► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За даними Chainalysis, вище за Україну опинилися Бразилія, США, Нігерія, Японія, Південна Корея та Індія. Рейтинг охоплює період із 1 липня 2025 року до 30 червня 2026 року. Під час його складання враховували потоки через криптосервіси, внутрішні та транскордонні перекази, а також обсяги криптоактивів на балансах.
За цей період світова криптоекономіка скоротилася на 1,6% — із $9,5 трлн до $9,4 трлн. Водночас загальна капіталізація крипторинку зменшилася приблизно на 50%, або на $2,1 трлн.
У Chainalysis зазначають, що на активність вплинуло ширше використання криптовалют. Зокрема, зросла роль стейблкоїнів — цифрових активів, прив’язаних до долара. Обсяг їхніх транскордонних переказів за рік збільшився на 77,5% — зі $124,2 млрд до $220,3 млрд.
Читайте також: Анатомія нового суперциклу біткоїну: чому цей бичачий ринок зламає всі старі правила
Гетманцев, коментуючи результат України, заявив, що крипторинок досі працює без чітко визначених правил. За його словами, йдеться, зокрема, про правовий статус криптоактивів, вимоги до криптобірж та порядок оподаткування.
Для врегулювання цієї сфери розробили законопроєкт № 10225-д щодо обороту віртуальних активів. Верховна Рада вже прийняла його за основу, нині документ готують до другого читання.
За словами Гетманцева, законопроєкт має визначити правовий статус віртуальних активів і майнові права їхніх власників, встановити правила роботи учасників ринку та оподаткування прибутку від операцій із криптоактивами. Також документ передбачає посилення захисту клієнтів і відповідальності постачальників послуг.
Гетманцев заявив, що роботу над законопроєктом планують завершити у жовтні.
Як стало відомо минулого тижня, біткоїн уперше за 280 днів подорожчав вище за середню собівартість його майнінгу, яку аналітики JPMorgan оцінюють приблизно у $85 тис. за монету. За оцінкою банку, цей рівень історично є своєрідною нижньою межею для ціни криптовалюти.