► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
За оцінками аналітиків, вартість цих поставок для європейського бюджету могла сягнути 6 млрд євро.
Найбільшими споживачами російського скрапленого газу стали три країни, які мають розвинену інфраструктуру для його прийому та подальшої регазифікації:
-
Франція: 3,6 млн тонн;
-
Бельгія: 2,9 млн тонн;
-
Іспанія: 2,7 млн тонн.
Ці цифри демонструють, наскільки складно європейському бізнесу злізти з російської «газової голки». Хоча імпорт трубопровідного газу суттєво знизився, сегмент СПГ залишається зоною, де діють контракти, підписані ще до початку повномасштабного вторгнення.
Санкційні обмеження та реальність ринку
Головною причиною зростання обсягів імпорту є специфіка довгострокових угод типу «take-or-pay» (бери або плати). Європейські енергетичні компанії часто пов’язані юридичними зобов’язаннями, які передбачають обов’язкову закупівлю певних обсягів газу, незалежно від політичної кон’юнктури. Розірвання таких контрактів без відповідних санкційних підстав загрожує компаніям величезними судовими позовами та фінансовими втратами.
Експерти виділяють кілька ключових факторів, які пояснюють, чому імпорт російського ресурсу продовжує зростати:
- Багато угод укладено на десятиліття вперед, і для їхнього припинення необхідна законодавча база ЄС, яка має пріоритет над приватним правом. така база наразі відсутня і створити її нема політичної волі.
- Заводи з регазифікації в Бельгії та Франції технічно пристосовані до переробки конкретних обсягів СПГ, що надходять з російського терміналу «Ямал СПГ».
- Російський газ подекуди залишається більш доступним за альтернативи, що постачаються зі США чи країн Перської затоки, змушуючи бізнес обирати вигоду в умовах високої інфляції.
Євросоюз уже ухвалив рішення щодо остаточного розриву цих відносин. З 1 січня 2027 року вступає в силу повна заборона на імпорт російського СПГ за довгостроковими контрактами.
Однак до цього часу європейським трейдерам доведеться балансувати між політичними деклараціями та жорсткою економічною реальністю, що фактично продовжує фінансування російської економіки в період до настання повного ембарго.
Читайте також: Ціни на газ у Європі злетіли на 35% після ракетного удару Ірану по найбільшому у світі заводу СПГ