► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Такого висновку дійшло Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Основні зауваження стосуються механізму списання боргів, визначення отримувачів пільги, податкових норм та фінансово-економічного обґрунтування законопроєкту.
Рішення про списання залишають банкам
Документ пропонує дозволити членам сімей і спадкоємцям загиблих або зниклих безвісти військових, представникам полонених, цивільним особам, позбавленим особистої свободи або зниклим безвісти, а також особам з інвалідністю внаслідок війни звертатися до кредитора щодо прощення чи анулювання боргу.
Водночас кредитор отримує право, а не обов’язок списувати заборгованість. Причому він сам визначатиме, яку її частину анулювати — від 100% до меншої суми. Законопроєкт також не встановлює чітких критеріїв для ухвалення такого рішення, підстав для відмови та строків розгляду заяв.
На думку експертного управління, це може призвести до різного застосування норми щодо людей, які перебувають в однакових правових умовах.
Є проблеми з переліком отримувачів
Експерти також виявили невідповідності у визначенні категорій громадян, на яких поширюватиметься механізм списання. Зокрема, перелік осіб, які можуть звернутися із заявою, не повністю збігається з переліком тих, щодо кого кредитор може ухвалити рішення про прощення боргу.
Крім того, законопроєкт використовує терміни, які не узгоджуються з чинним законодавством. Зокрема, не визначено зміст поняття «цивільні особи», що може ускладнити практичне застосування нових норм.
Зауваження стосуються і податків
Законопроєкт передбачає збільшення неоподатковуваної суми прощеного боргу до розміру однієї мінімальної зарплати. Водночас експерти звертають увагу на відсутність належного обґрунтування такого рішення.
Окремо виникають питання щодо звільнення від ПДФО процентів, комісій та інших платежів за кредитами. Із запропонованої редакції неясно, які саме суми маються на увазі, що створює проблему правової визначеності.
Читайте також: Кабмін затвердив правила залучення іноземних добровольців до ЗСУ: 300 000 за кожного рекрута
Немає розрахунків впливу на бюджет і фінансовий ринок
Головне науково-експертне управління також вказало на недостатнє фінансово-економічне обґрунтування документа. У пояснювальній записці зазначено, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків держбюджету, однак детальних розрахунків та оцінки наслідків немає.
Через це неможливо повноцінно оцінити потенційний вплив нових правил на бюджет, фінансовий ринок, оподаткування та ризики зловживань.
У підсумку експерти рекомендують доопрацювати критерії та процедуру списання боргів, визначити підстави для відмови й строки розгляду звернень, узгодити перелік отримувачів і термінологію, а також уточнити податкові положення та фінансові наслідки законопроєкту.