► Підписуйтесь на телеграм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини

Конкретні показники збитків

Звіт Allianz Trade наводить оцінки прогнозованих втрат ВВП для ключових країн Європи протягом наступних п'яти років:

  • Потенційні втрати Франції складають 240 мільярдів доларів (209 мільярдів євро).

  • Італії — 147 мільярдів доларів (128 мільярдів євро).

  • Німеччини 1— 31 мільярд доларів (114 мільярдів євро).

  • Іспанія — 120 мільярдів доларів (104 мільярди євро).

Для порівняння: сукупні збитки Японії в цьому ж контексті оцінюються у 354 мільярди доларів (308 мільярдів євро).

Вплив на продуктивність та бюджетні показники

Дослідники виділяють пряму залежність між температурою повітря та економічними показниками. Вони підрахували, що коли температура перевищує 30 °C, продуктивність падає приблизно на 3% на кожен додатковий градус. Попит на електроенергію зростає на 1,2% на кожен градус понад 30 °C.

Аналітики очікують, що частка втрачених через тепловий стрес трудових годин у світі зросте з 1,4% у 1995 році до 2,2% до 2030 року.

Державні фінанси також зазнають серйозного удару. Очікується погіршення бюджетного балансу в середньому на 0,5% ВВП на рік. Річні втрати податкових надходжень можуть сягнути:

  • 1,8% у Франції;

  • 1,3% в Італії та Іспанії;

  • 0,7% у Німеччині.

Читайте також: Населення Землі може скоротитися вдвічі до 2064 року — дослідження

Енергетичні ризики та адаптація

Енергосистема Європи, яка на 51% залежить від газу, на 18% від атомної енергії та на 17% від вугілля, виявилася дуже вразливою до кліматичних змін. Виробництво енергії безпосередньо залежить від наявності великої кількості води для охолодження. Наприклад, спека 2019 року у Франції призвела до скорочення виробництва атомної енергії, що спричинило різкий ріст цін на електроенергію.

Попри те, що Іспанія має кращі показники захисту працівників, а Франція — високі стандарти термостійких будівель, жодна країна не має комплексного захисту, який би поєднував підтримку домогосподарств, захист працівників та фінансову стійкість. Уряди здебільшого покладаються на екстрені витрати вже після настання аномальної спеки, замість довгострокового інвестування в адаптацію.