► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Його позиція стала відповіддю на пропозицію Єврокомісії передбачити для окремих українських агротоварів, зокрема пшениці та інших зернових, особливі обмеження навіть після набуття Україною членства в Євросоюзі. Таку ідею просувають держави, які побоюються конкуренції з боку українських виробників.
Втім Київ визнає занепокоєння європейських фермерів і готовий обговорювати перехідні заходи, але наполягає: вони мають бути тимчасовими, стосуватися конкретних ризиків і містити чіткі умови скасування.
Європейські сусіди побоюються українського зерна
Суперечки щодо української агропродукції загострилися після того, як через російське вторгнення Україна почала активніше використовувати сухопутні маршрути через сусідні держави ЄС.
Польща, Угорщина та Словаччина запроваджували заборони на імпорт окремих українських агротоварів, пояснюючи це необхідністю захистити власних фермерів. Водночас транзит української продукції через їхню територію допускається в обмеженому форматі. Румунія також заявляє про перевантаження транспортної та портової інфраструктури й конкуренцію з власними виробниками.
Отже, Україна стикається з подвійною проблемою: російські атаки ускладнюють морський експорт, а можливості перевезення зерна через сусідні країни обмежені як інфраструктурою, так і політичними рішеннями. Для аграріїв це означає дорожчу логістику й менше варіантів, де продати врожай.
Експорт уже під загрозою через війну
Масштаб проблеми видно зі статистики українського аграрного відомства. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у сезоні Україна розраховує експортувати близько 64 млн тонн агропродукції, однак у вересні фактичний експорт становив лише 2,2 млн тонн. Якщо обмеження роботи портів збережуться, до кінця сезону за кордоном можуть не продати понад 30 млн тонн продукції, а втрати доходів аграріїв можуть перевищити $10 млрд.
Морські перевезення залишаються ключовим каналом збуту: на них припадало близько 80% українського аграрного експорту у 2026 році. Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільні дороги допомагають вивозити продукцію, але коштують дорожче. За даними міністерства, додаткові логістичні витрати сягають приблизно €50 за тонну.
Проблеми з експортом уже впливають на доходи виробників. За оцінкою відомства, ціна пшениці третього класу, яку отримували українські аграрії, за два місяці знизилася майже на 30% — приблизно до €117 за тонну в серпні. Це скорочує кошти, які господарства можуть спрямувати на наступний виробничий цикл, і створює ризики для посівної 2027 року.
Читайте також: Зерна в Україні вистачає, але хліб дорожчає: чому дешевий урожай не знижує ціни в магазинах
Чого Україна вимагає від ЄС
Київ наполягає, що можливі перехідні обмеження після вступу до Євросоюзу мають бути обґрунтованими, обмеженими в часі та передбачати зрозумілий механізм перегляду й скасування. Україна не хоче отримати формальне членство, за якого її аграрна продукція постійно матиме гірший доступ до спільного ринку.
Прем'єр також наголосив, що українським виробникам доведеться вкладати значні кошти, щоб відповідати стандартам ЄС, одночасно відновлюючи господарства після російських атак. На думку Києва, постійні винятки для української агропродукції суперечили б самій логіці єдиного ринку.
Отже, суперечка про зерно може стати одним із найскладніших питань переговорів про вступ України до ЄС. Для українських аграріїв ризик полягає не лише в можливій конкуренції з європейськими виробниками, а й у тому, що через війну, дорогу логістику та обмежений доступ до ринків вони можуть втратити кошти для продовження виробництва.
Як ми писали: Україна може не вивезти 35 млн тонн зерна: Польща та Румунія не готові збільшувати транзит