► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Це звучить як сценарій до голлівудського блокбастера, проте проєкт цілком реальний. Компанія розрахувала, що один супутник зможе освітлювати зону діаметром близько п'яти кілометрів, а для підтримки цього світла пристрій має змінювати кут нахилу кожні чотири хвилини, постійно перенацілюючи промінь.
Сьогодні це лише один тестовий апарат, проте амбіції розробників куди масштабніші. До 2035 року вони прагнуть розгорнути цілу мережу з понад 50 000 таких супутників. У Reflect Orbital переконують, що це допоможе фермерам під час збору врожаю, аварійним службам при ліквідації катастроф та промисловості.
Але чи варто людству гратися з небесним світлом, коли це може змінити наше нічне небо назавжди?
Читайте також: Інвестиції у космос сягнули піку на тлі військових перегонів та очікування IPO SpaceX
Перспективи світла посеред ночі
Сама концепція «сонця за запитом» викликає чимало питань у науковців, астрономів та звичайних жителів Землі. Уявіть ситуацію, коли посеред темної ночі небо раптом спалахує, бо хтось вирішив підсвітити фермерське поле чи власний промисловий об'єкт. Сну як і не було. Штучне освітлення вночі здатне збити природні циркадні ритми рослин, тварин і людей
Астрономи також б’ють на сполох: чутливі телескопи можуть бути осліплені такими спалахами, а дослідження далекого космосу стане майже неможливими через світлове забруднення.
Крім того, є реальні безпекові ризики. Раптові спалахи світла під час перенацілювання дзеркал можуть дезорієнтувати пілотів літаків та водіїв на швидкісних трасах.
Не забуваємо і про екологію: що робити з перелітними птахами, які через ці «дзеркала» можуть втратити орієнтацію та збитися зі шляху, поки що ніхто не знає. Американська влада ж розводить руками, заявляючи, що її роль — лише розподіл радіочастот, а не оцінка безпеки «дивних космічних штук».
Таке небезпечне технологічне небо
Навколоземна орбіта поступово перетворюється на справжній «Дикий Захід». Окрім дзеркал, корпорації планують запускати мільйони супутників для потреб штучного інтелекту, будувати космічні готелі та влаштовувати рекламні шоу в небі. Простір стає критично перевантаженим, а ризик зіткнень, як у випадку з уже наявними супутниками Starlink, зростає щодня.
Найгірше, що ці проєкти часто маскують під «зелені» ініціативи, мовляв, це джерело чистої енергії. Але ніхто не рахує екологічний слід від запуску та утилізації десятків тисяч супутників, які будуть згоряти в атмосфері. Використання неба як крематорію для металобрухту неминуче вплине на озоновий шар. Космос може здаватися безмежним, але навколоземна орбіта — ні. Зростання будь-якої індустрії має межі, і якщо ми не зупинимося, ціна сонячного світла вночі стане занадто високою для всієї планети.
Ми маємо навчитися робити більше з меншими ресурсами, інакше ризикуємо втратити небо, яким ми його знали.
Читайте також: У 2030 році лише ринок космічного туризму сягне $3 млрд: як отримати свою частку