► Читайте сторінку «Мінфіну» у Facebook: головні фінансові новини
Йдеться не про один великий закон, а про пакет змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, законодавства про прокуратуру, судоустрій, НАБУ та ДБР. Їхня мета — зробити кримінальні провадження ефективнішими, посилити незалежність правоохоронних і судових інституцій та закрити окремі прогалини, які дозволяють затягувати справи або використовувати процесуальні механізми для зловживань.
Що саме мають змінити
Окремі ініціативи стосуються строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також правил проведення кримінальних проваджень після завершення строків досудового розслідування. Очікуваний ефект — менше можливостей для штучного затягування справ і зловживання процесуальними правами.
Інший блок змін має удосконалити визначення підслідності кримінальних справ і міжнародну правову допомогу. Це повинно чіткіше розмежувати повноваження правоохоронних органів і спростити проведення процесуальних дій у транскордонних розслідуваннях.
Ще одна ініціатива пропонує посилити контроль за походженням коштів, внесених як застава. Її завдання — не допустити використання незаконно отриманих грошей для забезпечення звільнення підозрюваного та посилити фінансовий контроль у кримінальних провадженнях.
Окремий напрям — незалежність Генерального прокурора, вдосконалення роботи ДБР та зміни у системі судового врядування. Зокрема, передбачаються нові підходи до дисциплінарних процедур і повноважень Вищої ради правосуддя, а також удосконалення конкурсних процедур у судовій системі.
Чому ці зміни важливі
У сукупності запропоновані зміни мають вирішувати кілька системних проблем: затягування кримінальних справ, нечітке розмежування повноважень правоохоронних органів, слабкі механізми фінансового контролю, ризики політичного впливу на прокуратуру та недосконалість дисциплінарних процедур у судовій системі.
Частина цих законопроєктів уже перебуває на розгляді парламентських комітетів, а окремі були включені до порядку денного Верховної Ради. Зокрема, законопроєкти щодо вдосконалення роботи ДБР та діяльності органів кримінальної юстиції були включені до порядку денного ще в лютому 2026 року.
Водночас нові ініціативи продовжують з’являтися. Наприклад, законопроєкт щодо незалежної судової експертизи був зареєстрований лише 27 серпня 2026 року, а вже 7 вересня з’явився альтернативний проєкт.
Що каже Железняк
За словами Ярослава Железняка, усі десять законопроєктів мають значення для виконання Україною міжнародних зобов’язань. Водночас депутат вважає, що парламентський процес щодо них фактично блокується.
Читайте також: Верховна Рада скасувала податки на частину товарів для оборони
Чи можуть їх ухвалити
Перспективи залежать від конкретного законопроєкту. Частина ініціатив має тривалу історію проходження парламентських процедур, інші були зареєстровані лише влітку 2026 року.
Водночас їх об'єднує спільна проблема: без змін у кримінальній юстиції, прокуратурі та судовій системі Україна не зможе повністю закрити низку інституційних реформ, яких очікують міжнародні партнери.
Тому питання зараз полягає не лише в ухваленні окремих законів. Від швидкості просування цього пакета залежатиме, наскільки Україна зможе продемонструвати реальний прогрес у реформуванні правоохоронної та судової систем.