► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Максимальну суму компенсації збільшили з двох до трьох мінімальних зарплат. У 2026 році це 25 941 грн на одного працівника на місяць замість 17 294 грн. Водночас єдиний соціальний внесок (ЄСВ), нарахований на суму допомоги, тепер відшкодовуватимуть окремо — понад встановлений ліміт.
Ще одна зміна стосується оподаткування: допомогу віднесли до фонду оплати праці. Тому з неї утримуватимуть 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.
Які ще зміни запровадив уряд
Оновлений порядок передбачає зміни в розрахунку середньої зарплати працівника. Зокрема, під час визначення її розміру більше не враховуватимуть одноразові виплати, матеріальну допомогу та виплати до ювілейних дат.
Також уряд уточнив правила для підприємств, які змушені переїхати через пошкодження майна. Релокація більше не має бути перешкодою для отримання допомоги: якщо підприємство відновлює діяльність на новому місці, виплати можуть продовжуватися.
Читайте також: Компенсація воєнних збитків бізнесу: Кабмін розширив програму на Київ і область
Хто може отримати компенсацію
Програма «Точка опори» призначена для роботодавців, чиє майно було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій після 1 січня 2026 року. Допомога покриває частину витрат на оплату праці працівників, які перебувають у простої або з якими призупинили дію трудових договорів.
Серед основних умов — підприємство має працювати щонайменше шість місяців до пошкодження майна, а працівник повинен перебувати з роботодавцем у трудових відносинах не менше шести календарних місяців до оформлення простою або призупинення договору.
Допомогу призначають на строк до трьох місяців. Її можна продовжити до шести місяців, якщо роботодавець затвердив план відновлення діяльності та виконує передбачені ним заходи — наприклад, відновлює виробництво або релокує підприємство.
Щоб отримати кошти, роботодавець має звернутися до центру зайнятості за місцем ведення господарської діяльності. Заяву потрібно подати протягом 90 календарних днів із дати оформлення простою або призупинення трудового договору.
Як ми писали: У яких секторах найбільше погіршилися ділові очікування: Держстат оприлюднив результати жовтневого опитування бізнесу