► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Такі оцінки Національний банк навів в Інфляційному звіті за жовтень 2026 року. Регулятор наголошує, що наслідки атак відчуватимуться не лише у виробництві та експорті, а й у цінах на продукти, побутову хімію, техніку, ліки та інші товари. Частина негативних ефектів збережеться і в 2027 році.
Зупинення металургійних підприємств і скорочення видобутку руди
Найбільших втрат економіка зазнає через зупинення великих металургійних підприємств. За розрахунками НБУ, цей чинник зменшить річний ВВП на 0,7 в. п. у 2026 році. Причому йдеться не лише про прямі втрати від припинення виробництва, а й про наслідки для пов'язаних галузей, які залишилися без замовлень.
У третьому кварталі 2026 року виробництво металургійної продукції вже скоротилося на 20,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Якщо основні підприємства не відновлять роботу, у четвертому кварталі падіння може поглибитися до 68% у річному вимірі.
Проблеми металургів позначаються і на гірничодобувній промисловості. Через простій металургійних заводів зменшується внутрішній попит на залізну руду, а отже, скорочуються обсяги її видобутку. Сукупний внесок зупинення частини гірничо-збагачувальних комбінатів у втрати ВВП НБУ оцінює ще у 0,6 в. п.
Порушення логістики вдарило по транспорту та торгівлі
Російські атаки на транспортну інфраструктуру та блокування морських портів ускладнили перевезення вантажів. У третьому кварталі вантажообіг в Україні скоротився на 8,3% у річному вимірі. Передусім це пов'язано зі зменшенням перевезень до морських портів.
Переорієнтація частини вантажів на західні прикордонні переходи та дунайські порти лише частково компенсувала втрати. Їхня пропускна спроможність, як і можливості залізниці, обмежена. До того ж альтернативні маршрути обходяться бізнесу дорожче.
У четвертому кварталі НБУ очікує прискорення падіння вантажообігу до 10% у річному вимірі. Загальний негативний внесок проблем із транспортом у ВВП оцінюється у 0,3 в. п.
Окремим напрямом російських атак стала складська інфраструктура. У липні-вересні 2026 року зафіксували 153 випадки цілеспрямованого пошкодження складських об'єктів. За оцінками на основі відкритих даних, лише за третій квартал було знищено близько 800 тис. кв. м складських площ. Загалом із початку повномасштабного вторгнення Україна втратила 2,1 млн кв. м таких приміщень.
Це створює проблеми не лише для власників складів, а й для торговельних мереж та виробників, які втрачають товарні запаси й змушені перебудовувати систему зберігання та доставки. Вплив пошкодження складської інфраструктури й торгівлі на ВВП НБУ оцінює ще у 0,3 в. п.
Експортні втрати сягнуть $6,6 млрд
Одним із найвідчутніших наслідків блокування морських шляхів стало скорочення експорту аграрної продукції. У серпні 2026 року його фізичні обсяги знизилися до 1,8 млн тонн. Для порівняння: середньомісячний експорт зернових, макухи, насіння олійних культур та олії у 2023−2025 роках становив 5,2 млн тонн.
У вересні завдяки альтернативним маршрутам поставки частково відновилися — до 2,7 млн тонн. Проте цього недостатньо, щоб компенсувати втрату морських перевезень. НБУ оцінює недоотримані експортні надходження аграрного сектору в другій половині 2026 року у $4,6 млрд.
Проблеми металургії також погіршують зовнішньоторговельний баланс. У третьому кварталі вартісні обсяги експорту чорних металів скоротилися на 55% у річному вимірі. У четвертому кварталі падіння може сягнути 81%.
За оцінками регулятора, зупинення найбільших металургійних підприємств призведе до втрати близько $1 млрд експортної виручки. Водночас для покриття внутрішнього дефіциту металопродукції доведеться збільшити імпорт приблизно на $400 млн. Ще $600 млн Україна може недоотримати через скорочення експорту залізної руди.
Таким чином, сукупні втрати зовнішньоторговельного балансу від блокади портів та зупинення металургії у другому півріччі 2026 року НБУ оцінює у $6,6 млрд.
Як обстріли впливають на ціни в магазинах
Руйнування складів і логістичних маршрутів позначається не лише на виробництві та експорті, а й на вартості товарів для споживачів. За оцінками НБУ, додатковий внесок цих чинників у річну інфляцію у 2026 році становитиме 0,7 в. п. Загальний діапазон оцінки — від 0,5 до 0,9 в. п.
Регулятор виділяє два основні механізми подорожчання.
Перший — зростання витрат на доставку та зберігання. Після руйнування великих складських об'єктів бізнес змушений розподіляти запаси між меншими приміщеннями, шукати нові місця для зберігання та використовувати довші маршрути. За ринковими оцінками, оренда якісних складських площ за кілька місяців подорожчала на 12−13%.
Другий механізм — безпосередня втрата товарних запасів. Через знищення продукції та перебої з поставками пропозиція окремих товарів скорочується. Це звужує асортимент і зменшує можливості магазинів проводити акції та знижувати ціни. Частину додаткових витрат підприємства зрештою перекладають на покупців.
За розрахунками НБУ, ці наслідки зачепили близько 40% споживчого кошика. Водночас послуги, регульовані тарифи та пальне значно менше залежать від складської логістики. Частину витрат бізнес поки поглинає власною маржею, а конкуренція між торговельними мережами стримує швидке підвищення цін.
Найбільше подорожчали продукти, побутова хімія та техніка
Майже дві третини додаткового інфляційного ефекту від атак припадає на продовольчі товари. Найбільш уразливими виявилися продукти, які потребують спеціальних температурних умов зберігання. Мультитемпературні склади дорогі в утриманні, а після руйнувань їх стало менше.
Відчутно впливають логістичні витрати й на товари, які займають багато місця відносно своєї вартості. Серед них — питна та мінеральна вода, а також інші напої.
Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчання логістики позначається на побутовій хімії, засобах гігієни, техніці, товарах для дому та ліках. Зокрема, на фармацевтичному ринку наслідки відчутні після ураження одного з найбільших складів.
Статистика за липень-вересень уже демонструє прискорення подорожчання окремих товарів. Наприклад, річне зростання цін на молоко прискорилося з 8% у липні до 9,6% у вересні, на розсільні сири — з 6% до 9,2%. Вартість питної води за рік зросла на 20,2%, а столово-мінеральної — на 24,2%.
Ще помітніше змінилися ціни на деякі непродовольчі товари. Річне подорожчання засобів побутової хімії прискорилося з 6,4% у липні до 14,4% у вересні, шампунів — з 4,6% до 13,4%. Ноутбуки за рік подорожчали на 13,6%, кухонні плити — на 12,9%, а пральні машини — на 5,8%.
НБУ звертає увагу, що швидке зростання цін на окремі товари, зокрема техніку та продукцію для дому, найімовірніше, пов'язане саме з втратою запасів. Підвищення логістичних витрат зазвичай переноситься на споживчі ціни поступово.
Регіональна статистика також підтверджує цей зв'язок. У вересні продукти харчування найшвидше подорожчали в Київській області — на 3% за місяць проти 1,9% у середньому по Україні. Саме в цьому регіоні зосереджено понад половину торговельних складів, пошкоджених у серпні-вересні.
Яких втрат економіка може зазнати у 2027 році
Негативний вплив атак не обмежиться 2026 роком. У базовому сценарії НБУ припускає, що блокада морських портів триватиме протягом першого півріччя 2027 року, а найбільші металургійні підприємства не відновлять виробництво впродовж усього року.
За таких умов втрати ВВП від обстрілів у 2027 році становитимуть 2,2 в. п. При цьому бізнес поступово адаптуватиметься до пошкоджень складської та логістичної інфраструктури, тому вплив атак на виробництво буде слабшим, але додаткові витрати й надалі тиснутимуть на ціни.
Через проблеми з металургією експортні надходження можуть скоротитися на $2,6 млрд, а імпорт металопродукції для внутрішніх потреб зросте на $1,5 млрд. Експорт залізної руди буде на $600 млн нижчим, ніж за умови повноцінної роботи морських портів.
В аграрному секторі НБУ прогнозує зменшення врожаю зернових та олійних культур на 2,7 млн тонн. Це може призвести до втрати близько $4 млрд експортної виручки. Загалом у 2027 році регулятор очікує недоотримання $7,2 млрд експортних надходжень і збільшення імпорту на $1,5 млрд.
Додатковий внесок обстрілів в інфляцію у базовому сценарії становитиме 0,2 в. п. Це буде переважно наслідком подальшого перенесення в ціни підвищених витрат на логістику. Якщо ж атаки триватимуть інтенсивніше, ніж передбачає базовий прогноз, додатковий інфляційний ефект може сягнути 0,6 в. п.
Читайте також: НБУ погіршив прогноз інфляції в Україні: ціни зростатимуть швидше, ніж очікувалося
НБУ доведеться балансувати між інфляцією та слабшою економікою
Посилення цінового тиску вимагатиме від Національного банку збереження жорстких монетарних умов. Це необхідно, щоб підтримувати привабливість гривневих заощаджень і не допустити погіршення інфляційних та курсових очікувань.
Водночас регулятор враховуватиме, що російські атаки послаблюють економічну активність і внутрішній попит. Тому під час ухвалення рішень щодо облікової ставки НБУ доведеться балансувати між стримуванням інфляції та підтримкою адаптації бізнесу до воєнних шоків.
Як ми писали: У яких банків найменший запас капіталу: НБУ оприлюднив показники 26 фінустанов