► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Це має полегшити доступ до банківського фінансування для підприємств, які ремонтують і відновлюють інфраструктурні об'єкти, розвивають розподілену генерацію, забезпечують тепло-, електро- та водопостачання, а також водовідведення. Рішення ухвалили на тлі посилення російських обстрілів і потреби швидше відновлювати пошкоджені об'єкти.
Яку заставу зможуть використовувати підприємства
Раніше банки могли враховувати майнові права на майбутню виручку за господарськими договорами із загальним коефіцієнтом ліквідності 0,3. Тобто під час оцінювання кредитного ризику така застава враховувалася лише на 30% своєї вартості.
Тепер НБУ встановив вищі коефіцієнти для контрактів із бюджетними замовниками:
-
0,75 — для договорів з органами державної влади та створеними ними організаціями, які повністю фінансуються з держбюджету;
-
0,60 — для договорів з органами місцевого самоврядування та створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом місцевих бюджетів.
Наприклад, якщо підприємство має право отримати за державним контрактом 1 млн грн, раніше банк міг врахувати таку майбутню виручку як заставу на рівні 300 тис. грн. Тепер для відповідних договорів із державними замовниками цей показник становитиме 750 тис. грн. Для контрактів із місцевими бюджетними установами — 600 тис. грн.
Це не означає, що банк автоматично видасть кредит на таку суму. Коефіцієнт використовується для оцінювання забезпечення та кредитного ризику. Але завдяки вищій оцінці застави підприємству буде простіше відповідати банківським вимогам і залучати більше фінансування.
Які ще вимоги спростив Нацбанк
Крім підвищення коефіцієнтів, НБУ дозволив банкам не застосовувати до таких майнових прав окремі вимоги щодо диверсифікації застави. Також банки зможуть не вимагати беззастережного права продавати, відступати або передавати ці майнові права іншим сторонам без згоди боржника та його контрагента.
Це важливо через особливості розрахунків за договорами з бюджетними установами. Використання бюджетних коштів контролює Казначейство, тому стандартні банківські вимоги до застави не завжди можна виконати без додаткових погоджень.
Нові правила враховують цю специфіку і мають зменшити юридичні та процедурні перешкоди для кредитування.
Як це полегшить роботу інфраструктурних компаній
Для підприємств, які працюють із державними та місцевими замовниками, майбутня оплата за контрактом фактично стає додатковим фінансовим ресурсом. Компанії зможуть використати право на цю виручку як заставу, щоб отримати кредит на закупівлю обладнання, матеріалів, фінансування робіт або розширення виробничих можливостей.
Це особливо актуально для бізнесу, який відновлює пошкоджені об'єкти після російських атак. Такі підприємства можуть мати гарантовані контракти з державою чи громадами, але водночас не володіти достатньою кількістю нерухомості або іншого майна для застави. Нові правила частково розв'язують цю проблему.
У результаті банки отримують можливість враховувати надійніші майбутні надходження за бюджетними контрактами, а підприємства — ширший доступ до кредитних коштів.
Читайте також: Українська економіка може недоотримати 300 млрд грн кредитів через новий податок для банків — банкір
Що це означає для споживачів
Для населення рішення не передбачає безпосереднього здешевлення кредитів або нових виплат. Його ефект буде опосередкованим — через фінансування інфраструктурних проєктів.
Якщо підприємствам буде простіше залучати кошти, вони зможуть швидше виконувати роботи із захисту та відновлення енергетичних, теплових, водопровідних і транспортних об'єктів. Це має допомогти громадам підтримувати безперебійне надання комунальних послуг, відновлювати пошкоджені потужності та розвивати локальну генерацію електроенергії.
Тобто для споживача потенційна користь — у більш стійкому енергопостачанні, теплі та воді, а також швидшому відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас саме рішення НБУ не гарантує автоматичного запуску нових проєктів: для цього підприємства мають звернутися по кредити, а банки — оцінити їхню платоспроможність і ризики.
Зміни затверджені постановою Правління НБУ № 123 від 28 жовтня 2026 року. Вони набирають чинності 30 жовтня та діятимуть протягом воєнного стану і ще 90 календарних днів після його припинення або скасування.
Як ми писали: НБУ може перерахувати до бюджету 70 млрд грн: Пишний пояснив, від чого залежить сума