Зерновий коридор знову на паузі: що це означає зараз
Чорне море де-факто закрите для наших кораблів. Азовське море повністю закрите для росії. Ми продовжимо бити по російському флоту, росія — по нашій залізничній інфраструктурі і, можливо, по інфраструктурі Польщі.
За політичними баталіями навколо міністра оборони і головкома практично непоміченим для широкого загалу залишилося повідомлення міністра закордонних справ Сибіги про те, що Україна збирає Радбез ООН на 27 липня. Річ у тім, що 22 липня вперше не пройшло жодне судно українським морським коридором, що може стати серйозним ударом по експорту зернових у розпал сезону збору врожаю.
Востаннє щось подібне було у 2022 році, але тоді, у липні, були підписані угоди про зерновий коридор, за якими Україна експортувала свої товари з трьох портів Одеського регіону, а росії розблокували можливості для експорту добрив та зерна. За рік росія вийшла з цієї угоди, але Україна перенаправила вантажопотоки іншим маршрутом.
Зараз ситуація стає критичною через те, що росія ухвалила рішення бити по суднах, які заходять в українські порти. І тепер ми будемо змушені переорієнтовувати свої вантажопотоки, як і у 2022 році, на сухопутні коридори. Але зараз ситуація дещо інша, ніж була чотири роки тому. Головна відмінність — потенційні конфлікти насамперед із Польщею і спроби перекриття кордонів фермерами, які цього разу буде набагато легше організувати. Простіше кажучи, план росії — спроба економічної блокади України.
Що показала розмова Рубіо з Лавровим і хто має вступити в гру
У цьому контексті зовсім по-іншому варто дивитися на заяви розвідок про можливість російських провокацій на території Польщі з використанням українських дронів. Ці провокації потрібні насамперед для підбурювання місцевого населення і легітимізації посиленої блокади (хай навіть тимчасової) українського експорту, а відтак — і імпорту зброї та комплектуючих. Великий плюс у тому, що інформаційна контркампанія вже запущена. Але ситуація все одно може стати дуже напруженою.
Розмова Рубіо з Лавровим показала повне небажання Кремля вести діалог. Росіяни просто зробили вигляд, що вони ображені, і завели шарманку про те, що їх обманули. Вони чудово розуміють, що у США, попри все, немає достатніх важелів впливу на Росію. А в Кремлі вважають, що економічні втрати росії менш важливі, ніж ті проблеми, з якими зіткнеться Україна.
На жаль, без серйозного зовнішнього тиску на рф вирішити цю, поки що потенційну, проблему майже неможливо. Такий тиск на росію може чинити лише Китай. Чи готові ми до переговорів із Китаєм? Питання риторичне.
Зараз багато в чому почалася гра нервів. Росіяни блефують, що можуть воювати вічно за умови нашої морської блокади. Максимум, на що вони здатні, — короткостроковий бліцкриг. І то за умови, що вдасться різко обмежити сухопутні коридори.