► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Коли можна оголосити простій
За статтею 34 КЗпП простій — це тимчасове зупинення роботи через відсутність необхідних організаційних або технічних умов, невідворотну силу чи інші обставини.
Під час війни такою причиною, зокрема, можуть бути наслідки російських обстрілів — якщо підприємство через пошкодження або руйнування фактично не може продовжувати роботу.
При цьому сам факт воєнного стану автоматично не означає запровадження простою. Потрібні конкретні обставини, через які роботодавець не може забезпечити виконання роботи.
За згодою працівника на період простою його можуть перевести на іншу роботу на тому самому підприємстві з урахуванням спеціальності та кваліфікації.
Скільки платять під час простою
Якщо простій виник не з вини працівника, за загальним правилом його оплачують у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки або посадового окладу.
Тобто йдеться саме про дві третини окладу чи тарифної ставки, а не середньої зарплати.
Водночас КЗпП передбачає окрему гарантію. Якщо простій спричинила небезпечна для життя, здоров’я людей або довкілля виробнича ситуація, яка виникла не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Якщо ж простій стався з вини працівника, цей період не оплачується.
Чи можуть звільнити під час простою
Саме запровадження простою не припиняє трудових відносин. За працівником зберігається робоче місце, а трудовий договір продовжує діяти.
Якщо простій виник лише на окремому робочому місці, працівник має повідомити про це роботодавця або відповідальну посадову особу. Якщо простій оголошено для всього підприємства чи підрозділу, окреме повідомлення працівника не потрібне.
Читайте також: Схема роботи через ФОП: що новий Трудовий кодекс змінить для працівників та компаній
Простій і призупинення трудового договору — не одне й те саме
Під час воєнного стану роботодавець також може призупинити дію трудового договору, але це інший механізм.
Для призупинення недостатньо того, що роботодавець не може надати працівнику роботу. Через збройну агресію має бути виключена можливість виконання трудових обов’язків і роботодавцем, і працівником.
На час призупинення роботодавець не виплачує зарплату та більшість гарантійних і компенсаційних виплат, крім сум, які вже належали працівнику на момент призупинення.
За ініціативою однієї зі сторін призупинення може тривати сукупно не більше 90 календарних днів протягом дії воєнного стану. За згодою сторін цей строк можна продовжити до припинення або скасування воєнного стану.
Отже, якщо підприємство через пошкодження чи руйнування не може забезпечити роботою працівників, у загальному випадку йдеться саме про простій. За такого простою не з вини працівника йому мають виплачувати щонайменше дві третини окладу. Призупинення трудового договору застосовується за інших умов — коли через війну обидві сторони фактично не можуть виконувати свої трудові обов’язки.
Як ми писали, Звільнитися з роботи можна буде через «Дію»: хто може скористатися послугою