► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Як працює програма

«Будиночок у селі» передбачає, що громади купують придатні для проживання сільські будинки вартістю до 500 тис. грн і безкоштовно передають їх ВПО на три роки. Родини сплачують лише комунальні послуги.

Програма вже працює в окремих регіонах. На Сумщині станом на кінець серпня громади відібрали 25 будинків і отримали 17 заяв від переселенців. На Буковині на початок вересня було 10 заяв від родин ВПО і сім будинків, які громади готові запропонувати.

Із 1,5 млрд грн субвенції 500 млн грн передбачено саме на сільське житло. За розрахунками, цього вистачить приблизно на тисячу будинків. Кошти розподіляють за формулою: 70% — залежно від кількості зареєстрованих ВПО, ще 30% — з урахуванням наявної бази тимчасового житла.

Для восьми прифронтових областей держава покриває всі витрати. Інші регіони мають додати 10% із місцевих бюджетів.

Програму планують продовжити: у проєкті держбюджету на 2027 рік для громад передбачили аналогічну субвенцію на 1,5 млрд грн.

Придбаний будинок залишається у комунальній власності громади і після завершення трирічного договору. За словами Шуляк, це може бути вигідно і громадам, адже нові мешканці підтримують місцеві школи та поповнюють ринок праці.

У деяких невеликих громадах Вінницької, Хмельницької та Одеської областей переселенці вже становлять 25−30% населення. Вимога купувати будинки без потреби в капітальному ремонті також спонукає громади інвентаризувати житловий фонд і використовувати порожні будинки.

Пріоритет у програмі мають багатодітні родини, люди з інвалідністю, літні переселенці та діти-сироти. Водночас не можуть скористатися програмою ті, хто має безпечне житло, вже отримав компенсацію чи житловий ваучер або протягом останніх шести місяців придбав автомобіль віком до п'яти років.

Які проблеми має програма

За словами Шуляк, одна з головних проблем — невисокі темпи залучення громад. Наразі є близько 50 заявок, хоча потенційних учасників — сотні.

Причинами вона називає недостатню роз'яснювальну роботу та складність процедури. Громадам потрібно оцінити будинок, перевірити документи на землю, зареєструвати право власності та відібрати родину. Для невеликих громад із кількома працівниками це створює додаткове навантаження.

Є питання і щодо подальшого утримання будинків. Програма визначає порядок їх купівлі, але не передбачає, хто фінансуватиме ремонт даху, заміну котла чи усунення аварійних ситуацій через кілька років.

Ще одна проблема — робота та інфраструктура. За умовами програми, щонайменше один працездатний член родини має працювати або мати іншу економічну активність протягом усього строку користування житлом. Водночас у деяких селах може не бути достатньо робочих місць, шкіл чи медичних закладів, а транспорт до райцентру може бути обмеженим.

Окремо Шуляк звертає увагу на прозорість купівлі житла. Громади купують будинки на вторинному ринку, але єдиного публічного реєстру таких угод немає. Ліміт у 500 тис. грн визначає максимальну суму покупки, але не гарантує, що будинок придбали за ринковою ціною.

Серед можливих змін Шуляк пропонує спростити процедуру для громад, забезпечити їх типовими договорами, чек-листами та консультаціями, передбачити кошти на утримання придбаних будинків і поєднати житлову програму з можливостями працевлаштування.

Також вона пропонує створити відкритий реєстр угод, де були б доступні адреса, площа, стан і ціна кожного придбаного будинку.

Нагадаємо

Президент підписав Закон № 4924-IX, який розширює права внутрішньо переміщених осіб. Документ передбачає, зокрема, захист ВПО від виселення, скасування штрафів і пені за кредитами та нові правила обліку переселенців.

Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року. Паперова довідка ВПО залишатиметься чинною, водночас переселенці зможуть користуватися електронним витягом з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО — обидва документи матимуть однакову юридичну силу.