втім цей сегмент, як і інші напрямки ритейлу, тобто кеш-кредитування, оплату частинами, іпотеку, ми не зупинятимемо, а навпаки, будемо розвивати», — підкреслив член правління з питань роздрібного бізнесу Приватбанку.
Основним конкурентом Приватбанку і лідером на ринку іпотечного й автокредитування є Ощадбанк. Заступник голови правління з роздрібного бізнесу Ощадбанку Антон Тютюн зауважив, що Ощад розвиває всі сегменти, але фокус вже давно зробив на великі заставні продукти.
«Ми віримо, що таким чином будуємо довготривалі відносини з клієнтами — 5−7−10 років. Ніщо так не скріплює взаємини банка і клієнтів як кредит, особливо іпотечний. При цьому не забуваємо, що в клієнтів є певні потреби на щоденні речі, тому кредитні картки у нас теж присутні», — підкреслив банкір.
Окрема вертикаль в Ощаді — кредитування малого та середнього бізнесу. Але сьогодні воно відбувається в основному за рахунок міжнародних програм, грантів, державної програми 5−7−9. Органічного трафіку, як зауважив Антон Тютюн, дуже мало.
«Це нормально, це воєнна економіка. Така картина у кожному сегменті. В іпотеці, скажімо, теж лише 10% видач кредитів — це не єОселя. Пільгові програми виводять економіку в розвиток, але згодом від них треба буде відповлятися. Компенсаційні речі — це все ризики в майбутньому», — резюмував заступник голови правління з роздрібного бізнесу Ощадбанку.
Читайте також: Мінус 18,8 млрд за січень: чому люди забирають депозити
Діджитальні продукти та цифрові сервіси
Другий напрям, на розвитку якого планують зосередитися банки, — впровадження діджитальних продуктів та цифрових сервісів. Фінансисти говорять, що в еру штучного інтелекту мають створювати зрозумілі та зручні застосунки, більше опікуватися проблемою безпеки клієнтів, а також розвивати український фінтех з урахуванням євроінтеграційних процесів.
Заступник голови правління з роздрібного бізнесу Ощадбанку Антон Тютюн повідомив про запуск з наступного місяця онбордингу (автоматизованого знаймовства користувача з продуктом). За його словами, споживач нарешті зможе дистанційно стати клієнтом фінустанови.
Якщо говорити про цифрові продукти, то у банку великі сподівання покладають на ОщадPAY на базі технології Tap to Phone. Це дасть можливість торговцям приймати безконтактні платежі у смартфонах замість POS-терміналу.
«Найближчим часом також плануємо запустити технологію розрахунків через QR-код там, де зараз можна розраховуатися тільки безконтактною карткою. Таким чином ми покриємо на 100% можливості по розрахунках. Також будемо розвивати такі комунікаційні речі, як дзвінок у вайбер і т.ін, враховуючи поточні потреби», — наголосив заступник голови правління з роздрібного бізнесу Ощадбанку.
У процесі розробки в Ощаді — впровадження Voice ID в контакт-центрі. За словами Антона Тютюна, це важливий етап розвитку безпеки та сервісу, коли клієнту не потрібно відповідати на 10 запитань оператора, а його зразу при дзвінку упізнає система.
«Це займе багато часу, але ми над цим працюємо. Колись ми запустили проєкт по використанню штучного інтелекту в контакт-центрі — Софія. Зараз якби не було її, то ми б мали набрати зайвих 500 операторів. Це дуже великі цифри з точки зору доходів та витрат банку», — підкреслив банкір.
Член правління з питань роздрібного бізнесу Приватбанку Дмитро Мусієнко розповів, що в його фінустанові вже давно почали використовувати голосову біометрію при ідентифікації клієнтів в колцентрі. Це значно полегшує роботу й прискорює ідентифікацію клієнтів.
Читайте також: Магія ШІ: Як SoftBank та його власник Масайосі Сон заробили за день $34 млрд
«У нас така кількість клієнтів, що без використання дата-аналітики і машинного навчання банк би не зміг працювати. Тільки щомісяця у нас відправляється близько 40 млн різних комунікацій клієнтам — продуктових, рекламних, сервісних тощо. Все це, звісно, робиться на базі певних математичних моделей», — пояснив банкір.
Говорячі про інноваційні продукти, Дмитро Мусієнко назвав сервіс «Привіт», який зараз працює в бета-версії. Це абсолютна нова програма лояльності. Банк продовжує її наповнювати партнерами і вже близько 9 млн комунікацій направлено клієнтам. При цьому пропозиції адресні, розроблені під кожного клієнта відповідно до його запитів, інтересів та потреб, які банк сформованих відповідно до власної аналітики.
«У планах- автоматизувати процес автокредитування в застосунку Приват24. Ми хочемо, щоб від моменту подання заявки до моменту реєстрації автомобіля — все було у застосунку», — наголоосив Дмитро Мусієнко.
Нові фінтех-рішення впроваджують і комерційні банки. Насамперед це стосується удосконалення роботи й наповнення мобільних застосунків. Перший заступник голови правління ГлобусБанк Олена Дмітрієва зауважила, що багато сервісів у GlobusPlus реалізували у минулому році і будуть продовжувати у 2024-му. Насамперед це стосується закордонних переказів, щоб можна було відразу їх отримати на картку. З часом у застосунку з’явиться можливість реєструвати іпотечні угоди онлайн.
У ПУМБі чекають на дозвол НБУ користуватися відкритим банкінгом. Заступник голови правління з роздрібного бізнесу Дмитро Поліщук розповів, що вже тестували можливість переказувати гроші на карту іншого банку з додадванням коментаря.
Читайте також: 4,6 трлн поза банками, понад 700 млрд вільних коштів банків: як змусити їх працювати
«Якщо ви робите переказ з картки ПУМБа, наприклад, на карту Приватбанку і пишете коментар, то клієнт Привата у застосунку Приват24 може його прочитати. Тобто це перший крок до відкритого банкінгу», — поділився банкір.
Він також розповів, що ПУМБ активно працює над реалізацією сервісів для українців, які зараз за кордоном.
«Онбординг у нас вже працює за кордоном, ми авторизовуємо клієнта по іноземних сім-картах. Крім того, ми ведемо перемовини з рітейлерами Польщі та Німеччини щодо кешбеків і дисконтів для наших клієнтів за кордоном. Також ПУМБ запустив новий сервіс „Валютні перекази між найближчими родичами“. Ця послуга дозволяє клієнтам банку здійснювати миттєві валютні перекази з власної картки на картку найближчого родича, який також є клієнтом ПУМБ», — перелічив Дмитро Поліщук.
За його словами, ідей і планів багато. Втім велика кількість інновацій може бути закопана, оскільки вони будуть несумісні із регуляцією НБУ та фінмоніторингом.