► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Після повернення до Великої Британії дебетова картка Боффа перестала працювати. Згодом банк First Direct, що входить до групи HSBC, повідомив про закриття рахунку, яким Бофф користувався близько 30 років.
Банк назвав Україну «підсанкційною країною»
За словами політика, банк пояснив рішення операціями, здійсненими в «підсанкційній країні». Водночас Україна не перебуває під комплексними санкціями ООН чи Європейського Союзу.
Бофф намагався з’ясувати, яку саме країну банк має на увазі та чому звичайні витрати в Києві стали підставою для припинення обслуговування. Однак, за його словами, чіткої відповіді він не отримав.
Політик також заявив, що фактично не мав можливості надати банку додаткові пояснення та відновити доступ до коштів, автоматичних платежів і банківських послуг.
Кейс показує проблему деріскінгу
Історія Боффа привертає увагу до ширшої проблеми банківського обслуговування — деріскінгу, коли фінансові установи припиняють відносини з клієнтами, яких вважають потенційно ризиковими, замість детальної оцінки конкретних операцій.
Такий підхід може бути зручнішим для банку з погляду управління ризиками, однак створює проблему для клієнтів. Фінансова установа може не розглядати окремо характер платежу, країну, мету операції та реальний рівень ризику, а просто припинити обслуговування.
У результаті інструменти AML та санкційного комплаєнсу, покликані протидіяти відмиванню коштів і фінансуванню злочинної діяльності, можуть створювати проблеми для клієнтів, які здійснюють цілком законні операції.
Статус PEP також не має бути автоматичною підставою для відмови
Окремий аспект цієї історії — статус самого Боффа. Як британський політик, він належить до категорії PEP — політично значущих осіб.
Британський фінансовий регулятор FCA раніше наголошував, що внутрішні PEP загалом мають оцінюватися як клієнти з нижчим рівнем ризику. Сам факт належності до цієї категорії не повинен бути єдиною причиною для відмови в банківському обслуговуванні або припинення відносин із клієнтом.
Проблему надмірного деріскінгу визнають і на рівні ЄС. У AMLA наголошують на необхідності застосування реального ризик-орієнтованого підходу, зокрема щодо PEP.
Читайте також: Зміни фінмоніторингу: 16 нових ознак підозрілої поведінки за якими блокуватимуть рахунки
Фінмоніторинг має розрізняти рівні ризику
Історія з витратами приблизно на €40 у Києві демонструє ключову проблему надмірно формального фінансового моніторингу.
Ефективна система санкційного та AML-контролю має враховувати контекст операції та відрізняти законну покупку в Україні від операції в юрисдикції, щодо якої діють відповідні санкції.
Якщо ж система автоматично прирівнює будь-яку операцію в певній країні до високого ризику, це може призводити не до ефективнішого контролю, а до необґрунтованого обмеження доступу клієнтів до банківських послуг.
Цей кейс показує принципову різницю між ризик-орієнтованим фінмоніторингом і формальним деріскінгом: завдання банку полягає не просто у відмові від потенційно складних клієнтів, а у виявленні та блокуванні справді ризикових операцій.