► Читайте сторінку «Мінфіну» у Facebook: головні фінансові новини
Співбесіди наосліп: як маніпулюють кандидатами
Пошук роботи в Європі досі нерідко відбувається за знайомим багатьом українцям сценарієм. Людина знаходить вакансію, надсилає резюме, проходить співбесіду, а іноді ще й виконує тестове завдання. При цьому роботодавець може не повідомляти, скільки саме готовий платити за роботу.
У деяких випадках інформація про зарплату з'являється лише після успішного проходження всіх етапів відбору. Кандидат при цьому може витратити значну кількість часу на вакансію, яка зрештою не відповідає його фінансовим очікуванням.
Європейська комісія вважає, що відсутність такої інформації створює умови для дискримінації в оплаті праці. Проблема також пов'язана з гендерним розривом у зарплатах, оскільки працівникам складніше оцінити, наскільки справедливо їм платять у порівнянні з іншими людьми на аналогічних посадах.
Закон є, але виконують не всі: хто саботує прозорі зарплати
Директива про прозорість оплати праці мала зробити інформацію про винагороду доступнішою для кандидатів. Країни ЄС повинні були імплементувати її до 7 червня 2026 року.
Однак встановлений строк минув, а більшість держав не завершили необхідну законодавчу роботу. За даними, наведеними Euronews, станом на цей період повністю імплементувати директиву встигли лише Італія, Словаччина, Мальта, Литва та Греція. Іспанія просунулася лише частково, Німеччина перенесла впровадження на початок 2027 року, а позиція Франції залишається невизначеною.
Читайте також: Висока ставка з підвохом: як агенції зайнятості в Польщі приховують реальну оплату
При цьому правила не означають, що у 100% вакансій обов'язково з'явиться конкретна сума. Директива передбачає винятки, а в окремих країнах ще визначають механізми контролю за її виконанням.
Італійський феномен: зарплати відкрили у 61% вакансій
Найбільший прогрес серед великих європейських економік зафіксували в Італії. За даними платформи Indeed, у липні 2025 року зарплата була вказана у 26% вакансій. У липні 2026 року частка таких оголошень досягла вже 61%.
Причому зміни почалися ще до офіційного завершення терміну імплементації. За даними Indeed, у січні 2026 року зарплату вказували приблизно у 35% італійських вакансій, а після набуття нових правил чинності показник почав зростати ще швидше.
Італія також уперше випередила Велику Британію за часткою вакансій із відкритою інформацією про оплату. У липні цей показник становив 61% проти 60% у Британії.
Важливо, що Велика Британія вже не входить до ЄС. Водночас саме вона з 2020 року стабільно мала найвищу частку вакансій із зазначеною зарплатою серед порівнюваних великих європейських ринків.
У Німеччині зарплату вказують лише у 14% вакансій На тлі Італії ситуація в інших великих країнах Європи виглядає значно скромніше.
У Нідерландах зарплатна інформація є у 49,5% вакансій. У Франції цей показник становить 43%, тоді як в Іспанії лише 18%. Найменша частка серед основних європейських економік зафіксована в Німеччині, де зарплату вказують приблизно у 14% оголошень.
Таким чином, навіть після запровадження загальноєвропейських правил між країнами залишаються суттєві відмінності. Саме тому результат Італії вважають показовим. Її досвід свідчить, що законодавчі зміни можуть досить швидко впливати на поведінку роботодавців.
В Італії роботодавців зобов'язали вказувати стартову зарплату або діапазон оплати безпосередньо в описі вакансії. Тобто кандидат може побачити фінансові умови ще до того, як вирішить подаватися на посаду.
Ціна приховування: як жінки втрачають тисячі євро щороку
Однією з головних причин запровадження нових правил є гендерний розрив в оплаті праці. За даними Eurostat, у 2024 році він у Євросоюзі становив 11,1%.
Фактично це означає, що на кожні 100 євро, зароблені чоловіками, жінки в середньому отримували 88,9 євро. Відкриті зарплатні діапазони мають допомогти працівникам краще орієнтуватися у рівнях оплати та помічати необґрунтовані відмінності.
Європейська конфедерація профспілок закликає активніше впроваджувати нові правила. Її генеральна секретарка Естер Лінч назвала невиконання дедлайну проблемою для працюючих жінок і наголосила, що приховування зарплат залишає роботодавцю більше можливостей контролювати переговори про оплату.
За даними дослідження конфедерації, через гендерний розрив жінки в ЄС сумарно втрачають близько 358 млрд євро на рік. У середньому це майже 3900 євро на одну жінку.