► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Оборонні витрати та імпорт посилили попит на валюту
Одним із чинників тиску на валютний ринок стало зростання бюджетних видатків, зокрема на оборону. Як пояснює НБУ, частину цих витрат профінансували коштами оборонної складової програми USL. Після конвертації в гривню гроші надходили в економіку, а разом із ними зростав попит на іноземну валюту.
Насамперед це було пов'язано із закупівлями за кордоном комплектуючих та обладнання для оборонно-промислового комплексу. Тобто, збільшення оборонного фінансування супроводжувалося додатковою потребою в іноземній валюті для оплати імпорту.
Не лише оборонний сектор формував цей попит. Через подорожчання нафти Україні доводилося більше витрачати на імпорт пального. Додатково на валютний ринок тиснули закупівлі газу напередодні опалювального сезону.
Ще одним джерелом імпортного попиту стало відновлення пошкодженої виробничої та логістичної інфраструктури. Для таких робіт також закуповували необхідні товари за кордоном. У підсумку за третій квартал імпорт товарів сягнув $25,7 млрд.
Більше валюти купувало й населення. На тлі погіршення очікувань через посилення російських атак чистий попит на готівкову іноземну валюту зріс до $1,7 млрд в еквіваленті. Для порівняння, у другому кварталі цей показник становив $1,2 млрд.
У безготівковому сегменті ситуація змінилася в серпні: після чистого продажу валюти населенням у другому кварталі знову відновилася її чиста купівля. За підсумками третього кварталу вона становила $0,2 млрд в еквіваленті. Водночас пом'якшення валютних обмежень для фізичних осіб у серпні, за оцінкою НБУ, мало обмежений вплив на загальний баланс ринку.
Російські атаки скоротили валютні надходження від експорту
Поки попит на іноземну валюту зростав, її пропозиція з боку експортерів, навпаки, скорочувалася. За даними НБУ, у третьому кварталі експорт товарів приніс Україні $8 млрд проти $10,2 млрд кварталом раніше.
Однією з головних причин стали російські обстріли та блокування морського коридору з третьої декади липня. Це суттєво обмежило логістичні можливості українських експортерів, передусім аграрних компаній і металургів.
Наслідком стало подальше розширення дефіциту в торгівлі товарами. За квартал він сягнув $17,8 млрд, тоді як у другому кварталі становив $15,5 млрд.
Скорочення експорту позначилося і на структурі валютних надходжень. Якщо у попередньому кварталі на агропромисловий комплекс припадало майже 50% загальної пропозиції валюти, то в третьому кварталі його частка знизилася приблизно до 40%.
Частка гірничо-металургійного комплексу, попри значні втрати металургії наприкінці вересня, залишилася вищою за 10%. Серед інших помітних джерел валютних надходжень були міжнародні та благодійні організації, а також паливно-енергетичний комплекс.
НБУ продав на валютному ринку $15,1 млрд за квартал
Щоб покрити нестачу валюти на ринку, Національний банк наростив її продаж. У третьому кварталі обсяг валютних інтервенцій регулятора сягнув $15,1 млрд. Для порівняння, у другому кварталі він становив $11,9 млрд.
Водночас збільшення інтервенцій було пов'язане не лише з дефіцитом валюти приватного сектору. Як пояснили в НБУ, регулятор також виконував роль посередника у спрямуванні міжнародної допомоги на валютний ринок. Зокрема, йдеться про кошти USL, які використовують для фінансування локалізації виробництва зброї.
Значні продажі валюти разом із меншими, ніж очікувалося, надходженнями міжнародної фінансової допомоги позначилися на міжнародних резервах. Станом на 1 жовтня 2026 року вони становили $47,1 млрд. Попри скорочення, цього обсягу вистачало для фінансування чотирьох місяців майбутнього імпорту.
Валютні інтервенції водночас допомогли стримати коливання гривні. У третьому кварталі середній курс гривні до долара послабився на 1,2% порівняно з попереднім кварталом, а до євро — лише на 0,1%.
Високий попит на іноземну валюту зберігався і в жовтні. Його підтримували значні потреби оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. За цей місяць обсяг продажу валюти НБУ зріс до $6 млрд проти $5,5 млрд у вересні.
У жовтні НБУ продав рекордний обсяг валюти
Тиск на валютний ринок посилився і в жовтні: офіційний курс долара п'ять разів оновлював історичний максимум і 28 жовтня сягнув 45,60 грн. Щоб задовольнити попит, Національний банк продав за місяць близько $6 млрд, а за останній тиждень жовтня його інтервенції становили $1,82 млрд. Попри масштабні валютні продажі, гривня наприкінці місяця продовжила слабшати, а готівковий долар на ринку подорожчав. Детальніше про жовтневу динаміку курсу та причини тиску на гривню писав «Мінфін».
За оцінкою фінансового аналітика Олексія Шевчишина, однією з ключових причин дефіциту залишається значне перевищення імпорту над експортом: за січень — серпень 2026 року Україна ввезла товарів на $66,3 млрд, тоді як експортувала на $26,6 млрд. Він також звертає увагу на зростання попиту на валюту з боку бізнесу та населення, зокрема через очікування подальшого ослаблення гривні. Водночас аналітик наголошує, що валютні інтервенції допомагають стримувати курсові коливання, але самі собою не усувають структурного дефіциту валюти. Про масштаби інтервенцій НБУ, стан валютного ринку та причини дисбалансу також ідеться в матеріалі «Мінфіну» про понад $6 млрд, витрачених на підтримку гривні за місяць.