►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Міністр закликав депутатів ретельно опрацювати законопроєкт № 14327-д перед другим читанням та погодити спірні положення з європейськими партнерами.
Чому ЄС може не прийняти закон
За словами Марченка, головний ризик полягає в тому, що під час підготовки до другого читання парламент може настільки змінити документ, що він перестане відповідати європейським вимогам.
«Помилки можуть бути простими. Якщо ми приймемо законопроєкт, який нам не зарахують», — попередив очільник Мінфіну.
Міністр визнав, що ухвалити закон у цілому буде непросто. Водночас він закликав депутатів враховувати не лише внутрішньополітичні суперечки, а й економічні вигоди від приєднання до SEPA.
Читайте також: Перекази євро можуть стати простішими й дешевшими: Україна готує вступ до SEPA
Нагадаємо, 10 листопада Верховна Рада підтримала законопроєкт № 14327-д у першому читанні. За нього проголосували 249 народних депутатів.
Документ передбачає приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до норм ЄС та критеріїв Європейської платіжної ради.
Через що виникли суперечки
Найбільше дискусій викликає створення єдиного реєстру банківських рахунків і сейфів та порядок доступу до нього державних органів.
У редакції законопроєкту, ухваленій у першому читанні, прямий доступ до реєстру передбачений лише для трьох органів:
- Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК);
- Бюро економічної безпеки (БЕБ);
- Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Водночас Європейська комісія наполягає на повній імплементації вимог директив ЄС, які передбачають ширший доступ уповноважених державних органів.
Як раніше пояснювала Ольга Василевська-Смаглюк, депутати побоюються надмірного розширення доступу правоохоронців до банківської інформації.
Серед можливих компромісів розглядають модель, за якої окремі правоохоронні органи отримуватимуть інформацію через прокуратуру.
Читайте також: НБУ сподівається на вступ України до SEPA після ухвалення законів про фінмоніторинг
Ще одна проблема — відтермінування доступу до реєстру фактично до вступу України в Євросоюз.
Чинна редакція законопроєкту передбачає відкриття доступу уповноваженим органам не раніше ніж за шість місяців до набрання чинності угодою про вступ України до ЄС.
Єврокомісія раніше вимагала переглянути таке відтермінування.
Чи зможуть правоохоронці бачити гроші українців
За інформацією Мінфіну, майбутній реєстр міститиме базові відомості про рахунки: номер IBAN, ім'я власника та назву банку.
При цьому до реєстру не вноситимуть інформацію про залишки коштів, рух грошей за рахунками або вміст банківських сейфів.
Отже, створення реєстру не означатиме автоматичного відкриття правоохоронцям усієї історії банківських операцій громадян.
Законопроєкт також передбачає підвищення порогу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за визначеними законом ознаками, із 400 тис. грн до суми, еквівалентної понад 10 тис. євро.
Скільки Україна може заощадити завдяки SEPA
Приєднання до SEPA дозволить українцям і бізнесу здійснювати перекази в євро за спільними європейськими правилами.
За даними Мінфіну, зараз міжнародний переказ із України до ЄС може коштувати від 0,7% до 1,5% суми платежу плюс фіксована комісія 15−25 євро.
У межах SEPA в багатьох банках такі операції коштують від нуля до одного євро.
За оцінкою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яку наводить Мінфін, економія для українських громадян і бізнесу може становити 70−100 млн євро щороку.
Найбільше переваги відчують українці за кордоном, фрилансери, експортери та компанії, які працюють із європейськими партнерами.
Водночас ухвалення закону ще не означатиме автоматичного приєднання України до SEPA. Потрібно буде пройти процедури оцінювання та виконати необхідні технічні й регуляторні вимоги.
Чому важливо ухвалити закон до кінця року
Україна має обмежений час для завершення законодавчих змін.
За інформацією Мінфіну, Європейська платіжна рада оновила критерії приєднання до SEPA. Заявки, подані після листопада 2026 року, оцінюватимуть за новими, суворішими вимогами ЄС.
Через можливе затягування необхідних реформ приєднання України до європейської платіжної системи може відтермінуватися приблизно до 2029 року.
Крім того, реалізація відповідних законодавчих змін пов'язана із зобов'язаннями України перед міжнародними фінансовими партнерами, зокрема в межах Ukraine Facility, програм МВФ та Світового банку.
Очікується, що Верховна Рада повернеться до розгляду законопроєкту № 14327-д у другому читанні в грудні 2026 року.