Суми штрафів почали різко зростати з 2023 року
Національний банк, як регулятор, може застосовувати заходи впливу до банків та небанківських фінансових установ. Це може бути як застереження, так і штраф. Насправді це звична практика, коли центробанк накладає штрафи на банки за різного роду порушення. Утім, до повномасштабного вторгнення розмір штрафів, які Нацбанк накладав на українські банки, здебільшого вимірювався десятками і сотнями тисяч гривень. Штрафи у декілька мільйонів гривень були рідкістю.
Так, у 2019 році НБУ оштрафував Індустріалбанк на 6,85 млн грн за ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу. Це був один із найвищих штрафів у той період. Утім, Індустріалбанк згодом зміг оскаржити цей штраф у судах. У 2021 році Верховний Суд став на бік банку.
У 2022 році НБУ був зосереджений на забезпеченні стабільності банківської системи, а не на перевірках, тож заходи впливу до банків практично не застосовували. Але вже з 2023 року НБУ почав формувати нові підходи до контролю за їхньою діяльністю. При цьому акцент був саме на посиленні фінансового моніторингу. Цього ж року Комінбанк отримав рекордний штраф — 135,15 млн грн — за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму.
Вже наступного, 2024, року Нацбанк застосував до банків 32 штрафи на загальну суму 348 млн грн. Ще 15 банків отримали письмові застереження. Тоді максимальний штраф у 135,15 млн грн НБУ наклав на РВС БАНК (за невиконання банком обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу). Щоправда, у квітні 2025 році з’явилось повідомлення про те, що банк сплатив штраф у повному обсязі, однак НБУ захищатиме у суді правомірність накладення цього штрафу. Тобто банк оскаржував рішення Нацбанку. У листопаді того ж року банк визнали неплатоспроможним. На початку 2026 року 100% акцій банку придбала естонська банківська групі Iute Group AS.
У 2025 році банки сплатили 426,3 млн грн штрафів. Половину з них НБУ наклав на банки за один місяць. У жовтні заходи впливу застосував відразу до семи банків на загальну суму 205,8 млн грн.
За перші 6 місяців 2026 року НБУ наклав штрафи на 6 банків: Акордбанк (3 млн грн), Креді Агріколь (300 тис. грн), Банк «Авангард» (2 млн грн), ПУМБ (10 млн грн), Укрсиббанк (400 тис. грн) та Таскомбанк (200 тис. грн).
У банку ПУМБ публічно відреагували на рішення НБУ офіційною заявою.
«Банк детально проаналізував зауваження регулятора та вже вжив необхідних заходів для вдосконалення відповідних внутрішніх процедур і контролів. Водночас важливо зазначити, що йдеться про окремі недоліки, виявлені в межах наглядових заходів, а не про системні порушення в роботі банку. ПУМБ має багаторівневу систему фінансового моніторингу, постійно інвестує у розвиток автоматизованих інструментів контролю, перевірку клієнтів і транзакцій, та регулярно актуалізує свої процедури, відповідно до змін законодавства та регуляторних вимог», — йдеться у повідомленні пресслужби банку.
За що найчастіше штрафують банки
Аналітики YouControl проаналізували заходи впливу, які НБУ застосовував до банків та інших фінустанов у 2025 році. Відповідно до аналізу, основною причиною стягнень стала неналежна перевірка клієнтів: вона стала підставою 58 штрафів для банків та фінустанов. 149 рішень були ухвалені через недоліки зі звітністю до Держфінмоніторингу, валютною звітністю та недоліки у документах із ПВК/ФТ (заходи з протидії легалізації відмивання доходів отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму).
Аналітики YouControl відзначають, що змінилася регуляторна стратегія НБУ.
«За порушення законодавства у сфері фінмону відкликано лише одну ліцензію, натомість застосовано фінансові й адміністративні заходи. Зокрема, наклали 106 великих штрафів і 51 письмове застереження. Це свідчить про пріоритет економічних санкцій над закриттям установ», — йдеться у звіті.
Також на кількість та розмір штрафів вплинули оновлення правил перевірок, а також посилена увага до KYC (Know Your Customer — обов'язкова процедура перевірки та підтвердження особи клієнта перед початком співпраці), роботи з PEP тощо.
При цьому Національний банк після початку повномасштабного вторгнення декілька разів оновлював порядок здійснення фінмоніторингу, валютного та санкційного нагляду. А також із 2022 року ухвалив два десятки постанов, які вносять зміни до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.
«З одного боку, посилення фінмоніторингу, боротьба з дропами — логічний крок. Із іншого — останнім часом у мене періодично виникає питання, чи я працюю в банку чи у БЕБ. Бо для того, щоб вийти на нормальний рівень зарплати, мій департамент має виконувати плани із залучення нових бізнес-клієнтів. Але тепер кожен новий клієнт — це такі перевірки, що мені часом того бідного підприємця шкода. Особливо, якщо його діяльність пов’язана з імпортом», — розповідає на умовах анонімності керівниця департаменту одного з державних банків.
За її словами, дещо спрощують перевірку клієнтів спеціальні модулі на основі ШІ. Але після кожної зміни в постановах чи листах із рекомендаціями НБУ минає певний час, доки технічні служби можуть перелаштувати ці модулі.
«Банки змушені інвестувати у системи моніторингу і навчання персоналу. Це збільшує витрати і ускладнює процеси», — каже вона.
При цьому фінансистка заявляє, що НБУ штрафує не лише комерційні банки. Державні — також періодично отримують заходи впливу. Так, у 2023 році НБУ наклав штраф на Укргазбанк у розмірі 64,6 млн грн у зв’язку з порушеннями у сфері фінансового моніторингу. Йшлося про ухилення грального бізнесу від сплати податків. У банку тоді пояснили, що Укргазбанк не мав можливості в повному обсязі забезпечувати системний моніторинг за дотриманням асоційованими та афілійованими учасниками правил безготівкових розрахунків. Щойно Укргазбанк дізнався про систематичний характер порушень, заблокував термінали компаній-порушників із індустрії грального бізнесу. А також посилив власну систему внутрішнього контролю за безготівковими платіжними операціями.
У серпні 2023 року НБУ наклав відразу два штрафи на державний Укрексімбанк: на 3,051 млн грн за неналежну перевірку клієнтів, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу автоматизації процесів фінмоніторингу. Ще 400 тис. грн штрафу банк отримав за порушення, що стосувались валютного нагляду.
У 2024 році штрафи отримував Приватбанк — на 10 млн грн за порушення фінмоніторингу, та на 1,7 млн грн — за порушення законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних інструментів і схем виконання платіжних операцій. У грудні 2025 року штраф у 5, 5 млн грн отримав Ощадбанк.
До банків іноземних банківських груп також періодично застосовують заходи впливу за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу. Серед найсвіжіших — штраф на 16,1 млн грн та письмове застереження Райффайзен Банку у липні 2026 року. Торік мільйонні штрафи від Нацбанку отримували ОТР Банк (10 млн грн), Укрсиббанк (11,5 млн грн) та Правекс Банк (5 млн грн).
Таким чином, ризик фінансових стягнень від регулятора мають банки з різними формами власності та різними бізнес-моделями.
Баланс між вимогами НБУ та потребами клієнтів
Економічний експерт Віктор Гальчинський вважає, що збільшення кількості та сум штрафів до банків пов’язане з тим, що останні опинились посередині між потребами клієнтів і вимогами НБУ.
«Як на мене, така ситуація відбувається через дві речі: посилення регуляторних вимог щодо фінансового моніторингу з одного боку та необхідністю банків та фінансових установ балансувати між неухильним виконанням посилених вимог та клієнтоорієнтованістю», — каже він.
За словами експерта, ринок банківських і фінансових послуг в Україні висококонкурентний, і від дуже ретельного чи надмірного виконання нормативних вимог банк може втрачати клієнтів.
«Відповідно, банки та фінустанови намагаються бути гнучкими та враховувати потреби клієнтів, але при такій гнучкості важко уникнути порушень. Зі свого боку, Національний банк України, планомірно здійснюючи контрольну діяльність, відповідно до затверджених планів, виявляє дедалі більше порушень та накладає передбачені законодавством штрафні санкції», — каже Віктор Гальчинський.
Керівниця департаменту держбанку також відзначає ризик втрати клієнтів через посилений фінмоніторинг.
«Крім того, ми стикаємось з ризиком втрати клієнтів: частина з них може піти до установ із менш жорстким контролем або альтернативних фінансових сервісів (наприклад, фінтех‑платформи). Особливо це стосується малого бізнесу та фізичних осіб, які не хочуть проходити складні перевірки», — каже вона.
Що більший банк — то більший штраф
Виявляється, розмір штрафу далеко не завжди залежить від тяжкості порушення, але й від розміру самого банку. Тобто за однакові порушення розмір штрафу може відрізнятися на десятки мільйонів.
«Згідно Закону „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“, розмір штрафів відрізняється, залежно від ступеня порушення. За деякі порушення може бути накладено штраф у розмірі до 10% річного обороту, — каже Віктор Гальчинський. — Також у разі критичних порушень банк може бути виведений з ринку за рішенням НБУ. Нацбанк також може відсторонити посадових осіб банку, причетних до порушень, та визнати їх професійно невідповідними».
Відповідно до цього закону, максимальна суму штрафу для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, — 10% загального річного обороту, але не більше 7 950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто не більше 135,15 млн грн.
Тобто штраф у 10−15 млн, найімовірніше, не свідчить про критичні порушення. Найвірогідніше, йдеться про недосконалість внутрішніх систем фінмоніторингу чи неналежне документування заходів ПВК/ФТ.
Які найвищі штрафи платили іноземні банки
Насправді випадки, коли регулятор застосовує штрафи до комерційних банків через порушення діяльності, — проблема не лише української банківської системи. Це звична світова практика. І суми там можуть вимірюватись мільярдами гривень.
Найгучніший кейс останніх років — справа TD Bank (2024 рік), який став першим великим банком США, який визнав себе винним у змові щодо порушення законодавства про боротьбу з відмиванням коштів.
Мережа з боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США (FinCEN) наклала рекордний штраф у розмірі 1,3 мільярда доларів на TD Bank. Він став найбільшим штрафом проти депозитарної установи в історії Міністерства фінансів США та FinCEN.
«Наші історичні дії є значним кроком у захисті нашої країни та громад від злочинної діяльності, такої як фентаніл та торгівля людьми, оскільки вимагають від TD Bank виправити значні недоліки в його заходах захисту від відмивання грошей. Адміністрація Байдена-Гарріса прагне вжити заходів для захисту наших громад від такої поведінки, якій сприяє незаконне фінансування та яка стає можливою завдяки недбалому нагляду з боку TD Bank, і ми чітко даємо зрозуміти, що фінансові установи зіткнуться з серйозними наслідками, якщо вони не зможуть забезпечити необхідні заходи безпеки», — заявив тоді заступник міністра фінансів США Воллі Адейемо.
Загальна сума санкцій, застосованих до банку, сягнула 3,09 млрд доларів. Також установі призначили незалежного монітора на 4 роки.
Утім, TD Bank за розміром штрафу не подолав рекорд французького BNP Paribas. У 2014 році банк погодився сплатити 8,9 млрд доларів після розслідування Міністерства юстиції США. Банк визнав провину в систематичному проведенні платежів для клієнтів із Судану, Ірану та Куби в обхід американських санкцій. Крім штрафу, BNP Paribas тимчасово втратила право здійснювати окремі доларові операції.
У нашій півкулі найбільший штраф сплатив Deutsche Bank AG. Управління з фінансового контролю (FCA) Великої Британії у 2017 році оштрафувало Deutsche Bank AG (Deutsche Bank) на 163 млн фунти стерлінгів за нездатність підтримувати належну систему контролю за боротьбою з відмиванням грошей (AML) у 2012−2015 роках.
«Фінансові злочини становлять ризик для фінансової системи Великої Британії. Deutsche Bank був зобов'язаний створити та підтримувати ефективну систему контролю за боротьбою з відмиванням грошей. Не зробивши цього, Deutsche Bank наражав себе на ризик використання для сприяння фінансовим злочинам та наражав Велику Британію на ризик фінансових злочинів», — заявив директор із питань правозастосування та нагляду за ринком у FCA Марк Стюард.
Таким чином, український рекорд РВС Банку у 135 млн грн — копійки, порівнюючи зі штрафами, які застосовують регулятори інших країни. Утім, обороти банків також суттєво відрізняються.