► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Железняк закликав колег долучитися до ініціативи, щоб домогтися консультацій з бізнесом і перегляду нових підходів до визначення критично важливих підприємств. Документ розіслали депутатам для підписання в системі електронного документообігу під номером 2367994.
Що пропонують скасувати та змінити
За словами Железняка, уряд ухвалив рішення без належних консультацій із бізнесом. На його думку, нові підходи можуть позбавити підприємства необхідних працівників і ускладнити їхню роботу.
Проєкт постанови передбачає, що Верховна Рада рекомендуватиме Кабміну протягом трьох календарних днів після набрання постановою чинності:
-
скасувати рішення уряду від 13 жовтня щодо зміни правил бронювання;
-
провести відкриті консультації з бізнесом і бізнес-асоціаціями;
-
включити представників бізнес-асоціацій до Координаційного центру з питань бронювання;
-
залишити Центру лише консультативно-дорадчі функції, без права ухвалювати обов’язкові для підприємств рішення.
Железняк закликає депутатів підтримати ініціативу, щоб продемонструвати уряду позицію парламенту щодо нових правил. Водночас проєкт постанови ще не є ухваленим рішенням Верховної Ради.
Які скорочення бронювання обговорювали
У попередньому проєкті урядових змін пропонували зменшити ліміти бронювання:
-
для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики — зі 100% до 85%;
-
для підприємств тепло- й водопостачання, водовідведення та управління відходами — із 75% до 60%.
Також обговорювали зміну формули розрахунку квоти в 50%: пропонувалося не враховувати працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки, зокрема студентів, людей з інвалідністю та батьків трьох і більше дітей. Це могло б зменшити кількість працівників, яких підприємство має право забронювати.
Однак після засідання 13 жовтня остаточне рішення щодо відсоткових лімітів ще не було ухвалене — їх відправили на доопрацювання протягом п’яти днів. За повідомленнями ЗМІ, норму про зміну бази розрахунку 50-відсоткової квоти, ймовірно, вдалося прибрати з доопрацьованого документа. Остаточний зміст змін залежить від оприлюдненої редакції постанови.
Чому бізнес виступив проти
Українська Рада Бізнесу, яка об'єднує 132 бізнес-асоціації, закликала не погоджувати початковий проєкт у його тодішній редакції та повернути його на доопрацювання із залученням підприємців. Бізнес занепокоєний можливим скороченням кадрових можливостей підприємств, додатковими погоджувальними процедурами та створенням Координаційного центру, який впливатиме на визначення критичності компаній і лімітів бронювання.
Європейська Бізнес Асоціація також закликала уряд провести відкритий діалог із бізнесом до ухвалення рішень. Представники оборонної галузі, зокрема NAUDI, «Технологічні сили України» та «Рада зброярів», наполягають на збереженні можливості 100-відсоткового бронювання працівників підприємств ОПК.
Спілка українських підприємців виступила проти посилення обмежень без попередньої оцінки наслідків і консультацій. Бізнес-об'єднання попереджають, що втрата інженерів, енергетиків, технологів та ремонтних фахівців може ускладнити виконання оборонних замовлень, відновлення енергетики й безперервне надання комунальних послуг.
Читайте також: Кабмін переглянув правила для держкомпаній: що зміниться до кінця 2026 року
Железняк заявляє, що парламентська ініціатива має стати сигналом уряду про необхідність переглянути підхід. Наразі депутати збирають підписи під проєктом постанови, а остаточні відсоткові ліміти бронювання Кабмін має доопрацювати.
Як ми писали: Нові правила бронювання військовозобов'язаних: що змінив уряд