► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За її словами, йдеться про повідомлення, які НКЦПФР передавала Держфінмоніторингу з 2024 року до 17 серпня 2026 року.
За даними Комісії, у 2024 році вона направила 27 повідомлень про операції на 12,36 млрд грн. У 2025 році — ще 33 повідомлення на близько 4,2 млрд грн та $1,049 млн.
Найбільша сума припала на 2026 рік: з 1 січня до 17 серпня НКЦПФР передала 25 повідомлень щодо операцій на понад 206,3 млрд грн.
Що хоче з'ясувати НКЦПФР
У Комісії стверджують, що не отримали інформації про результати розгляду жодного з 85 повідомлень.
Семенюк попросив парламентський комітет допомогти отримати від Держфінмоніторингу відповіді на низку питань: чи запитував він додаткову інформацію про операції та їхніх учасників, чи передавав матеріали іншим суб'єктам фінансового моніторингу, чи направляв їх правоохоронним або розвідувальним органам та чи використовували ці матеріали у досудових розслідуваннях.
Василевська-Смаглюк публічно назвала ситуацію ігноруванням звернень НКЦПФР. Водночас наразі йдеться саме про позицію Комісії та депутатки: публічної відповіді Держфінмоніторингу на ці претензії у відкритих джерелах не наведено.
Читайте також: Мільйонні штрафи за фінмоніторинг: як банки балансують між вимогами НБУ та потребами клієнтів
Фактично парламентський комітет тепер має з'ясувати, що сталося з переданими матеріалами та чи були за ними проведені подальші перевірки або інші передбачені законом дії.
Саме значне зростання суми повідомлень у 2026 році привертає найбільшу увагу: лише за неповні вісім місяців НКЦПФР повідомила про підозрілі операції на суму понад 206 млрд грн, що у рази перевищує показники двох попередніх років.
Як ми писали, Довічний статус PEP залишать, але фінмоніторинг змінять: депутати готують компроміс