► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Причиною стали посилення російських атак на цифрову інфраструктуру України та використання ворогом штучного інтелекту для кібернападів.
«Росія б'є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів», — заявив очільник уряду.
За його словами, серед основних цілей російських кібероперацій — державні інформаційні системи та український бізнес. Корецький наголосив, що ключові цифрові органи вже мають досвід протидії атакам із використанням ШІ, і такої самої готовності очікує від усіх державних установ.
Уряд посилює резервування державних систем
Необхідність захищати цифрову інфраструктуру стала особливо очевидною після серії російських ударів по дата-центрах і телекомунікаційних об'єктах у Києві у вересні. За даними Reuters, атаки 23 вересня порушили доступ до інтернету приблизно для 100 тисяч домогосподарств у столиці та області.
У відповідь уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду державного бюджету на посилення резервних інформаційних систем органів влади. Кошти передбачені для створення географічно віддалених резервних майданчиків, розгортання хмарної інфраструктури, закупівлі серверного обладнання, програмного забезпечення та систем резервного копіювання й відновлення даних.
Ці заходи мають допомогти швидше відновлювати роботу державних сервісів у разі фізичного пошкодження обладнання або кібератак.
Окремо влада розглядає можливість розміщення частини критичної інфраструктури під землею, перенесення даних у хмарні сховища та створення резервних майданчиків за кордоном. За словами Корецького, універсального рішення для всіх об'єктів немає, тому захист має поєднувати кілька підходів.
Читайте також: ЄС посилює вимоги до кібербезпеки: що зміниться для виробників розумних замків
Чому важливо захищати не лише обладнання, а й дані
Кібератаки можуть порушувати роботу державних реєстрів, цифрових послуг, фінансових систем і сервісів бізнесу. Водночас фізичне знищення серверів і мережевого обладнання створює додаткові ризики, навіть якщо самі дані збережені в резервних копіях.
Тому урядове доручення передбачає не лише закупівлю програмного забезпечення, а й створення команд, здатних виявляти загрози, оперативно реагувати на інциденти та відновлювати роботу систем.
Як ми писали: Україна — номер один у Європі за кількістю кібератак: хто атакує найчастіше