► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
До кінця 2027 року система має запрацювати на повну потужність.
Задум реформи виглядає прогресивно. Вона передбачає перехід на електронні процедури, сертифікацію інспекторів (із регулярною переатестацією) та впровадження ШІ, який аналізуватиме фото й відео з огляду на предмет підозрілих маніпуляцій. До того ж з'являється окрема спеціалізація — інспектор з технічного контролю.
Такий підхід теоретично має змінити підхід від формальної відмітки до реальної оцінки безпеки транспортного засобу.
Реформа безпеки чи нова «годівниця»?
Попри позитивні наміри, антикорупційні дослідження вказують на суттєві вразливості, які можуть знецінити всі зусилля.
Аналіз законопроєкту з боку громадських організацій виявив три слабкі місця:
-
Локальне зберігання протоколів огляду. Зараз відеозаписи огляду зберігаються безпосередньо на пунктах техогляду. Це дає операторам повний контроль над доказами порушень, адже їх легко змінити чи видалити, якщо виникає потреба приховати порушення.
-
Ручне введення даних. Результати вимірювань досі вносяться операторами вручну. Це залишає простір для фальсифікацій показників, які неможливо відстежити без автоматичної синхронізації з обладнанням.
-
Розмита відповідальність. Система часто фіксує результати на «центр», а не на конкретного інспектора, що проводив огляд. Така відсутність персоналізації знижує мотивацію працювати чесно.
Уряд планує подати законопроєкт до парламенту вже цієї осені. Існує ризик, що фокус зміститься на швидке ухвалення документа для звітності перед Брюсселем, тоді як технічні запобіжники проти корупції залишаться «на потім».
Якщо Україна запустить нову процедуру зі старими технологічними прогалинами, ми отримаємо реформу лише на папері. Формально процедура відповідатиме вимогам ЄС, але фактично залишить відкритими двері для корупційних зловживань, які роками дискредитували ідею контролю за безпекою авто.
Читайте також: Штраф та евакуація авто: що змінить новий закон для водіїв з 1 червня 2026 року