► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Така політика допомагає швидко зупиняти розпродажі, але водночас може змінювати поведінку інвесторів. Розрахунок на підтримку регулятора зменшує сприйняття ризику та стимулює учасників ринку збільшувати позикове фінансування.
Як допомога породжує нові ризики
Найбільш показовою є ситуація на ринку РЕПО, де державні облігації використовують як заставу для короткострокових позик. Впевненість у тому, що центробанк не допустить обвалу ринку, дозволяє хедж-фондам активніше торгувати держоблігаціями.
Прибуток від таких операцій часто невеликий, тому фонди використовують значне кредитне плече. За даними WSJ, наприкінці 2025 року хедж-фонди володіли казначейськими облігаціями США на $2,4 трлн проти близько $600 млрд десять років тому.
Читайте також: РЕПО на фондовому ринку: відповіді на 7 поширених запитань
Проблема проявляється, коли ринок різко рухається проти настроїв інвесторів. Учасники з великим борговим навантаженням можуть одночасно почати закривати позиції, посилюючи падіння цін. Тоді центробанку знову доводиться втручатися, щоб не допустити системної кризи.
У результаті формується замкнене коло:
- центробанк втручається під час кризи;
- ринок звикає до державної підтримки;
- інвестори нарощують борги та кредитне плече;
- накопичуються системні ризики;
- новий шок провокує вимушені розпродажі;
- регулятор знову запускає екстрений механізм підтримки.
Головний економіст Банку Англії Г’ю Пілл називає це парадоксом: заходи, покликані зробити фінансову систему стабільнішою, можуть створювати нові джерела нестабільності.
Дилема для монетарної політики
Є й інша проблема. Підтримка ринків може суперечити завданням ЦБ щодо боротьби з інфляцією. Якщо учасники ринку впевнені в доступності ліквідності та готовності регулятора втрутитися, вони можуть активніше позичати й інвестувати навіть тоді, коли центральний банк намагається посилити фінансові умови.
Показовим став 2020 рік, коли масштабні покупки облігацій стабілізували ринки, але водночас сприяли накопиченню значного обсягу ліквідності. Пізніше, після початку енергетичної кризи та повномасштабного вторгнення росії в Україну, інфляційний тиск ускладнив завдання центробанків.
Водночас Пілл вважає більш вдалим прикладом дії Банку Англії у 2022 році. Регулятор тимчасово та точково купував британські облігації, щоб зупинити розпродаж, але не відмовлявся від загального курсу на жорсткішу монетарну політику.
Для центробанків проблема тепер полягає в тому, як зберегти можливість швидко стабілізувати ринок у кризу, не створюючи у його учасників впевненості, що ризики врешті-решт завжди доведеться покривати регулятору.
Читайте також: Мінфін удвічі скоротив пропозицію коротких військових ОВДП після підвищення ставки НБУ