► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За даними НАБУ, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, незаконно отримали понад 733 млн грн надприбутків. Це підтвердили результати комплексної товарознавчої та економічної експертизи.
Обвинувальний акт стосується колишнього керівника департаменту Міноборони, власниці пов’язаних компаній-постачальниць, двох керівників цих компаній та ще однієї фізичної особи. Їм інкримінують розтрату державного майна в особливо великих розмірах, замах на розтрату та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
Частину отриманих коштів, за версією слідства, вивели під виглядом виплати дивідендів і поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Власниця компаній могла використати ці гроші, зокрема, для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості. Обставини набуття цих активів з’ясовуються.
У чому полягала схема із закупівлями
У 2022−2023 роках Міноборони закуповувало продукти для армії так званими комплектами. Затверджений каталог налічував 409 найменувань. Водночас найбільш затребувані товари — овочі, крупи, м’ясо та вода — становили лише близько 10% асортименту. Решта позицій, зокрема спеції, желатин і сезонні ягоди, замовлялися рідко або взагалі не використовувалися.
Вартість усього продуктового комплекту розраховували за середніми цінами на всі позиції каталогу. Саме цим, за даними слідства, і скористалися постачальники: вони завищували вартість продуктів, які військові замовляли у великих обсягах, і водночас встановлювали штучно низькі ціни на малопопулярні або сезонні товари.
У результаті загальна ціна комплекту могла залишатися незмінною, хоча найбільш потрібні армії продукти продавали за значно вищою вартістю. Наприклад, картоплю, яку постачали тисячами тонн, реалізовували за завищеними цінами, тоді як ягоди та фрукти, які фактично майже не замовляли, коштували за каталогом дуже дешево.
Таким чином, формально вартість набору не демонструвала очевидного зростання, але постачальники отримували надприбутки на товарах із найбільшим попитом. За оцінкою НАБУ, саме так дві компанії заробили понад 733 млн грн.
Читайте також: Звільнення під час служби в ЗСУ: чи має роботодавець зберігати за працівником посаду
Чому справу назвали «яйця по 17 гривень»
Скандал набув широкого розголосу в січні 2023 року після публікації журналістського розслідування про закупівлі продуктів для армії. У медіа з’явилася інформація, що Міноборони закуповувало яйця за ціною 17 грн за штуку, хоча в роздрібних магазинах вони коштували значно дешевше. Також увагу привернули ціни на картоплю та інші продукти.
Саме ця історія стала символом непрозорих закупівель харчування для військових, а справу почали називати «яйця по 17 грн». За версією слідства, проблема полягала не лише в окремій завищеній ціні на яйця, а в механізмі формування вартості всього продуктового комплекту, який дозволяв маніпулювати цінами на різні позиції каталогу.
Після початку розслідування та розголосу в медіа постачальники зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. За оцінкою НАБУ, це дозволило запобігти розкраданню ще 788 млн грн бюджетних коштів.
У квітні 2025 року п’ятьом фігурантам повідомили про підозру, а у вересні того самого року детективи завершили досудове розслідування. Тепер обвинувальний акт передано до суду, який має розглянути справу по суті.
У НАБУ також повідомляли, що після виявлення проблем із закупівлями Міноборони змінило відповідний порядок і запровадило окремі пілотні проєкти. Водночас передання обвинувального акта до суду не означає доведення вини обвинувачених: остаточне рішення має ухвалити суд.
Як ми писали: У ЗСУ переглянуть роль сержантів та їхнє грошове забезпечення