Чому банкіри зробили ставку на приватних підприємців

Під час війни банкіри намагаються орієнтуватися на найживучіші сегменти бізнесу, і ФОПи саме з таких. Тим паче, на тлі регулярного зростання їхньої чисельності. Хтось пояснює велику кількість ФОПів податковою мінімізацією великого бізнесу: компанії активно дроблять його та переводять співробітників у приватні підприємці, щоб заощадити на фонді оплати праці. Хтось вважає це меншим злом, порівнюючи з повним відходом у тінь. Однак клієнтська база фінансистів в особі ФОПів не припиняє зростати.

За 8 місяців 2024 року українці відкрили 193,2 тис. нових ФОПів, що краще за передвоєнну динаміку за аналогічний період 2021 року (186,1 тис.), але трохи менше показника 2023 року (193,5 тис.). Такі дані навів Opendatabot на початку вересня.

Найбільше приватних підприємців було зареєстровано у Києві (13,6% загального приросту), на Дніпропетровщині та Львівщині. Найчастіше ФОП реєстрували у сегменті роздрібної торгівлі (27,5%), оптовій торгівлі та IT-секторі (по 7,6%). А через війну та мобілізацію найчастіше підприємцями ставали жінки (60% усіх зареєстрованих приватних підприємців).

Держстат ще в першому кварталі говорив, що загальна чисельність ФОПів досягла 1,63 млн, і при такому темпі незабаром може вийти на 2 млн бізнесменів.

Негативною стороною цього процесу є безперервне закриття бізнесів, а дослідники Opendatabot зазначали, що кожен третій ФОП закривається в перший рік роботи. Хоча в серпні багато хто зазначив, що кількість закритих протягом місяця дрібних бізнесів скоротилася з 18,1 тис. до 9,9 тис.

«Інтерес до ФОП зріс із декількох причин. По-перше, ця категорія клієнтів демонструє стійкість та гнучкість в умовах економічної невизначеності, що робить їх надійними партнерами для банку.

По-друге, вони активно використовують фінансові інструменти для розвитку бізнесу, включаючи кредити, овердрафти, еквайринг та розрахунково-касові послуги. Це відкриває нові можливості для банку у наданні комплексних послуг, які не лише спрощують підприємницьку діяльність, але й створюють додаткову вартість для клієнтів", — пояснила «Мінфіну» зацікавленість фінансистів директор управління розвитку мікробізнесу АТ «Кредобанк» Наталія Дудич.

В Ukrsibbank BNP Paribas Group розповіли, що найактивніше фінансовими послугами користуються дві категорії:

  • Самозайняті підприємці та IT-вці (ФОП без найманих працівників). Сюди відносять працівників креативних професій, юристів, бухгалтерів тощо.
  • ФОП із кількістю працівників до 10 осіб. Такі компанії можуть займатися роздрібною торгівлею, працювати у сфері послуг або мати інший невеликий бізнес. Їм важливо мати інструменти для оплати праці працівників та безготівкового прийому оплат.

«Сама собою наявність офіційних найманих працівників у ФОП — явище не дуже поширене. Ми, звісно, ​​розуміємо, що де-факто такі працівники існують (постійні, на сезон, разові роботи), однак, зазвичай, такі трудові відносини не афішуються задля оптимізації витрат», — уточнив керівник МСБ в Абанку Олександр Ніколенко.

Фізособ-підприємців відносять до сегменту малого та середнього бізнесу, який включає в тому числі й мікроскладову. Ставку на них роблять як невеликі, так і великі системні банки.

«Ми — банк підприємців, малий та мікробізнес — це майже 95% усієї нашої клієнтської бази, основа/база для вирощування клієнтів та їхнього бізнесу до середнього та корпоративного розмірів. Майже 520 тис. активних клієнтів отримують щомісяця послуги та користуються сервісами нашого банку. У 2024 році у нас відкрито 123 тис. нових рахунків ФОПів, активна клієнтська база збільшилася на 6%, і досягла 721 тис.», — розповів «Мінфіну» член правління, керівник дирекції МСБ Приватбанку Євген Заіграєв.

Схожу картину намалювали й в іншому держбанку.

«Частка клієнтів-ФОПів у структурі мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) у нас становить 60%. Але це, радше, пов'язано не з фокус-пріоритетами, а з ключовими чинниками: поширеність, ведення діяльності у всіх регіонах і типах населених пунктів, відсутність найманих працівників (самозайнятість)», — зазначила нам Наталія Буткова-Вітвіцька, член правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ.

Олександр Ніколенко повідомив, що Абанк обслуговує 48,2 тис. рахунків ФОПів. За минулий рік чисельність цього сегменту подвоїлася, до вересня 2024 року частка активних клієнтів-підприємців досягла 40% і, за планом, має вийти на 50% до кінця цього року.

Податки, онлайн, картки: що шукають ФОПи у банках

Чим більше стає підприємців, тим ширше у фінансистів їхнє поле для продажу.

«Найбільший попит у фізосіб-підприємців мають такі продукти, як еквайринг, обслуговування валютних контрактів, мікрокредитування, корпоративна картка», — повідомили «Мінфіну» в ПУМБ.

Дослідження Ощадбанку, наприклад, показали, що близько 77% їхніх ФОПів зазвичай користуються від 2 до 6 банківськими продуктами. І майже всі опитані фінансисти підтвердили, що на першому місці у підприємців стоїть зручний та функціональний мобільний та інтернет-банкінг.

Мікро- та малий бізнес дуже динамічний та рухливий, тому банки активно працюють над удосконаленням своїх діджитальних сервісів, без яких складно заманити підприємців на обслуговування. Багато банків дають можливість відкрити рахунок дистанційно, і більшість ФОПів, які обслуговуються у них рік чи довше, жодного разу не відвідували відділення. Обслуговування відбувається дистанційно, а найбільшим попитом користуються карткові послуги та розрахунково-касове обслуговування.

Начальник центру управління продуктовими та сервісними рішеннями для клієнтських сегментів Ukrsibbank BNP Paribas Group Ольга Пінчук склала нам таку 5-ку найпопулярніших банківських послуг серед ФОПів:

  1. Розрахунково-касове обслуговування: комплекс послуг для зручного ведення фінансових операцій, включаючи відкриття рахунків та платежі.
  2. Використання мобільного додатка для онлайн-управління рахунками.
  3. Бізнес-картки: інструмент для щоденних витрат, що дозволяє контролювати витрати та отримувати додаткові бонуси/кешбек.
  4. Торговий еквайринг: рішення для безготівкових платежів.
  5. Депозитні продукти — для зберігання та примноження тимчасово вільних коштів.

Кредитування багато хто виділяє в окрему категорію. Так само, як і бюджетні платежі, які підприємцям дуже важливо не пропускати, контролювати та безпомилково проводити, щоб не виникало питань у податкових органів.

«Сплата податків — для більшості складний процес, тому ми максимально спростили його для клієнтів, і доступними інструментами активно користуються. Мається на увазі управління лімітами за картками, випуск бізнес-карток, QR-код із реквізитами платежу, оновлення ідентифікації, отримання довідок, відкриття додаткових рахунків, формування звітів із еквайрингу, перекази на особисту картку», — наголошується у відповіді Sense Bank для «Мінфіну».

В інтернет- та мобільних банкінгах фінансисти у 2024 році відкривали нові можливості та додавали різні «плюшки».

«Збільшено тривалість торгової сесії для продажу валюти: для ФОПів, які бажають здійснити продаж валюти в еквіваленті суми до 20 тис. доларів включно. Подовжена/цілодобова торгова сесія доступна тільки для ФОП у WEB та MOB версіях «Приват24 для бізнесу» (вересень 2024 р)», — перерахував нові можливості Євген Заіграєв.

У Sense Bank повідомили про впровадження у своєму мобільному застосунку переказів (платежів) за допомогою QR-коду, самостійного відкликання платежу, а також послуги на замовлення готівки та формування електронної довіреності для отримання грошей у касі.

«Для сегменту торгівлі було надано можливість вносити виторг через мережу терміналів EasyPay, до кінця року підключиться мережа City24», — розповів про нововведення Олександр Ніколенко з Абанка.

Нові послуги та ціни

Багато банків роблять ставку на залучення клієнтів із торгової сфери, тому планують запуски платіжних сервісів за технологією Tap to phone, зокрема, Абанк та Ukrsibbank. Вона дозволяє торговцям приймати у покупців карткові платежі без придбання дорогих POS-терміналів. Достатньо завантажити в мобільний спеціальну банківську програму, прив'язану до рахунку бізнесу, і можна звичним дотиком пластика до телефону (як і з POS) отримувати оплати картками відразу на свій рахунок ФОП.

«Одним із найочікуваніших нововведень стане додаток торговельного еквайрингу e-Terminal. Це рішення дозволить підприємцям приймати платежі за допомогою Android смартфону замість традиційних POS-терміналів. Такий підхід не лише знижує витрати на купівлю обладнання, а й робить процес прийому платежів мобільним та зручним», — наголосила Ольга Пінчук.

Першим технологію запустив та обкатав Приватбанк, який запровадив її для Android у грудні 2021 року, і фінансисти змогли оцінити її затребуваність.

Будуть зміни і щодо розцінок. Євген Заіграєв анонсував для «Мінфіну» низку тарифних змін у державному Приватбанку щодо деяких пакетів послуг ще до кінця 2024 року.

А в інших структурах розповіли про нові проєкти та інтеграції.

«2025 рік буде присвячений насамперед удосконаленню процесів надання та обслуговування діючої лінійки продуктів та взаємодії з ними в режимі онлайн. Додатково планується просування сервісу інтернет-еквайрингу, депозитів та нарахування відсотків на залишок на рахунках, а також інтеграція з платіжною системою Payoneer», — повідомив Олександр Ніколенко.

Читайте також: Приват, monobank, Абанк та інші — де збирають гроші, рекламуються та заробляють

Як змінилися депозити та кредитні програми

Якщо говорити про депозити для ФОПів, то небагато банків цього року робили цікаві пропозиції. У міру зниження облікової ставки Нацбанку, вони опускали свої дохідності в середньому на 1−1,2% річних. Це не подобалося підприємцям, особливо на тлі зростання інфляції до 8,6% у 2024 році та девальвації гривні з моменту відмови від фіксованого курсу 36,6 грн/$ до 41,19 грн/$ на початок цього тижня.

«Депозитний портфель ФОП зменшився на 23,78 млн грн, здебільшого через відтік коштів за строковими депозитами. На 1 жовтня депоставки для цієї категорії вкладників у нас були на рівні 10,5% річних — за 3-місячними вкладами, 12% — за 9-місячними та 12,5% — за вкладеннями від 9 місяців до 5 років. Тоді як на початок 2024 року дохідності були на 1,5% річних вищими», — пояснила «Мінфіну» ситуацію директорка департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга.

Вона також уточнила, що, одночасно зі зниженням депозитних ставок, опустилася й вартість кредитів для ФОПів — у середньому на 1% річних. Наприклад, за 5-річною програмою з купівлі автомобілів — з 6,99−14,99% до 6,49−13,99% річних (залежно від розміру авансу).

Шульга перерахувала такі кредитні продукти, запущені у 2024 році:

  • На купівлю авто, техніки, обладнання за вигіднішими відсотковими ставками, в т. ч. за програмою «Доступні кредити 5−7−9%».
  • Фінансовий лізинг для придбання сільськогосподарської техніки, комерційного та вантажного транспорту, обладнання.
  • У рамках програми «Доступні кредити 5−7−9%» на купівлю енергоефективного та енергогенеруючого обладнання.
  • Фінансування енергосервісних компаній (у тому числі і ФОП) за урядовою «5−7−9%», що адмініструється Фондом розвитку підприємництва.

Ощадбанк розповів про запуск проєкту підтримки ветеранського підприємництва («Бізнес 4.5.0»), який передбачає створення платформи для пільгового фінансування та обслуговування рахунку. Він дає можливість ветеранам та їхнім сім'ям отримувати без забезпечення кредит до 2 млн грн.

«Планується фінансування інвестиційних проєктів із підтримкою міжнародних партнерів. Програми мають соціально-економічний ефект, адже передбачають збереження та приріст робочих місць, відновлення бізнесу, його енергонезалежність, створення національного продукту тощо», — додала Наталія Буткова-Вітвіцька.

Оксана Шульга пояснила, що найбільший прибуток банки отримують саме від кредитування ФОПів, де основні напрямки — це торгівля, транспорт/логістика та медицина. Ці сегменти мають стабільний обіг і постійний потік платежів.

«Найбільшою проблемою в обслуговуванні ФОП для банку є нестабільність доходів (сезонність), яка може бути пов'язана зі сферою роботи підприємців (сфера послуг чи сільського господарства). Це може вплинути на процес кредитування, оскільки існує загроза неплатежів за кредитами. Ще можуть виникати труднощі через відсутність застави чи негативну кредитну історію», — уточнила Шульга.

Фінансисти намагаються вирішувати цю проблему за рахунок відстрочок кредитних платежів, овердрафтів та індивідуальних графіків погашення.

Фінмоніторинг та інші неприємності

Інша, не менш серйозна проблема для багатьох ФОПів — це фінансовий моніторинг, до якого складно звикнути і підлаштуватися багатьом підприємцям.

«Часом у ФОП виникають проблеми з фінмоніторингом, оскільки банки зобов'язані суворо дотримуватись вимог законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та процедур „Знай свого клієнта“ (KYC). Ці вимоги включають у себе перевірку джерел доходів, моніторинг транзакцій та перевірку їх відповідності законодавству», — підтвердила Ольга Пінчук із Ukrsibbank BNP Paribas Group і виділила головні наслідки для бізнесу:

  • Блокування або затримка платежів — банк може заблокувати підозрілі транзакції для перевірки їхньої законності. Це може стосуватися операцій на великі суми.
  • Запити щодо джерела походження коштів — ФОПи отримують від банку запити на подання додаткових документів для підтвердження законності отриманих доходів, наприклад, контракти, накладні або податкові папери.

«Для ФОПів, на відміну від юридичних осіб, не є характерною проблема розкриття структури власності та бенефіціарних власників, яка іноді виникає в обслуговуванні компаній. Проте часто трапляються випадки, які потребують пояснень.

Наприклад, якщо фізособа-підприємець тільки-но зареєструвався або здійснюється операція, нехарактерна для його діяльності, не відповідає зареєстрованим КВЕД або має невизначену ділову мету. Іноді виникає питання про суму платежу, нехарактерну для певної складної фінансової операції, яка відповідає пороговому значенню для моніторингу", — навела приклад Наталія Буткова-Вітвіцька з Ощадбанку.

Олександр Ніколенко запевнив, що справжні проблеми з фінансовим моніторингом виникають лише у тих ФОПів, які намагаються приховати від банку реальну суть своїх фінансових операцій за рахунками.

Євген Заіграєв із Приватбанку порадив підприємцям два кроки для подолання складнощів із фінмоніторингом:

  • По-перше, при відкритті рахунку та під час актуалізації даних надавати якісну інформацію про свій бізнес. Не лише переписати КВЕД із виписки Єдиного держреєстру, а повніше розповісти про себе: бізнес, плани, розрахунки для того, щоб подальша діяльність з рахунком була зрозумілою для банку.

  • По-друге, при запиті додаткової інформації розуміти, що вони відбуваються в рамках чинного законодавства і не є примхою банку, а мірою запровадження міжнародних критеріїв AML та реалізації програми KYC. А тому вільно надавати банку потрібну інформацію.

Фінансисти обіцяють оперативно розблокувати рахунки та відновлювати повноцінне обслуговування у разі повної відкритості ФОПу.​