► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями» винесли на громадське обговорення. Документ передбачає створення єдиних підходів до моніторингу операцій та управління ризиками для банків, платіжних установ, установ електронних грошей та інших компаній, які мають право надавати платіжні послуги.
Після набрання постановою чинності учасники ринку матимуть 90 календарних днів, щоб адаптувати свої внутрішні процедури. Громадське обговорення триватиме до 31 липня 2026 року.
Банки аналізуватимуть поведінку клієнтів
НБУ пропонує впровадити ризик-орієнтований підхід, за якого кожна операція отримуватиме певний рівень ризику.
Платежі з низьким ризиком зможуть проходити автоматично. Операції із середнім рівнем ризику банк зможе тимчасово призупинити для додаткового підтвердження клієнтом. Платежі з високим ризиком пропонується зупиняти до завершення перевірки.
Окрему увагу регулятор приділяє трьом напрямам:
- Моніторинг платіжних операцій для виявлення нетипових транзакцій і несанкціонованих платежів
- Щоденна звірка даних про операції за сумою, унікальним ідентифікатором, реквізитами отримувача та іншими параметрами
- Боротьба з міскодингом, коли торговці навмисно використовують неправильні MCC-коди, щоб приховати реальний характер діяльності.
Вперше на рівні нормативного документа НБУ прямо передбачає використання штучного інтелекту та машинного навчання для аналізу платіжної поведінки. Банки зможуть застосовувати такі моделі для пошуку нетипових операцій, однак будуть зобов’язані регулярно оновлювати дані, контролювати якість роботи систем і проводити їхнє тестування.
Читайте також: Фінмоніторинг попередив українців про ризик із довідками про доходи в банках
Які операції можуть викликати питання
Проєкт містить перелік із 16 ознак нетипової поведінки, за наявності яких установа повинна почати додаткову перевірку.
До таких сигналів належать:
- велика кількість рахунків або платіжних карток у одного користувача без очевидної потреби;
- значна кількість однотипних переказів чи операцій на нетипові суми;
- понад 10 поповнень рахунку менш ніж за годину;
- швидке перерахування отриманих коштів далі з мінімальним залишком;
- регулярні великі операції з видачі та погашення кредитів;
- отримання виграшів від азартних ігор без поповнення гральних рахунків;
- систематичні перекази на рахунки фізичних осіб із ознаками прихованої підприємницької діяльності;
- зміна персональних або технічних даних, зокрема пристроїв, IP-адрес чи номерів телефону;
- використання однакових цифрових параметрів для різних користувачів;
- географічно неможливі операції з різних регіонів за короткий час;
- масові перекази від одного платника багатьом отримувачам або навпаки.
Якщо документ буде ухвалено, банки отримають більше інструментів для перевірки ризикових операцій. Водночас НБУ окремо наголошує, що нові процедури контролю операційних ризиків не замінюють фінансовий моніторинг у сфері протидії відмиванню коштів.
Регулятор також передбачає щорічну оцінку ефективності систем моніторингу внутрішнім аудитом банків та інших учасників ринку.
За потреби установи зможуть застосовувати додаткову автентифікацію користувача або запитувати документи для підтвердження операції.
Читайте також: Як пройти фінмоніторинг без штрафів: поради для бізнесу