Відновлення кредитного апетиту
Наше останнє опитування банків показало, що з пом’якшенням карантину кредитування у III кварталі почало відновлюватися.
Так, у липні-вересні чистий кредитний портфель бізнесу у гривні зріс на 3%, у іноземній валюті – на 1,1%. Водночас кредитування населення у гривні за три останніх місяці зросло майже на 4%.
Відчутно зросли кредитні портфелі компаній-постачальників електроенергії, перевізників, агропідприємств. Попит на кредити зростав і з боку малого та середнього бізнесу через реструктуризацію боргів, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях.
Активізувалось і кредитування населення. З липня вперше від початку 2017 року іпотечні кредити росли швидше споживчих. Основні причини: відкладений попит на нерухомість, державні програми та зниження відсоткових ставок.
Якщо ще у грудні 2019 року ви могли взяти кредит на нерухомість під 19-20%, то сьогодні, враховуючи, що державні банки пропонують програми під 10%, середня ставка по ринку становить близько 12-13%.
Читайте також: Скільки реально коштує «дешева іпотека під 10%»
Зниження ставок в Україні – це вже сталий тренд. Низька інфляція та зниження облікової ставки до рекордного для України рівня в 6% дозволило закласти фундамент для низьких ставок.
Сьогодні якісні позичальники можуть взяти доступний кредит, як на короткострокові потреби у гривні менше 10% річних. Нагадаю, що ще рік тому вартість нових кредитів була вищою – понад 18% річних.
Крім того, у вересні 2020 року вперше за довгий час частка непрацюючих позик у банківській системі значно зменшилася з 48% станом на 1 вересня до 45,6% — на 1 жовтня.
Основна причина такої динаміки — державні банки виконують свої плани щодо очищення балансів шляхом врегулювання питання з проблемними активами.
Погодження планів щодо скорочення проблемних активів означає, що Україна виконала один з маяків програми співпраці України з МВФ. Очищення балансів державних банків позбавить їх від поганих активів та зробить більш привабливими для інвесторів.
Діалог з банками
Банки очікують, що до кінця року попит бізнесу та населення на кредити зростатиме. Проте, очевидно, що лише дешевого фінансування недостатньо, щоб спонукати банки видавати більше грошей.
Тому у тісній співпраці з банками, ми шукаємо шляхи, як усунути незначні регуляторні перешкоди у їхній роботі.
За останні місяці ми напрацювали чимало послаблень для банків. Хотів би виділити такі:
- Розширюємо перелік клієнтів, яких можна буде оцінювати на груповій основі. Пропонуємо, щоб кредити розміром менше за 0,1% основного капіталу банку оцінювалися за спрощеною процедурою;
- Удосконалюємо підхід до оцінки кредитного ризику інвестиційних проєктів.
Ми запровадимо три види спеціалізованого кредитування: проектне, об’єктне фінансування та фінансування нерухомості, що генерує дохід. Це дозволить зробити більш чутливою оцінку кредитного ризику, залежно від виду спеціалізованого кредитування. - Буде уточнено коефіцієнт ліквідності муніципальних облігацій як забезпечення за банківськими кредитами.
- Для іпотечних кредитів ми дозволимо враховувати доходи членів родини боржника-фізичної особи під час оцінки фінансового стану. Також плануємо відмінити вимогу для банків щодо огляду житлової іпотеки у разі її страхування.
Таким чином, ми розширимо можливості іпотечного кредитування та зменшимо операційні витрати банків.
Резюмуючи, вважаю, що сьогодні, якщо не враховувати невизначеність, пов’язану з пандемією, суттєвих перешкод для відновлення кредитування немає.
Читайте також: Коли кредити стануть дешевшими і до чого тут облікова ставка НБУ
Монетарна політика Національного банку є стимулюючою, а вартість ресурсів продовжує знижуватися. Банки зуміли поступово адаптувати свої бізнес-моделі до кризових умов. Капіталу та ліквідності у них вистачає.
Загалом, Нацбанк готовий періодично змінювати нормативну базу у разі зміни зовнішніх обставин.
Також важливо на рівні держави забезпечити дієвий захист прав кредиторів та справедливу судову систему. Саме це сприятиме подальшому зниженню вартості кредитів та більш стрімкому відновленню кредитування.